Будова і життєві функції

Т

Рис. 37. Схема поперечного розрізу плоского черва:

// Ю 9 8 7

1 - ектодерма; 2 - ентодерма (середня кишка); 3 - паренхіма; 4 - кільпеві м’язи; 5 - діагональні м’язи; 6 - поздовжні м’язи; 7 - дорзо- вентральні м’язи; 8 - гонада; 9 - нервовий стовбур; 10 - статевий отвір; 11 - видільна пора; 12 - протонефридій.

іло плоских червів сплюснуте в спинно-черевному (дорзовент- ральному) напрямі, плоске (що дало назву цим тваринам), су­цільне або розділене на ряд члеників. Плоскі черви - тришарові організми. У процесі онтогенезу (індивідуального розвитку) них формується три зародкових листки: зовнішній - ектодер­ма, внутрішній - ентодерма і середній - мезодерма, з яких роз­виваються всі системи органів (рис. 37).

Характерна особливість плоских червів - наявність ш к і р - н о - м’язового мішка, утвореного одношаровим шкірним епітелієм і розташованою під ним системою м’язових волокон (кільцевих, поздовжніх і косих). У вільноживучих форм тіло вкрите війковим епітелієм, у паразитичних - кутикулою. Ско­роченням м’язових елементів шкірно-м’язового мішка зумовлю­ються характерні «червоподібні» рухи цих тварин. Простір між стінками тіла і внутрішніми органами заповнений сполучною тканиною мезодермального походження - паренхімою. Паренхі­ма виконує багато функцій: опорну (завдяки наявності числен­них опорних утворів - фібрил); транспортну (рідина, що є між клітинами паренхіми, транспортує продукти травлення від ки­шечника до внутрішніх органів, а продукти обміну речовин - до видільної системи); запасаючу (накопичення поживних речовин

• глікогену, ліпідів); захисну (фагоцити паренхіми поглинають бактерій, сторонні частки); видільну (у спеціалізованих клітинах

• атроцитах накопичуються продукти обміну).

Центральна нервова система має вигляд поздовжніх стовбурів, які відходять від парного головного ган­глію і з’єднані кільцевими перемичками (комісурами). Органи чуття - переважно шкірні сенсили - нервові чутливі клітини, що сприймають механічні та хімічні подразнення. В окремих представників є статоцисти та очі.

Травна система складається з рота, ектодермальної передньої кишки (або глотки) і ентодермальної середньої, що закінчується сліпо. Кишки часто розгалужені. Неперетравлені рештки виділяються назовні через рот. У деяких війчастих спо­стерігається внутрішньоклітинне травлення, що свідчить про їх філогенетичний зв’язок із кишковопорожнинними. У пара­зитичних форм травна система часто повністю редукована.

Видільна система - у вигляді протонефридій (гр. ргоіоз - «перший», перНгоз - «нирка»). Це розгалужені кана- льці, які закінчуються в паренхімі зірчастою клітиною (цирто- цитом) з пучком вієчок. Продукти обміну речовин надходять у клітину, а вієчки гонять їх у канальці, які зливаються в непар­ний або парний головні канали і відкриваються назовні одним або двома отворами (порами). Поява органів виділення пов’язана з активнішим, ніж у кишковопорожнинних, способом життя, під час якого процеси дисиміляції відбуваються інтенсивніше.

Кровоносної і дихальної систем немає.

За незначним винятком плоскі черви - гермафродити, тобто істоти, у яких в одному організмі розвиваються і чоловічі, і жіночі статеві органи.

Статева система плоских червів складно побудо­вана: вона має компактні статеві залози (чоловічі - сім’яники та жіночі - яєчники), спеціальні вивідні протоки для виведення сперми і зрілих яєць назовні, а також органи, що забезпечують запліднення яйцеклітин у тілі паразита. Розвиток або прямий (турбелярії), або з метаморфозом (є планктонна личинка). У паразитичних форм життєвий цикл дуже складний, він вклю­чає декілька поколінь. При цьому спостерігається гетерогонія - чергування двостатевого та партеногенетичного поколінь.

Тип поділяють на 9 класів, з яких розглянемо чотири: