Вісь; 14 - зоровий нерв.

Рис. 164, б. Будова перетинчастого слухового лабіринту (схема):

1, 2, 3 - передній, зовнішній і зад­ній півколові канали; 4 - ендолім- фатична протока; 5 - слухові пля­ми; 6 - круглий мішечок; 7 - оваль­ний мішечок; 8 - отоліти

.Органи слуху також парні. У всіх хребетних є внутрішнє вухо, або перетинчастий лабіринт, розташований у слуховій капсулі (хрящовій або кістковій). Слуховий мішечок поділяється на дві частини: верхній - овальний та нижній - круглий мішечки. Від овального мішечка відходить у круглоро­тих 1-2, у всіх інших хребетних - 3 півколові канали, розміще­ні взаємно перпендикулярно. Від круглого мішечка відходить енд о лімфатична протока і порожнистий виступ - лагена, яка утворює у вищих хребетних завитку, що закінчується сліпо. Епітелій, який вистилає перетинчастий лабіринт на окремих ділянках круглого та овального мішечків, а також півколових каналів, має чутливі клітини з пружними волосками; основа цих клітин обплетена розгалуженнями слухового нерва. Однак слухову функцію виконують чутливі поля порожнистого вирос­ту круглого мішечка (у круглоротих, риб, земноводних), а у наземних хребетних - завитки (рис. 164, б).

Внутрішня порожнина перетинчастого лабіринта заповнена ендолімфою, у якій містяться у завислому стані дрібні кристали СаС0₃ - отоконй (у риб вони утворюють отоліти). Будь-яка змі­на положення голови викликає переміщення ендолімфи і отоко- ній, які подразнюють при цьому чутливі клітини. Отже, перети­нчастий лабіринт функціонує при цьому і як орган рівноваги.

У процесі еволюції у хребетних, починаючи від амфібій, роз­вивається середнє вухо (має 1-3 слухові кісточки і відокремлене від зовнішнього середовища барабанною перетинкою), а потім формується і зовнішнє (у ссавців).

Спостерігається інтенсифікація живлення і трав­лення за рахунок диференціації травної системи на відділи (ротова порожнина, стравохід, шлунок, кишки), розвитку зубів, слинних і травних залоз (підшлункова залоза, печінка).

Органи виділення - парні нирки, будова яких у межах підтипу поступово ускладнюється, забезпечуючи швидке видалення продуктів дисиміляції.

У процесі філогенезу хребетних відбувалася послідовна зміна трьох типів нирок - пронефроса, мезонефроса і метанефроса. Пронефрос (переднирка) утворений нефридіальними канальцями, що відкриваються лійками з миготливим епітелієм (нефростома­ми) у порожнину тіла, а другим кінцем - у збиральні канальці, які впадають у вивідний проток пронефроса. Біля нефростомів у стінках порожнини тіла розвиваються грушовидні вирости із клубочків артеріальних капілярів. Навколо них утворюються боуменові капсули; формується основний елемент нирки хребет­них - мальпігієве тільце. Продукти розпаду виводяться із цело- мічної рідини через нефростоми, а з крові - через судинні клубо­чки шляхом фільтрації. Протонефрос властивий личинкам хре­бетних; риси його організації збереглися і в нирці міног.

У мезонефроса (первинної, або тулубної, нирки) зберігається лише частина пов’язаних із порожниною тіла нефростомів; у ній переважають добре розвинені мальпігієві тільця. Отже, про­дукти обміну речовин виділяються в основному з крові, хоч збе­рігається ще зв’язок із порожниною тіла.

У амніот розвивається метанефрос, або тазова нирка, кана- льці якої довгі і звивисті, не мають нефростомів і закінчуються мальпігієвими тільцями. Така нирка втрачає зв’язок із порож­ниною тіла, і виділення продуктів метаболізму відбувається лише з крові.

Протоки нирок відкриваються у сечоводи (вольфові канали), які впадають у сечовий міхур (або в клоаку).

Нирки беруть участь в осморегуляції, підтримують постій­ний іонний склад і кислотно-лужну рівновагу в організмі. Ці функції забезпечуються екскрецією надлишків води, електролі­тів або іонів водню. Вони виводять із організму кінцеві продук­ти азотистого обміну, чужорідні і токсичні сполуки, надлишок органічних речовин та ін.

Рівень метаболізму зростає і завдяки інтенсифікації газообміну. Первинноводні хребетні дихають за допомогою зябер — пластин­частих виростів стінок зябрових щілин, збагачених сіткою кровоносних судин, завдяки чому збільшується поверхня газо­обміну. У наземних та вторинноводних хребетних органами ди­хання є легені; їх внутрішня поверхня в процесі еволюції значно збільшується. Акти вдиху та видиху здійснюються активно.

У кровоносній системі з’являється пульсуючий орган- серце, яке в процесі еволюції ускладнюється і забезпе­чує постійну циркуляцію крові по тілу. Кров рухається по суди­нах: артеріях, по яких вона тече від серця, та венах - до серця. У круглоротих і риб є одне коло кровообігу, у всіх інших хребе­тних - два: велике, яке забезпечує рух крові по тілу цих тва­рин, та мале, або легеневе. У крові хребетних є еритроцити, насичені гемоглобіном, який приєднує в органах дихання знач­но більше кисню, ніж плазма крові.

Розмножуються хребетні статевим способом. За­пліднення як зовнішнє (первинноводні хребетні), так і внутрішнє.

За способом зародкового розвитку хребетних поділяють на анамній (безщелепні, риби, земноводні) та амніот (плазуни, птахи, звірі). Анамнії завжди розвиваються у воді; яйця мають невеликий запас поживних речовин, тому для цих тварин характерна личинкова стадія. У амніот розвиток відбувається без метаморфозу. Яйця багаті на поживні речовини, яких вистачає на живлення зародка протягом усього періоду ембріонального розвитку, або ж зародок живиться за рахунок материнського організму. Амніоти мають яйцеві та зародкові оболонки, що виконують захисну функцію, забезпечують мож­ливість газообміну та обміну речовин.

На основі досконалої будови ускладнюється поведінка хордових та їх популяційна організація. Помітну роль відіграють угруповання особин (сім’я, стада, колонії). Важливим елемен­том поведінки хордових є сигналізація, що забезпечує спілкування особин між собою. Швидко утворюються у цих тварин умовні рефлекси.

Для сучасних хребетних прийнята така класифікація: Надклас Безщелепні - А^паЙіа Клас Круглороті - Сусіозіютаїа Надклас Риби - Різсез Клас Хрящові риби - СЬопсІгісЬЙіуез Клас Кісткові риби - ОзІеісЬЙіуез Надклас Четвероногі - Теігаросіа Клас Земноводні, або Амфібії, - АтрЬіЬіа Клас Плазуни, або Рептилії, - КерШіа Клас Птахи - Ауєз Клас Ссавці, або Звірі, - Маттаїіа