5. 14 Днів з’являються личинки. Вони активно живляться лис­тям картоплі. Заляльковується у ґрунті. На ділянках, де не про­водиться боротьба, урожай знищує на 30-90% (рис. 133). Дуже

Рис. 133. Жуки:

а - колорадський жук (Ьерііпоіагза сіесетііпеаіа); б ~ його личинка; в - плавунець (Оуіізсиз таг^іпаїіз); г - його личинка.

поширені і пошкоджують листя дерев листоїди осиковий (Меіазота Ігетиіае), тополевий (М. рориіі) та вільховий (Адеіазііса аіпї), при цьому листям живляться як дорослі жуки, так і личинки. Рослинам із родини Хрестоцвітих великої шко­ди завдають земляні блішки (рід РЬуІІоігеіа) - дрібні (2-4 мм завдовжки) жучки, нерідко з металевим блиском, здат­ні стрибати.

До родини Довгоносики, або Слоники (Сиг- сиііопісіае), належать переважно дрібні жуки, у яких голова витягнена у головотрубку. Вусики прикріплені по боках головот- рубки, булавоподібні або колінчасті. Крил у деяких видів немає. Личинки безногі, білі, С-подібні. Як дорослі жуки, так і личинки рослиноїдні. Багато видів завдають шкоди сільському та лісово­му господарствам. Дуже поширені у лісостеповій та степовій зо­нах довгоносик звичайний амбарний (ЗііорНіІиз §гапагіиз) і дов­гоносик рисовий (3. огугае), які пошкоджують зерна рису, куку­рудзи, пшениці, жита, ячменю, різні крупи, сухарі, хліб, печиво, сушені фрукти, висівки. У садах завдає шкоди яблуневий квіт- коїд (АпіНопотиз ротогит). Зимує у фазі імаго в ґрунті, під опа­лим листям, у щілинах кори. Навесні посилено живиться на бру­ньках яблуні, випиваючи з них сік. Самка відкладає яйця (всьо­го 50-100) в бутони яблунь (по одному в бутон). Личинка виїдає вміст бутона, склеюючи пелюстки своїми виділеннями, тому він не розкривається. Личинка відразу заляльковується. Через 8-10 днів з’являються молоді жуки, які живляться листям і мо­лодими плодами. Цукрові буряки пошкоджує звичайний буряко­вий довгоносик (ВоіНупойегез рипсііиепігіз). Зимує у ґрунті у фазі імаго. Навесні живиться бур’янами, пізніше переходить на сходи цукрового буряка, сильно проріджуючи їх. У травні-червні самка відкладає у ґрунт від 100 до 775 яєць; з них через 9-11 днів з’яв­ляються личинки, які завдають шкоди коренеплодам. Після за­кінчення свого розвитку личинка заляльковується у ґрунті.

Родина Короїди - Ірісіае, або Зсоїуіісіае. Переважно дрібні жуки. Форма тіла циліндрична; вусики з ве­ликою булавою. Голова товста; надкрила ніби вдавлені, краї їх мають зубці (пристосування до виштовхування бурового борош­на). Більшість видів короїдів живе в корі та під корою дерев, окремі види - в деревині. Самки роблять маточні ходи, по боках яких відкладають яйця. Личинки, у свою чергу, прокладають личинкові ходи, які відходять від маточного. У кінці ходу вони заляльковуються. Для виходу назовні молоді жуки проробля­ють отвори. Здебільшого нападають на ослаблені дерева, проте можуть заражати і здорові. Короїд-типограф (Ірз іуро&гаркиз) пошкоджує ялину, сосну; короїд-стенограф (І. зехйепіаіиз) - сосну, заболонник березовий (Зсоїуіиз гаігеЬигЬі) - березу.

Щоб запобігти масовому розмноженню короїдів, треба вчас­но очищати ліс від відмерлих дерев, не залишати у ньому на тривалий час зрубані дерева, які можуть бути місцями масового розмноження короїдів.

Родина Ковалики - Е 1 а і е г і й а е. Об’єднує невеликих жуків із плоским, звуженим до кінця тілом. Знизу на передньогрудях є великий шилоподібний відросток, що вхо­дить в ямку на середньогрудях, завдяки чому жук може під­стрибувати, якщо перевернеться на спинку. Личинки ковали­ків, що живуть у землі - дротяники, червоподібні, укриті щіль­ним покривом, на дотик тверді. Дорослі жуки пошкоджують наземні частини рослин, личинки - підземні. У фауні України найпоширеніші і найшкідливіші такі види коваликів: широкий (Зеїаіозотиз Іаіиз), блискучий (5. аепеиз), посівний (А§гіоіез зриіаіог), степовий (А. §иг§ізіапиз) та ін.