
- •Адвокатам теперішнім і майбутнім
- •Частина перша
- •1.2. Історія української адвокатури. Судове представництво у Київській Русі у IX—XIII ст. Та характерні риси цього представництва.
- •1.3. Формування професійної адвокатури в Україні, виник нення поняття «адвокат». Пам'ятки права XIV—XVI cm. Вимоги щодо осіб, які виявили намір займатися адвокатсь кою діяльністю.
- •1.22. Припинення адвокатської діяльності. Відносини адвокатури з Міністерством юстиції та органами місцевого самоврядування. Спілки та асоціації, в які можуть об'єднуватися адвокати.
- •2.1. Основні принципи адвокатської етики згідно з Правилами адвокатської етики
- •2.3. Компетентність та сумлінність. Обов'язки адвоката з дотримання цих принципів згідно з Правилами адвокатської етики.
- •2.4. Рекламування діяльності адвокатів. Які відомості рекламного характеру щодо своєї діяльності може і які не може використовувати адвокат згідно з Правилами адвокатської етики.
- •2.5. Відносини адвоката з клієнтами. Форма та зміст угоди з клієнтом про надання правової допомоги відповідно до Правил адвокатської етики.
- •2.6. Особи, від яких адвокат може прийняти доручення на надання правової допомоги. Забезпечення реальної згоди клієнта на надання йому допомоги певним адвокатом згідно з Правилами адвокатської етики.
- •2.10. Засади прийняття доручення клієнта декількома адвокатами згідно з Правилами адвокатської етики.
- •2.11. Гонорар. Фактори, що повинні братися до уваги при визначенні розміру гонорару згідно з Правилами адвокатсь кої етики.
- •2.12. Гонорарні відносини у разі дострокового розірвання угоди. Отримання гонорару за фактично виконану правову допомогу згідно з Правилами адвокатської етики.
- •2.13. Одностороннє розірвання адвокатом чи особою угоди про надання правової допомоги згідно з Правилами адвокатської етики.
- •2Л4. Етичні аспекти відносин адвоката з клієнтом — юридичною особою згідно з Правилами адвокатської етики.
- •2.15. Етичні аспекти здійснення захисту за призначен ням. Випадки, коли адвокат може відмовитися від виконан ня захисту за дорученням згідно з Правилами адвокатської етики.
- •2.16. Етичні аспекти надання адвокатом правової допо моги малозабезпеченим громадянам згідно з Правилами адвокатської етики.
- •2.17. Відносини адвоката з судом. Дотримання адвокатом принципів незалежності та конфіденційності у цих відносинах згідно з Правилами адвокатської етики.
- •2.19. Відносини адвоката при здійсненні професійної діяльності з іншими державними органами та особами згідно з Правилами адвокатської етики.
- •2.21. Дотримання норм адвокатської етики в громад ській, науковій та публіцистичній діяльності адвоката згідно з Правилами адвокатської етики.
- •2.22. Відповідальність за порушення Правил адвокатсь кої етики згідно з Правилами адвокатської етики.
- •3.1. Захист прав людини та приведення української системи цього захисту за формою і змістом до європейського рівня.
- •3.2. Правова система України та європейська правова традиція,
- •3.3. Право на життя та обов'язок позитивних дій держави. Заборона смертної кари, питання екстрадиції та видачі правопорушників.
- •3.4. Заборона катувань, нелюдського та такого, що принижує гідність, поводження або покарання.
- •3.5. Заборона рабства та примусової праці.
- •3.6. Право на свободу і особисту недоторканність. Свобода пересування.
- •3.7. Право на справедливий судовий розгляд.
- •3.8. Заборона зворотної дії кримінального права.
- •3.9. Право на повагу до приватного життя.
- •3.10. Свобода думки, совісті і віросповідання.
- •3.11. Свобода вираження.
- •3.12. Свобода мирних зібрань та об9єднань.
- •3.13. Право на ефективний засіб захисту прав та свобод, гарантованих Конвенцією.
- •3.14. Заборона дискримінації.
- •3.15. Право власності в Європейській конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
- •3.16. Право на оскарження у кримінальних справах. Відшкодування за судову помилку.
