Будова і життєві функції

Сучасні плазуни - тварини переважно невеликих розмірів. Лише окремі представники досягають 6-11 м (нільський крокодил — Сгососіуіиз пііоіісиз -6 м, сітчастий пітон - РуіНоп геіісиїаіиз

• 10 М, анаконда - Еипесіез тигіпиз - 11 м).

Внаслідок життя плазунів на суші шкіра в них суха, позбавлена шкірних залоз. Верхній шар епідермісу зроговів; у шкірі розвинулися рогові лусочки, щитки, пластинки. Це сприяє захисту організму від висихання, а також від механічних та хімічних впливів. Проте шкіра втратила здатність до газообміну і виділення продуктів метаболізму. Плазуни періодично линя­ють - скидають старий роговий покрив. Забарвлення тіла різноманітне, часто захисне.

Значні прогресивні зміни відбулися в скелеті рептилій (рис. 206), який майже повністю окостенів.

Череп має один потиличний виріст, за допомогою якого з’єд­нується з атлантом, що забезпечує рухливість голови у вертикальній площині. Збільшення рухливості голови має важ­ливе значення при орієнтуванні, відшукуванні здобичі, живленні та ін. У крокодилів та деяких інших плазунів розвинене вторинне кісткове піднебіння, що відокремлює носову порожнину від ротової. Нижні щелепи підвішені до мозкової частини черепа за допомогою квадратної кістки і, як і в земно­водних, складаються з кількох кісток. У міжтім’яній кістці є

Рис. 206. Скелет ящірки:

1 - ключиця; 2 - лопатка; 3 - плече; 4 - променева кістка; 5 - ліктьова кістка; 6 - зап’ясток; 7 - п’ясток; 8 - фаланги пальців; 9 - ребра; 10 - кістки тазу; 11 — стегно; 12 — велика гомілкова кістка; 13 - мала гоміл­кова кістка; 14 - передплесно; 15 - плесно; 16 - фаланги пальців; 17 - хребет; 18 - череп

.Рис. 207. Будова черепа ящірки:

А - вигляд зверху; Б - вигляд знизу; В - вигляд збоку. Позначення кісток: І - тім’яні; Ґ - отвір для тім’яного ока; 2 - лобові; 3 - передло- бові; 4 - надочноямкові; 5 - заочноямкові; 6 - носові; 7 - верхньощеле­пні; 8 - міжщелепна; 9 - лемеші; 10 - піднебінні; 11 - хоани;

12 - криловидні (12' - зуби); 13 - квадратні; 14 - поперечні; 15 - основна потилична; 16 — потиличний виросток; 17 — основна клиновид­на; 18 - залишок парасфеноїда; 19 - скулові; 20 - слізна; 21 - стовпча­ста; 22 - лускоподібна; 23 - надвискова; 24 - зубна; 25 - зчленівна;

26 - кутова; 27 - надкутова; 28 - вінцева.

отвір для тім’яного органу. Будову черепа плазунів представле­но на рис. 207.

В осьовому скелеті значного розвитку набуває шийний відділ, утворений різною кількістю (але не менше восьми) рухомо з’єд­наних між собою хребців. Перший шийний хребець - атлант (атлас) - має вигляд кільця і може обертатися навколо зубо­подібного відростка другого шийного хребця - епістрофея, що дає змогу повертати голову в різні боки

.До грудного відділу осьового скелета прикріплюються ребра, які, з’єднуючись із грудиною, утворюють грудну клітку. Вона захищає внутрішні органи, бере активну участь в актах вдиху і видиху, забезпечує зв’язок плечового, пояса з осьовим скелетом і тим самим - його міцну фіксацію, що підсилює опорну функцію кінцівок. Розвинені також поперековий, крижовий та хвосто­вий відділи хребта.

Кінцівки у рептилій порівняно з амфібіями збільшились у розмірах і перемістилися під тулуб, що дало змогу підняти тіло над ґрунтом і прискорити швидкість руху. У змій кінцівки редукувалися, і пересуваються вони, повзаючи по субстрату. У морських черепах кінцівки набули форми ластів. Пояси кінці­вок — плечовий і тазовий — представлені тими ж кістками, що і в амфібій, проте вони значно міцніші.

М’ язи в рептилій більш диференційовані, ніж у земново­дних. Добре розвинені жувальні м’язи, які приводять у рух щелепи, а також м’язи шиї, кінцівок. Розвинулись міжреберні м’язи, які забезпечують рухи грудної клітки.

Нервова система плазунів характеризується збільшенням відносних розмірів головного мозку і прогресивним розвитком півкуль переднього мозку, у поверхневому шарі яких з’являється сіра речовина — кора (рис. 208). Проте кора розвинена