
- •Г.В. Ковальчук
- •Методи дослідження в зоології
- •Основні терміни й поняття
- •Поширення тварин у біосфері
- •Тварини і середовище
- •Абіотичні фактори в житті тварини
- •Біотичні фактори в житті тварин
- •Популяційна організація тварин
- •Вплив антропогенних факторів на тварин
- •Охорона тваринного світу
- •Запитання і завдання. 1. Назвіть основні таксономічні одиниці природної системи тваринного світу. 2. Визначте основні критерії виду.Частина і
- •Будова і життєві функції
- •Промененіжки (Асііпоросіа).
- •Підтип джгутикові, або бичоносці, - ма8тісорнока, або гьаоеььата
- •Методи дослідження в зоології
- •Основні терміни й поняття
- •Поширення тварин у біосфері
- •Тварини і середовище
- •Меті витривалості виду
- •Абіотичні фактори в житті тварини
- •Біотичні фактори в житті тварин
- •Популяційна організація тварин
- •Гніздові нори самців; 4 - виводкові нори самок. Заштриховані місця годівель, яким кожен зі звірів віддає перевагу.
- •Вплив антропогенних факторів на тварин
- •Охорона тваринного світу
- •Запитання і завдання. 1. Назвіть основні таксономічні одиниці природної системи тваринного світу. 2. Визначте основні критерії виду.Частина і
- •Будова і життєві функції
- •Промененіжки (Асііпоросіа).
- •Надклас промененіжки - астшороба
- •Походження найпростіших
- •.Роль та значення найпростіших
- •.Частина II
- •Гіпотези походження багатоклітинних організмів
- •Будова і життєві функції
- •Класифікація губок
- •Роль та значення губок
- •Роль та значення кишковопорожнинних
- •Будова і життєві функції
- •Війчасті черви, або Турбелярії (ТигЬеІ- 1 а г і а); 2. Трематоди, або Дигенетичні сису
- •Клас війчасті черви, або турбелярії, - тіжвеььакіа
- •Клас трематоди, або дигенетичні сисуни, - ткематоба, або біоемеа
- •Клас моногенетичні сисуни, або моногенеї, - момооеиогоеа
- •Будова і життєві функції
- •Будова і життєві функції
- •Підтипи: 1. Зябродишні, або Ракоподібні (ВгапсЬіаіа, або Сгизіасеа); 2. Хеліцерові; (с ь е 1 і с е г а 1; а); 3. Трахейні (т г а с ь е а і а); 4. Три- лобітоподібні (ТгіІоЬііошогрЬа).
- •Клас трилобіти - ткішвіта
- •Відросток.
- •Члеників. Первиннобезкрилі. Вусики довгі, чотковидні; очі відсутні. Хижаки. Живуть у ґрунті, мурашниках, де полюють на дрібних членистоногих. Розмноження і розвиток - як у подур.
- •Будова і життєві функції
- •Поведінка комах
- •Систематичний огляд комах
- •Комахи із неповним перетворенням
- •Комахи із повним перетворенням
- •Надродини: Пильщики (Тепііігесііпісіае) та Рогохвости (8 і г і с і сі а е).
- •14 Днів з’являються личинки. Вони активно живляться листям картоплі. Заляльковується у ґрунті. На ділянках, де не проводиться боротьба, урожай знищує на 30-90% (рис. 133). Дуже
- •Екологія комах
- •32, Блекоті - 30-48 днів.
- •Будова і життєві функції
- •- Присоски; 15 - зіниця.
- •Роль та значення молюсків
- •Тип голкошкірі - есніічюоекмата
- •Будова і життєві функції
- •4 Види. Часто оселяються на інших організмах (водоростях, губках, коралах).
- •Гіпотези походження хордових
- •Клас асцидії - авсгоіае
- •Тис. М і більше). Місцями утворюють щільні поселення з великою кількістю особин (до 8-10 тис. На 1 кв. М морського дна).
- •Клас сальпи - 8аьрае
- •Вісь; 14 - зоровий нерв.
- •Надклас безщелепні - а(шатна
- •Клас круглороті - сусш8т0мата
- •Поведінка риб
- •- Кровоносні судини; 3 - центральна частина електричної пластинки; 4 - сполучно-тканинні капсули.