- •3.17. Право на освіту. Право на вільні вибори.
- •3.18. Процедура розгляду справ у Європейському суді з прав людини.
- •3.19. Критерії прийнятності заяви до розгляду Європейським судом з прав людини.
- •3.20. Характеристика виняткових випадків, коли не потрібне вичерпання національних засобів захисту.
- •3.21. Виконання рішень Європейського суду з прав людини.
- •4.1. Конституція України щодо питань діяльності адвокатури. Механізми реалізації цих конституційних положень.
- •4.2. Право громадян на працю. Правова допомога, яка може бути надана адвокатом з дотримання передбаченого Конституцією права на працю.
- •4.3. Конституційні гарантії захисту честі, гідності та ділової репутації особи. Механізм правової допомоги, що може бути надана адвокатом із захисту цих прав.
- •4.4. Відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної особі органами державної влади та місцевого самоврядування. Допомога адвоката у представництві громадян у цих справах.
- •4.5. Конституційний Суд України і його повноваження. Звернення до Конституційного Суду України та порядок їх розгляду.
- •4.7. Правові засади звернення до Європейського суду з прав людини. Вимоги до складання звернення до цього Суду. Рішення Європейського суду щодо розгляду цих звернень та наслідки прийнятих рішень.
- •4.8. Право на житло згідно з Конституцією України. Правова допомога адвоката із захисту прав та законних інтересів громадян щодо дотримання цього права.
- •4.10. Правовідносини, на які поширюється і на які не поширюється юрисдикція судів. Умови призначення на посаду судді. Звільнення суддів з посади.
- •4.11. Право на освіту та охорону здоров'я. Правова допомога адвоката з дотримання зазначених конституційних гарантій громадян.
- •4.12. Соціальний захист громадян згідно з Конституцією України. Правова допомога адвоката із захисту цих прав.
- •4.13. Питання шлюбу, сім'ї, батьківства і материнства відповідно до Конституції України.
- •4.14. Громадянство України. Набуття та втрата громадянства. Нормативно-правові акти, що регулюють вирішення цих питань.
- •Запобігання виникненню випадків без громадянства.
- •Неможливості позбавлення громадянина України громадянства України.
- •Визнання права громадянина України на зміну громадянства.
- •Припинення громадянства України
- •Енциклопедичний довідник майбутнього адвоката
- •4.15. Державний устрій України. Формування парламенту* Уряду, органів місцевого самоврядування. Президент України, умови обрання, його повноваження щодо вступу законів у дію.
- •4.16. Обов'язки громадян України. Правова допомога адвоката у випадках притягнення громадян до відповідальності за порушення конституційних обов'язків.
- •4.17. Права людини згідно з Конституцією України. Захист прав людини і громадянина. Механізм реалізації цих прав.
- •4.18. Перелік прав і свобод, які регулюються винятково законами України. Порядок прийняття законів та набрання ними чинності.
- •4.19. Акти Кабінету Міністрів України, їх прийняття та результати згідно з Конституцією України. Формування та повноваження Кабінету Міністрів України.
- •4.20. Прокуратура України, її завдання, організація та порядок діяльності згідно з Конституцією України.
- •4.22. Політичні партії, громадські організації, професійні спілки. Утворення та діяльність політичних партій і громадських організацій згідно з Конституцією України.
- •5.1. Цивільна правоздатність і дієздатність. Цивільна дієздатність фізичної особи. Повна цивільна дієздатність. Правові підстави надання повної цивільної дієздатності.
- •5.2. Поняття та види правочинів. Загальні вимоги закону, дотримання яких є необхідним для чинності правочину.
- •5.3. Правові наслідки вчинення правочину малолітньою та неповнолітньою особою за межами їх цивільної дієздатності.
- •5.4. Правові наслідки вчинення правочину фізичною особою, цивільна дієздатність якої обмежена, або недієздатною особою.
- •5.5. Правові наслідки вчинення правочину під впливом обману чи насильства.
- •5.7. Поняття позовної давності. Загальна і спеціальна позовна давність. Обчислення позовної давності.
