2. - Кровоносні судини; 3 - центральна частина електричної пластинки; 4 - сполучно-тканинні капсули.

тіло сплюснуте у спинно-черев­ному напрямі; грудні плавці зростаються із головою; спин­ний і хвостовий плавці малі; зяброві щілини та рот відкри­ваються на черевному боці тіла. На голові позаду очей знахо­дяться бризкальця, крізь які вода втягується у зяброву порожнину. Так забезпечується циркуляція води. Часто мають захисне забарвлення, яке лег­ко змінюється залежно від ко­льору субстрату. Живляться безхребетними (ракоподібними, молюсками, червами), рибою. Розмножуються як відкла­данням яєць, так і яйцежи- вородінням. Плодючість - від одного до кількох десятків ембріонів. Бентофаги і хижаки.

Електричні скати (рис. 177) (ряд Тогрейіпіїог- т е з) мають електричні органи, що виробляють струм силою до 5 ампер і напругою 60-300 В. Електричні органи являють собою видозмінені ділянки поперечносмугастої мускулатури. М’язові волокна перетворилися на пластинки, відокремлені одна від одної сполучною тканиною, і мають здатність виробляти струм. У кожному електричному органі буває до 100-200 тис. електричних пластинок. Струм використовують для захисту і нападу, а та­кож для орієнтації. Обмінюючись електросигналами, які сприй­мають за допомогою електрорецепторів, скати встановлюють вза­ємозв’язки між собою.

Рис. 178. Види скатів:

а - хвостокол; б - шипуватий скат; в - електричний скат; г - пила- риба; д - манта.

Пила-риба (Ргізііз ресіітіаіиз) - скат великих розмірів (дов­жина тіла - 5-6 м), має виріст - пилу, за допомогою якої захи­щається і нападає (рис. 178).

У прибережній зоні Чорного та Азовського морів живе морська лисиця, або шипуватий скат - Еа}а сіаиаіа (довжина тіла - до 100 см, маса - 3-5 кг). У нього по всьому тілу розкидані шипи, які мають захисне значення.

Зустрічається також морський кіт, або скат-хвостокол - Базуаііз разііпаса (довжина тіла - до 2 м). На хвості є довга (до ЗО см) зазубрена голка, що служить для захисту. Найбільший серед скатів - манта, або морський диявол (Мапіа Ьігозігіз), поширений у тропічних і субтропічних морях усіх океанів. До­вжина тіла - 6,6 м, маса - до 2 т.

КЛАС КІСТКОВІ РИБИ - 08ТЕІСНТУЕ8

У світовій фауні налічується близько 20 тис. видів кісткових риб, в Україні - 180.

Найістотніша їх відмінність від хрящових риб - розвиток кісткового скелета. Біологічне значення цього явища дуже ве­лике: кісткова тканина значно міцніша від хряща, водночас вона надає скелету легкості і рухливості. У деяких риб скелет хрящово-кістковий.

У кісткових риб міжзяброві перегородки редукувалися, зяб­рові пелюстки і тичинки розміщені на зябрових дужках; зябра прикриті кістковою зябровою кришкою, яка має важливе значен­ня в активізації дихання. Розвиток гідростатичного органу - пла­вального міхура - сприяв удосконаленню гідродинамічних особ­ливостей кісткових риб і їх здатності до маневрування у водному середовищі без особливої затрати енергії. Відсутність у більшості із них спірального клапана, властивого хрящовим рибам, компен­сується у кісткових збільшенням відносної довжини кишок і розвитком пілоричних відростків, що збільшують їх усмокту­вальну поверхню. Це сприяє підсиленню інтенсивності й ефекти­вності травлення. Артеріального конуса у серці переважно немає. Запліднення зовнішнє. Яйця без рогових капсул. Об’єднує