- •Підкласи: Променепері та Лопатепері.
- •Кг) поширена у Дунаї, Дністрі, Південному Бузі, Дніпрі. Зрідка трапляється і в інших річках. Легко піддається штучному вирощуванню й акліматизації.
- •Іншого боку, у них уже є ознаки кісткових риб: кісткові елементи у черепі, кісткові зяброві кришки, плавальний міхур та ін.
- •Значення риб. Охорона рибних ресурсів
- •Поведінка земноводних
- •Екологія земноводних
- •Роль і значення земноводних. Їх охорона
- •Будова і життєві функції
- •10 М, анаконда - Еипесіез тигіпиз - 11 м).
- •Черепні нерви.
- •- Присінок; 2 - дихальний відділ; 3 - нюховий відділ; 4 - носоглотковий хід; 5 - якобсо- нів орган.
- •Поведінка плазунів
- •Екологія плазунів
- •Роль та значення плазунів. Охорона плазунів
- •Будова і життєві функції
- •Поведінка птахів
- •Кг). Поширені повсюди, крім Антарктиди.
- •До родини Шпакові - Зіигпійае - належать невеликих розмірів птахи з блискучим оперенням. Дзьоб прямий,
- •А), горихвістки (рід Ркоепісигиз) та ін.
- •Екологія птахів
- •Значення птахів
- •Охорона й приваблювання птахів
- •Будова і життєві функції
- •Чорних та рідких - жовтих).
- •І9 Ендолімфатичний канал; 3 - кругле вікно; 4 — коваделко; 5 - молоточок; 6 - барабанна перетинка; 7 - слуховий нерв; 8 — євстахієва труба; 9 — - зовнішній слуховий прохід; 2 -
- •Нерв завитки.
- •Нижчі звірі, або Сумчасті, - МеіаіЬегіа (з одним рядом - Сумчасті - Магзиріаііа) і 2. Вищі звірі, або Плацентарні, - ЕиіЬегіа, або Ріасепіаііа, до якого належить близько 20 рядів.
- •Вгорі - у дорозі; внизу - при нападі леопарда: с - самки; м - молодняк; в - вожаки; н - самці нижчого рангу.
- •7 См). Є невеликі вушні раковини (у єхидни вони відсутні). Поширені у Новій Гвінеї від низин до високогір’їв.
- •М), у Чорному та Азовському - азовка, або пихтун (рНосаепа рНосаепа). У воді розвивають швидкість до 50 км/год.
- •2 Малят, що вже через кілька годин слідують за матір’ю.
- •Екологія ссавців
- •Значення ссавців
- •.Словник термінів
- •Міжнародна спілка охорони природи і природних ресурсів (мсоп) -
- •Підпрограм-проектів: вплив людини на екосистеми, організація мережі біосферних заповідників, співробітництво в галузі океанографії, геології, гідрології.
- •Ковальчук Галина Василівна
Клас асцидії - авсгоіае
М
ають
тіло мішкуватої форми довжиною від 0,1
мм до 30 см, нижнім кінцем прикріплене
до дна. На верхньому боці тіла є два
отвори, розміщені недалеко один від
одного: ротовий
та клоакальний
сифони
(рис. 161). Є як поодинокі, так і колоніальні
форми. Тіло вкрите тунікою,
яка виконує захисну функцію. Вона
виділяється шкірним епітелієм і зверху
вкрита здебільшого твердою кутикулою.
В одних видів туніка тонка, напівпрозора,
в інших - товста, горбкувата, просякнута
мінеральними солями і містить значну
(до 60%) частину туніцину, близького до
рослинної клітковини - целюлози. Під
тунікою лежить мантія
(або шкірно-м’язовий мішок), утворена
із одношарового епітелію і пучків
поздовжніх і поперечних м’язів, що
зрослися з ним. Вона утворює стінки
тіла; скелетних елементів не має. У
ділянці сифонів зростається із
тунікою. Тут розташовані кільцеві м’язи
- сфінктери,
які закривають і відкривають сифони.
Між сифонами розташований ганглій,
від якого до ротового отвору йдуть
нерви. Невроцеля немає. Органи чуття -
щупальця,
що виконують функцію дотику.
Через ротовий сифон вода потрапляє в рот, оточений щупальцями, потім - у глотку. Вона займає більшу частину тіла і пронизана численними зябровими отворами - стигмами, що відкриваються в атріальну, або навколозяброву, порожнину. На черевному боці
Рис. 161. Внутрішня будова поодинокої асцидії:
- ротовий сифон; 2 - клоакальний сифон;
З - туніка; 4 - порожнина глотки; 5 - зяброві щілини; 6 - ендостиль; 7 - спинна борозна; 8 - навколозяброва порожнина; 9 - стінка навколозябрової порожнини; 10 - шлунок; 11 - анальний отвір; 12 - сім’яник;
- яєчник; 14 - протоки статевих залоз;
- навколосерцева сумка; 16 - серце; 17 - нервовий вузол.
глотки (протилежному тому, де знаходиться клоакальний сифон) розміщений ендостиль, що виділяє слиз. Разом з водою у глотку потрапляє їжа, яка склеюється слизом і надходить до стравоходу, потім до шлунка і кишок, де й перетравлюється за допомогою травних ферментів. Неперетравлені рештки через анальний отвір виходять в атріальну порожнину.
Зяброві перегородки пронизані кровоносними судинами, де й відбувається газообмін: із води у кров надходить кисень, а з крові у воду - вуглекислий газ. Вода, збагачена на вуглекислий газ, надходить до атріальної порожнини, а звідти разом із не- перетравленими рештками - назовні через клоакальний сифон.
Отже, завдяки наявності сифонів, які можуть відкриватися і закриватися за допомогою м’язів сфінктерів, рухових вієчок миготливого епітелію, що вистилає ендостиль та краї зябрових отворів, забезпечується постійна циркуляція води через тіло асцидій і надходження кисню та їжі.
Кровоносна система асцидій своєрідна. Серце розміщене у навколосерцевій сумці (залишки целома), має вигляд короткої трубки, від одного кінця якої іде зяброва судина, що розгалужується у стінках глотки; від другого кінця відходить кишкова судина, розгалуження якої несуть кров до внутрішніх органів і мантії, де вона виливається у лакуни. Серце послідовно скорочується то в одному, то в іншому напрямку, тому кров рухається то до внутрішніх органів і мантії, то до стінок глотки, де вона насичується киснем. Отже, одні і ті ж судини по черзі виконують функції то артерій, то вен.
Асцидії, як і інші покривники, - гермафродити. Парні яєчники лежать у порожнині целома і прикріплені до стінок мантії; сім’яники також розміщені на стінках мантії. Протоки статевих залоз - яйце- та сім’япроводи - відкриваються в атріальну порожнину, звідки статеві продукти через клоакальний сифон потрапляють у воду. Самозапліднення не відбувається тому, що яйцеклітини і сперматозоїди дозрівають не одночасно, одна й та сама особина функціонує то як самець, то як самка. Запліднення
і розвиток зародка проходять у воді. Із заплідненого яйця розвивається личинка, що має кілька міліметрів завдовжки; вона схожа на пуголовка й активно плаває за допомогою мускулистого, стиснутого з боків хвоста. У неї є хорда, а також нервова трубка, розміщена над хордою. У глотці кількість зябрових щілин невелика (2-6), є атріальна порожнина. З органів чуття розвинені очко і статоцист. Через декілька днів личинка прикріплюється до субстрату за допомогою особливих виростів - сосочків
прикріплення, що виділяють слиз, і зазнає регресивного метаморфозу. Хвіст, хорда, нервова трубка, органи чуття атрофуються. Розростається глотка, в ній значно збільшується кількість зябрових щілин; формується кровоносна система, статеві гонади; частина нервових клітин ущільнюється, й утворюється нервовий ганглій; розвивається туніка. Личинка набуває мішкоподібної форми і перетворюється на дорослу асцидію. У деяких спостерігається нестатеве розмноження шляхом брунькування. Добре виражена здатність до регенерації.
Відомо близько 1000 видів асцидій, поширених у всіх морях та океанах; у морях України - 8 видів. Серед них частіше зустрічаються такі види, як Сіепісеїіа аррепсНкиїаіа, МоІ£и1а еиргосіа, Азсісііеііа азрегза та ін. Асцидії живуть на значних глибинах (до