- •5.8. Поняття та види особистих немайнових прав. Спростування недостовірної інформації. Право на відшкодування майнової та моральної шкоди.
- •5.9. Право на повагу до гідності та честі, недоторканності ділової репутації. Відповідальність за порушення цих прав.
- •5.10. Право власності. Форми права власності в Україні. Підстави набуття права власності. Набувальна давність.
- •5.12. Право на особисте сільське господарство. Вирішення спорів щодо ведення особистого сільського господарства.
- •5.13. Право власника на витребування майна від добросовісного набувача. Захист права власника у суді.
- •5.14. Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду. Розмір відшкодування. Відшкодування шкоди, завданої внаслідок непереборної сили або у стані крайньої необхідності.
- •5.16. Особливості відшкодування шкоди, завданої малолітньою або неповнолітньою особою. Відшкодування шкоди, завданої кількома малолітніми або неповнолітніми особами. Підготовка справи до розгляду.
- •5.17. Особливості відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки. Наслідки відшкодування кількох джерел підвищеної небезпеки. Підготовка адвокатом справи до розгляду.
- •5.18. Способи відшкодування майнової шкоди. Врахування вини потерпілого. Порядок відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я чи смертю потерпілого.
- •5.19. Поняття та види спадкування. Право на спадкування. Усунення від спадкування. Час і місце відкриття спадщини.
- •5. Цивільне право
- •Глава 85 цк України встановлює достатньо широкий перелік прав, які має заповідач при складанні заповіту.
- •2. Право на визначення обсягу спадщини, що має спадкуватися за заповітом (ст. 1236 цк України).
- •3. Право на заповідальний відказ (ст. 1237цк України).
- •4. Право на покладення на спадкоємців інших обов'язків (ст. 1240 цк України).
- •5. Право скласти заповіт з умовою (ст. 1242 цк України).
- •7. Право на підпризначення спадкоємця (ст. 1244 цк України).
- •5.20. Підстави недійсності заповіту. Підготовка позову до суду.
- •5.21. Прийняття спадщини. Строки її прийняття. Наслідки пропущеного строку. Відмова від прийняття спадщини та її наслідки.
- •5.22. Призначення виконавця заповіту. Його повноваження. Строк чинності повноважень виконавця.
- •6.1. Дія цивільного процесуального закону в часі, просторі та по колу осіб. Межі судового розгляду.
- •6.2. Принципи цивільного процесуального права.
- •6.3. Підвідомчість та підсудність цивільних справ. Види підвідомчості та підсудності.
- •6.5. Забезпечення позову і забезпечення доказів. Діяльність адвоката з цих питань.
- •6.7. Судові витрати. Їх види. Звільнення від судових витрат. Розподіл судових витрат між сторонами у цивільній справі.
- •6.8. Процесуальні строки. Судові виклики і повідомлення.
- •6.9. Сторони в цивільному процесі, їх права. Треті особи. Представники сторін і третіх осіб.
- •6.10. Пред'явлення позову. Зустрічний позов. Підготовка та подання позову. Надання правової допомоги стороні з цих питань адвокатом.
- •6.13. Рішення суду. Законність і обґрунтованість судових рішень у цивільних справах. Аналіз адвокатом рішення у цивільній справі.
- •6.15. Встановлення неправильності запису в книгах реєстрації актів громадянського стану. Зміст заяви. Робо та адвоката у таких справах.
- •3) Пов'язані з проведенням огляду доказів за місцем
- •6.18. Право касаційного оскарження рішень. Строки оскарження. Форма і зміст касаційної скарги. Пояснення на касаційну скаргу. Методика складення касаційної скарги. Порядок її подання.
- •6.19. Пояснення на апеляційну та касаційну скарги. Порядок та строки їх принесення.
- •6.20. Перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими та винятковими обставинами. Надання адвокатом право вої допомоги у таких справах.
- •6.21. Виконання судових рішень. Надання адвокатом юридичної допомоги сторонам на цій стадії.
- •8.22. Зупинення та закриття провадження у справі. Залишення заяви без розгляду. Надання адвокатом правової допомоги у таких ситуаціях.
- •7.1. Поняття злочину. Класифікація злочинів. Відмежування злочину від проступку та діянь, що не становлять суспільної небезпеки.
- •7.2. Скоєння навмисного злочину та злочину з необережності. Доводи, що подаються адвокатами на підтвердження правової позиції про вчинення злочину.
- •7.3. Закінчений та незакінчений злочин. Готування до злочину та замах на злочин. Добровільна відмова від вчинення злочину.
- •7.5. Необхідна оборона та крайня необхідність. Переви-щення меж необхідної оборони. Уявна оборона. Діяння, повуязане з ризиком. Захист у таких справах.
- •7.6. Поняття співучасті. Види співучасників. Відмежування співучасті від приховування та неповідомлення про підготовлений або вчинений злочин. Кримінальна відповідальність співучасників.
- •7.7. Поняття покарання та його мета. Види покарань. Основні та додаткові покарання.
- •7.8. Арешт, обмеження волі, позбавлення волі на певний строк. Довічне позбавлення волі.
- •7.9. Відповідальність за злочини, пов'язані з використан-ням транспортних засобів. Методика роботи адвоката у таких справах.
- •7.16. Кваліфікуючі ознаки злочинів проти власності: крадіжка, грабіж, розбій, вимагання, шахрайство та розмежування між ними.
- •7.19. Зловживання владою або службовим становищем. Поняття службової особи. Службова діяльність.
- •7.20. Відповідальність за хабарництво. Одержання та давання хабара. Вимагання та провокація хабара. Захисту справах про хабарництво.
- •7.21. Відповідальність за злочини проти правосуддя. Порушення права на захист. Розголошення даних судового слідства або дізнання.
- •7.22. Військові злочини. Захист у справах про військові злочини.
- •8.2. Участь адвоката у слідчих діях. Сутність, методика, значення, тактика. Оскарження адвокатами дій слідчого.
- •8.3. Дізнання у кримінальному процесі. Захисник і захист у цій стадії процесу.
- •8.6. Докази у кримінальній справі. Права адвоката зі збирання та подання відомостей про факти, що можуть бути використані як докази у справі, і збирання ним таких відомостей.
- •8.7. Судова експертиза як доказ у кримінальній справі. Робота адвоката з експертами та експертизою.
- •8.8. Допит як спосіб доказування. Ведення адвокатом допиту в суді підсудного, потерпілих, свідків, експертів, спеціалістів.
- •8.9. Адвокат — представник потерпілого, цивільного позивача та відповідача у кримінальній справі. Цивільний позов у кримінальній справі.
- •8.13. Робота адвоката при виконанні вимог ст. 218 кпк України. Правовий режим, методика ознайомлення з кримінальною справою, клопотання захисника про виконання вимог ст. 218 кпк України.
- •8.16. Захисна промова адвоката. Підготовка та методика її проголошення.
- •8.17. Протокол судового засідання. Термін виготовлення протоколу та порядок подання на нього зауважень і їх розгляд. Правове значення протоколу судового засідання.
- •8.19. Пояснення адвоката в апеляційній інстанції та їх відмінність від захисної промови у суді першої інстанції.
- •8.21. Строки у кримінальному процесі. Специфіка роботи адвоката у питаннях застосування строків у кримінальному процесі.
- •8.22. Скасування вироків за винятковими обставинами. Забезпечення права на захист у таких ситуаціях. Підготовка адвокатом клопотання про перевірку справи за винятковими обставинами.
- •1. Історія адвокатури. Правове становище адвокатури
- •У двох частинах
- •Видавничий Дім «Ін Юре»
6.18. Право касаційного оскарження рішень. Строки оскарження. Форма і зміст касаційної скарги. Пояснення на касаційну скаргу. Методика складення касаційної скарги. Порядок її подання.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи чи обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку:
рішення суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку рішення і ухвали апеляційного суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду;
ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку і; ухвали апеляційного суду, якщо вони перешкоджають подальшому провадженню у справі.
