Походження найпростіших

Філогенія найпростіших, як і їх систематика, є предметом дис­кусії серед учених. Раніше вважали, що первісною групою най­простіших були саркодові, зокрема, стародавні голі амеби. У про­цесі дальшої еволюції від саркодових виникли джгутикові. По­ходження апікомплексних пов’язане із джгутиковими. Підтвер­дженням цьому є наявність в їх життєвому циклі джгутикової стадії. Інфузорії філогенетично також пов’язані із джгутикови­ми. На даному етапі еволюції органічного світу інфузорії перебу­вають у стані біологічного прогресу, вони пристосувались до життя в різноманітних середовищах і дуже поширилися в біосфері.

Останнім часом на підставі ультраструктурних досліджень доведено, що рослинні джгутиконосці є надзвичайно важливою центральною групою в еволюції. Від різних форм рослинних джгутикових розвинулися саркодові, споровики та інфузорії. Перші найпростіші, які дали початок сучасним рослинним і тваринним джгутиковим, мали автотрофний спосіб живлення й активно плавали (Л.М. Серавін, 1984)

.Роль та значення найпростіших

Живлячись здебільшого мікроорганізмами та органічними реш­тками, найпростіші включають їх у загальний процес кругообі­гу речовин у біосфері. Самі ж вони є кормом для коловерток, нижчих ракоподібних, молюсків, мальків та молоді риб. Поміт­на їх роль у самоочищенні водойм: поїдаючи бактерій, найпрос­тіші тим самим регулюють їх чисельність. Процеси ґрунтоутво­рення також здійснюються за участю найпростіших, що вхо­дять до складу едафону. Доведено, що найпростіші не тільки живляться бактеріальною ґрунтовою флорою, але й виділяють речовини, що стимулюють розмноження бактерій, особливо азот­фіксуючих. Так вони сприяють підвищенню родючості ґрунту.

Із скелетів найпростіших, що населяли моря в минулі геоло­гічні епохи, утворилися осадові породи. Останнім часом доведе­но, що певні види форамініфер відповідають нафтоносним ша­рам. Цим користуються геологи, розшукуючи нафту.

Цілий ряд одноклітинних прісноводних біоценозів є чудови­ми біоіндикаторами, тобто їх наявність у водному середовищі свідчить про певний ступінь його забруднення. При біологічно­му очищенні водойм теж вивчають фауну найпростіших. При очищенні води в активному мулі у великій кількості знаходять­ся черевовійчасті інфузорії і сувійки, що ведуть прикріплений спосіб життя. При погіршенні очищення у воді з’являються ін­фузорії туфельки, сувійки стають бродяжками, а при поганій - у великій кількості розвиваються джгутиконосці й амеби. Коли відбувається викид отруйних речовин у водойму, сувійки реагу­ють на це відразу: вони згортають свій фільтрувальний апарат, їх стебельце скручується в пружину.

Запитання і завдання. І.До складу яких екосистем входять найпростіші? 2. Які з екологічних факторів мають на них вирішаль­ний вплив? 3. На які типи і класи поділяють одноклітинних? Які пред­ставники до них належать? 4. Яку роль відіграють найпростіші в біо­сфері? 5. Яке вони мають значення для людини? 6. Приготуйте пожив­ні середовища для амеби протей та інфузорії туфельки і виростіть куль­туру цих тварин. Проведіть спостереження за рухами, живленням, роз­множенням