Вплив антропогенних факторів на тварин

Антропогенні фактори - внесені в природу людською діяльніс­тю зміни, що впливають на органічний світ. Вплив людини на тварин може бути безпосереднім чи опосередкованим, мати як негативні, так і позитивні наслідки. Результат цього впливу - зміна чисельності тварин: одні види стають масовими, інші - рідкісними або ж зникають.

Підрахунки показують, що за період з 1600 р. по 1975 р. на Землі зникло 74 види і 87 підвидів птахів, 63 види і 44 підвиди ссавців, 28 видів і підвидів рептилій, 2 види амфібій. На даному етапі небезпека зникнення загрожує майже 600 видам птахів, 120

• звірів, багатьом плазунам, земноводним, рибам, комахам, молю­скам. Зникнення видів - непоправна втрата генофонду планети. Основні причини різкого скорочення чисельності окремих видів та їх зникнення такі: нераціональне використання тварин людиною (необмежене полювання, надмірний промисел); зміна місць пере­бування та умов існування в результаті господарської діяльності; забруднення середовища (фізичне, хімічне, механічне, біологічне).

У результаті хижацького полювання і надпромислу були зни­щені людиною дронт, безкрила гагарка, мандрівний голуб, тур, тарпан, морська, або стеллерова, корова та ін. На межі зникнен­ня перебувають більшість носорогів в Азії, лев, гепард, тигр, кінь Пржевальського, кулан. Рідкісними стали молюск перлова скойка, метелик аполон, орли, соколи та багато інших тварин. Великої шкоди тваринному світу завдає любительське колекці­онування, відлов тварин для виготовлення сувенірів і торгівлі ними як домашніми вихованцями.

Негативно впливає на тварин забруднення середовища, осо­бливо хімічне. Забруднення рік стічними промисловими водами і пестицидами, що змиваються з полів, часто є причиною заги­белі тварин, жителів гідросфери. Азотні добрива, потрапляючи у воду, стимулюють розвиток фітопланктону, розростання під­водної і прибережної рослинності. Відмираючи, рослини роз­кладаються і поглинають кисень, що призводить до замору риб та інших тварин. Великої шкоди водним тваринам завдає розрі­знений сплав лісу, при якому у воду потрапляють шкідливі ре­човини, особливо згубні для ікри та молоді. Відомі випадки масової загибелі тварин, а також порушення інформаційних і спадкових зв’язків між ними в результаті забруднення морів нафтою та іншими хімічними речовинами.

Згубно впливають на тваринний світ отрутохімікати (рис. 7), що застосовуються для боротьби зі шкідниками. Інсектициди вбивають у зоні їх застосування не лише комах-шкідників, а й корисних дрібних тварин. Передаючись ланцюгами живлення, вони поширюються в біосфері, можуть накопичуватися в орга­нізмі і бути причиною загибелі консументів другого і вищих порядків (земноводних, плазунів, дрібних ссавців, комахоїдних і хижих птахів), призвести до отруєння потомства. Проте малі дози пестицидів замість пригнічення можуть, навпаки, стиму­лювати розмноження окремих видів.

На різних групах тварин був експериментально підтвердже­ний негативний вплив шумового забруднення середовища. В

Рис. 7. Передача отрутохімікатів ланцюгами живлення

одному із дослідів на мишей протягом року по дві години що­денно діяв такий чинник, як шум, записаний у нью-йоркському метрополітені. Тварини почали погано розмножуватися, різко скоротилася кількість особин у потомстві.

Впливає на тварин також рівень радіації в навколишньому се­редовищі. Радіоактивність передається ланцюгами живлення як в океані, так і на суші. Радіоактивні речовини насамперед вражають планктон, від якого ланцюгами живлення передаються рибам, а рибоїдні птахи виносять їх на сушу. Акумуляція радіоактивних речовин у живих організмах може бути причиною ракових захво­рювань, появи виродків, хворобливого порушення спадковості.

Біологічне забруднення середовища - це випадкове або по­в’язане з діяльністю людини проникнення в екосистеми не вла­стивих їм видів. Причиною вимирання місцевих видів може бути інтродукція (лат. іпігойисііо - «введення») - переселення окре­мих видів у місцевість, де вони раніше не жили. Так, відомо, який негативний вплив спричинило переселення в нашу країну американської норки на європейську норку, канадського бобра

• на європейського.

Людина в результаті господарської діяльності (вирубування лісів, розорювання цілинних земель, осушення боліт, споруджен­ня водосховищ і каналів, будівництва міст, прокладання доріг та ін.) змінює звичні місця перебування тварин, умови їх існування, вносить фактор неспокою, а то й знищує тварин. Так, багато тварин гине під час обробітку ґрунту та збирання вро­жаю, а також під колесами автотранспорту. Водночас до життя в антропогенних ландшафтах пристосувався ряд тварин: воро­нові птахи, пацюки, миші, таргани та ін. Це так звані синан­тропні тварини (гр. зуп - «разом», і апікгороз - «людина»), існування яких тісно пов’язане з людиною і населеними пунк­тами. Живлячись продуктами харчування людини та відходами від її господарської діяльності, вони масово розмножилися. В агроценозах стали численними комахи-фітофаги, що живлять­ся сільськогосподарськими рослинами.

Полювання є також одним із важливих факторів, що впливає на чисельність тварин. Хижацьке полювання і надпромисел мо­жуть бути причиною зникнення виду. Усе ще зустрічається бра­коньєрство - добування або знищення диких тварин із порушен­ням правил полювання, рибальства та інших вимог законодавст­ва з охорони тварин. Правильне, розумне полювання, що ґрунту­ється на знанні структури популяції виду, - активна й часто не­обхідна форма охорони тваринного світу. Зменшення чисельності виду в результаті промислу, полювання мобілізує екологічний резерв популяції, оздоровляє її. За високої смертності тварин різ­ко зростає продуктивність популяції, що досягається різними шляхами: підвищенням плодючості самок, виживанням молод­няка; раннім настанням статевої зрілості та ін. Наприклад, сам­ка ондатри в перенаселених цим гризуном водоймах за відсутно­сті промислу народжує 6 малят. Із них лише окремі в цьому ж році беруть участь у розмноженні. В угіддях, де ондатру вилов­люють і чисельність звірків невелика, самки приносять 8-9 ма­лят, які того ж року починають розмножуватися.

При полюванні важливо вилучати тварин обох статей і в такій кількості, щоб не порушувати структури популяцій.