460
6. Цивільно-процесуальне законодавство
Підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга може бути подана протягом двох місяців з дня набрання законної сили рішенням (ухвалою) апеляційного суду. У разі пропущення цього строку з причин, визнаних поважними, суддя касаційної інстанції за заявою особи, яка подала скаргу, може поновити цей строк.
Касаційна скарга, подана після закінчення строку на касаційне оскарження, повертається особі, яка її подала, якщо вона не порушує питання про поновлення цього строку, а також коли у поновленні строку відмовлено.
Питання про поновлення строку на касаційне оскарження і про повернення касаційної скарги вирішується суддею-доповідачем, про що постановляється відповідна ухвала.
Касаційна скарга подається у письмовій формі й має містити зазначення:
найменування суду, до якого подається скарга;
ім'я (найменування) особи, яка подає скаргу, її місце проживання або місцезнаходження;
ім'я (найменування) осіб, які беруть участь у справі, їх місце проживання або місцезнаходження;
рішення (ухвала), що оскаржується;
в чому полягає неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права;
клопотання особи, яка подає скаргу;
перелік письмових матеріалів, що додаються до скарги.
Касаційна скарга підписується особою, яка подає скаргу, або її представником.
До касаційної скарги, поданої представником, повинна бути додана довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, а також копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, а також копії оскаржуваних рішень (ухвал) судів першої та апеляційної інстанцій.
Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції, де вона реєструється і передається в порядку черговості судді-доповідачу, який перевіряє її відповідність вимогам, встановленим ЦПК України.
Одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог Кодексу, суддя-доповідач протягом десятиденного строку вирішує питання про відкриття касаційного провадження, про що постановляє відповідну ухвалу, витребовує справу, надсилає копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів особам, які беруть участь у справі, і встановлює строк, протягом якого можуть бути подані заперечення на касаційну скаргу. За наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суддя-доповідач у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду.
Суддя-доповідач повертає касаційну скаргу, подану після закінчення строку на касаційне оскарження, особі, яка її подала, якщо вона не порушує питання про поновлення цього строку.
Суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо:
справа не підлягає касаційному розгляду у порядку цивільного судочинства;
справа не переглядалася в апеляційному порядку;
є ухвала про закриття касаційного провадження у зв'язку з відмовою цієї особи від касаційної скарги на це саме рішення чи ухвалу;
є ухвала про відхилення касаційної скарги цієї особи або про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою цієї особи на це саме рішення чи ухвалу;
461
Енциклопедичний довідник майбутнього адвоката
5) касаційна скарга є необгрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права є підставою для відкриття касаційного провадження незалежно від обґрунтованості касаційної скарги.
Копія ухвали про повернення касаційної скарги або про відмову у відкритті касаційного провадження разом із доданими до скарги матеріалами направляються особі, яка подавала касаційну скаргу, а касаційна скарга залишається в суді касаційної інстанції.
Особи, які беруть участь у справі, мають право приєднатися до касаційної скарги, поданої особою, на стороні якої вони виступали. До касаційної скарги мають право приєднатися особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки.
Заява про приєднання до касаційної скарги може бути подана протягом десяти днів з дня одержання копії касаційної скарги.
За подання заяви про приєднання до касаційної скарги судовий збір не сплачується.
Особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження.
Особа, яка подала касаційну скаргу, має право відкликати її до початку розгляду справи у суді касаційної інстанції.
Особа, яка подала касаційну скаргу, має право відмовитися від неї до закінчення касаційного провадження. Про прийняття відмови від скарги та закриття касаційного провадження суд постановляє ухвалу.
При відкликанні касаційної скарги суддя, який готує справу до розгляду в сул. касаційної інстанції, постановляє ухвалу про повернення скарги.
У разі закриття касаційного провадження у зв'язку з відмовою від касаційної скарги повторне оскарження цих рішень, ухвал цією особою не допускається.
Після отримання справи суддя-доповідач протягом десяти днів готує доповідь, у якій викладає обставини, необхідні для ухвалення рішення суду касаційної інстанції, з'ясовує питання про склад осіб, які беруть участь у справі.
Попередній розгляд справи має бути проведений протягом п'яти днів після складення доповіді суддею-доповідачем колегією у складі трьох суддів у нарадчій кімнаті без повідомлення осіб, які беруть участь у справі.
У попередньому судовому засіданні суддя-доповідач доповідає колегії суддів про проведення підготовчої дії та обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції.
Суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Суд касаційної інстанції скасовує судове рішення за наявності підстав, які тягнуть за собою обов'язкове скасування судового рішення.
Суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності перерахованих вище підстав. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоч один суддя зі складу суду дійшов такого висновку. Про призначення справи до судового розгляду постановляється ухвала, яка підписується всім складом суду.
У касаційному порядку справа розглядається колегією у складі п'яти суддів без повідомлення осіб, які беруть участь у справі. У разі необхідності особи, які брали участь у справі, можуть бути викликані для надання пояснень у справі.
Головуючий відкриває судове засідання і оголошує, яка справа, за чиєю скаргою та на рішення, ухвалу якого суду розглядається.
462
6. Цивільно-процесуальне законодавство
Суддя-доповідач доповідає в необхідному обсязі зміст оскаржуваного рішення суду та доводи касаційної скарги.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, дають свої пояснення, першою дає пояснення сторона, яка подала касаційну скаргу. Якщо рішення оскаржили обидві сторони, першим дає пояснення позивач. Суд може обмежити тривалість пояснень, встановивши для всіх осіб, які беруть участь у справі, рівний проміжок часу, про що оголошується на початку судового засідання.
У своїх поясненнях сторони та інші особи, які беруть участь у справі, можуть наводити тільки ті доводи, які стосуються підстав касаційного розгляду справи.
Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, суд виходить до нарад-чої кімнати.
У разі потреби під час розгляду справи може бути оголошено перерву або розгляд її відкладено.
Незалежно від того, за касаційною скаргою кого з осіб, які беруть участь у справі, було відкрито касаційне провадження, у суді касаційної інстанції позивач має право відмовитися від позову, а сторони мають право укласти між собою мирову угоду з додержанням правил Цивільного процесуального кодексу України, що регулюють порядок і наслідки вчинення цих процесуальних дій.
Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Касаційний суд перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Суд не обмежений доводами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.
За наслідками розгляду касаційної скарги на рішення суд касаційної інстанції має право:
постановити ухвалу про відхилення касаційної скарги і залишення рішення без змін;
постановити ухвалу про повне або часткове скасування рішення і передати справу на новий розгляд до суду першої або апеляційної інстанції;
постановити ухвалу про скасування рішення апеляційного суду і залишити в силі судове рішення суду першої інстанції, що було помилково скасоване апеляційним судом;
постановити ухвалу про скасування судових рішень і закрити провадження у справі або залишити заяву без розгляду;
скасувати судові рішення і ухвалити нове рішення або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
За наслідками розгляду касаційної скарги на ухвалу суд касаційної інстанції має право:
постановити ухвалу про відхилення касаційної скарги і залишення ухвали без змін;
скасувати ухвалу і передати питання на розгляд суду першої або апеляційної інстанції;
змінити або скасувати ухвалу і вирішити питання по суті;
463
Енциклопедичний довідник майбутнього адвоката
4) скасувати ухвалу і залишити в силі ухвалу, що була помилково скасована апеляційним судом.
Суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.
Судове рішення підлягає обов'язковому скасуванню з передачею справи на новий розгляд, якщо:
справу розглянуто неповноважним суддею або складом суду;
рішення ухвалено чи підписано не тим суддею або суддями, які розглядали справу;
справу розглянуто за відсутності будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, належним чином не повідомлених про час і місце судового засідання;
суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участь у справі;
суд розглянув не всі вимоги і цей недолік не був або не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення.
Інші випадки порушення або неправильного застосування норм процесуального права можуть бути підставою для скасування рішення суду лише за умови, що це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Якщо порушення закону, зазначені вище, було допущено судом першої інстанції і не було усунено апеляційним судом або одночасно допущено апеляційним судом після скасування судових рішень, справа передається на новий розгляд суду першої інстанції. У разі допущення цих порушень лише апеляційним судом справа передається на новий апеляційний розгляд.
Висновки і мотиви суду касаційної інстанції, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при повторному розгляді справи.
Установивши, що апеляційним судом скасовано судове рішення, ухвалене згідно із законом, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції.
Суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення і ухвалити нове рішення або змінити рішення, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, чи не застосовано закон, який підлягав застосуванню.
Розглянувши касаційну скаргу на ухвалу суду, суд касаційної інстанції:
відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом прийнято ухвалу з додержанням вимог закону;
скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої або апеляційної інстанції, якщо було порушено порядок, встановлений для його вирцпення:
змінює або скасовує ухвалу і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено всупереч нормам процесуального права або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування.
Жоден із суддів, які беруть участь у розгляді справи, не має права утримуватися від висловлення думки з питань, які обговорюються, та щодо правильності судового рішення, що оскаржене.
Рішення або ухвала суду касаційної інстанції оформлюється суддею-доповіда-чем і підписується всім складом суду, який розглядав справу.
Судді не мають права розголошувати міркування, що були висловлені у нарадчій кімнаті.
Розглянувши справу, суд касаційної інстанції постановляє ухвалу у разі:
464
відхилення касаційної скарги і залишення судових рішень без змін;
скасування судових рішень із передачею справи на новий розгляд;
скасування судових рішень із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду;
скасування судових рішень і залишення в силі судового рішення, що було помилково скасоване апеляційним судом;
відхилення касаційної скарги і залишення ухвали без змін;
зміни ухвали або скасування ухвали з направленням справи на новий розгляд або вирішенням питання по суті.
Суд касаційної інстанції ухвалює рішення у разі скасування судових рішень і увалення нового або зміни рішення.
В ухвалі суду касаційної інстанції зазначаються:
час і місце її постановлення;
найменування суду, прізвища та ініціали головуючого та суддів;
найменування справи та імен (найменувань) осіб, які беруть участь у справі;
короткий зміст заявлених вимог;
посилання на рішення суду першої та апеляційної інстанцій;
узагальнені доводи касаційної скарги;
мотиви суду з посиланням на закон, яким він керувався;
наслідки розгляду касаційної скарги, які формулюються у резолютивній частині із зазначенням висновку суду касаційної інстанції, розподілу судових витрат, строку і порядку набрання ухвалою законної сили та її оскарження.
У разі відхилення касаційної скарги в ухвалі зазначаються мотиви її відхилення.
У разі скасування судового рішення і направлення справи на новий розгляд в ухвалі повинно бути зазначено, які порушення права було допущено судом першої або апеляційної інстанції.
У рішенні суду касаційної інстанції зазначаються:
час і місце його ухвалення;
найменування суду, прізвища та ініціали головуючого та суддів;
найменування справи та імен (найменувань) осіб, які беруть участь у справі;
короткий зміст заявлених вимог;
посилання на рішення суду першої та апеляційної інстанцій, встановлені факти і визначені відповідно до них правовідносини;
узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу;
мотиви, на підставі яких суд касаційної інстанції змінив або скасував судове рішення і ухвалив нове;
чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду;
назва, стаття, її частина, абзац, пункт, підпункт закону, на підставі якого вирішено справу, а також процесуального закону, якими суд керувався;
10) висновок суду про скасування або зміну рішення, задоволення позову або відмову в позові повністю чи частково, вказівку щодо розподілу судових витрат, строку і порядку набрання рішенням законної сили та його оскарження.
Про прийняте рішення (ухвалу) суд касаційної інстанції у судовому засіданні оголошує особам, які беруть участь у справі.
Рішення і ухвала суду касаційної інстанції набирають законної сили з моменту їх оголошення. З моменту оголошення рішення або ухвали судом касаційної інстанції скасовані рішення та ухвали суду першої або апеляційної інстанції втрачають законну силу.
465
Після закінчення касаційного провадження справа протягом десяти днів повертається до суду, який її розглядав.
Енциклопедичний довідник майбутнього адвоката