
- •2.6.2. Загальні характеристики системи. 9
- •2.6.2.1. Галузь застосування. 9
- •Розділ1. Дослідження предметної галузі.
- •1.1. Характеристика предметної галузі.
- •1.2. Аналіз існуючих варіантів розв’язання досліджуваних систем.
- •1.3. Обґрунтування запропонованих проектних рішень.
- •Розділ 2. Постановка задачі.
- •2.1. Характер задачі.
- •2.2. Вихідна інформація.(Джерело вихідних даних).
- •2.4. Інформація, що використовується.
- •2.5. Алгоритм розв’язання задачі.
- •2.6. Технічне завдання.
- •2.6.1. Вступ
- •Загальні характеристики системи.
- •Галузь застосування.
- •2.6.2.2. Функції системи.
- •Джерело початкових даних.
- •Результати, вихідні дані.
- •Вимоги до обчислювального середовища.
- •2.6.3.1. Склад та конфігурація апаратних засобів.
- •2.6.3.2. Програмні засоби.
- •2.6.3.3. Режим роботи.
- •Зв’язок із зовнішнім середовищем.
- •2.6.4.1. Формати і протоколи обміну для вхідних даних.
- •Якість системи.
- •2.6.5.3. Надійність функціонування.
- •Документація системи.
- •2.6.6.1. Перелік та вимоги до опису посібника керівника.
- •2.6.6.2. Вимоги до документаційного оформлення вихідних текстів.
- •2.6.6.3. Вимоги до опису принців організаційної структури і формати даних.
- •Строки та етапи реалізації.
- •Розділ 3. Проектування, конструювання програмної системи.
- •3.1. Інформаційне забезпечення.
- •3.1.1. Форма первинних документів.
- •3.1.2. Побудова системи і класифікація.
- •3.1.3. Структура інформаційних масивів.
- •3.2. Технічне забезпечення.
- •3.3. Програмне забезпечення.
- •3.4. Організаційне забезпечення.
- •Висновки
- •Список використаної літератури
- •Додаток 2.
Розділ1. Дослідження предметної галузі.
1.1. Характеристика предметної галузі.
Прийнято вважати, що мотоспорт виник разом з винаходом мотоцикла. У 1885 році Готліб Даймлер винайшов першу машину для верхової їзди, а у 1887 році французька фірма «De Dion-Bouton» налагодила серійне виробництво трициклів. Проте, перші мотоцикли були зустрінуті суспільством з великою недовірою. Кращим доказом переваги нового виду транспорту виробники обрали змагання «механічних екіпажів» у складних умовах. Доведення практичного застосування мотоцикла як транспортного засобу було основним організаційним принципом гонок на мотоциклах періоду 1894 –1903 років.
Організатором перших мотоциклетних гонок вважається «Автомобільний клуб Франції», утворений у 1895 році. Завдяки йому, Франція протягом багатьох років залишалась центром мотоспорту, а відправною точкою змагань довгий час був Париж.
На рубежі XIX–XX століть проводились в основному автомотопробіги на довгі дистанції по звичайним дорогам. Перший швидкісний сумісний пробіг автомобілів та двох мотоциклів проходив по маршруту Париж — Бордо — Париж у 1895 році, дистанція складала приблизно 1200 км.
У 1898 році АКФ визначала як «мотоцикл» всі само-рухомі екіпажі вагою до 200 кг. Таке трактування відкривало доступ в клас мотоциклів чотириколісним машинам та трициклам. Під час гонки учасники могли безперешкодно ремонтувати мотоцикли та буксирувати їх у випадку пошкодження на необмежену відстань. Проте, виїзд на фініш чи на етап повинен був здійснюватись за рахунок роботи власного двигуна.
Між етапами в нічний час застосовувався «режим зачиненого парку» (regime du pare ferme), тобто водії і механіки не мали права займатися ремонтом або іншими роботами з мотоциклом в проміжок між двома етапами. Час проходження гонщиками на мотоциклах через населені пункти з розрахунку гонки виключався в цілях безпеки (принцип «нейтралізації»).
Незважаючи на те, що перші офіційні мотоциклетні гонки відбулися у Відні в 1899 році, остаточне розділення змагань на автомобільні та мотоциклетні відбулося тільки на початку 20 століття.
21 грудня 1904 року була заснована Міжнародна мотоциклетна федерація (FIM). Створення організації було продиктовано тим, що до цього часу вже визначилась специфіка авто - і мотоспорту та виникла необхідність у встановленні єдиної термінології. Під егідою FIM стали проводитись міжнародні мотозмагання.
1.2. Аналіз існуючих варіантів розв’язання досліджуваних систем.
У відповідності до технічного завдання програма “Планувальник маршрутів мотогід” повинна забезпечувати дані про маршрут і можливість отримання інформації, вибраної за певними критеріями.
На основі проведеного аналізу предметної області встановлено, що дані про маршрути ведуться у вигляді таблиці, в якій знаходиться інформація про кожний маршрут. Відкривши програму «Планувальник маршрутів мотогід» бачимо меню з пунктами :
Майбутні
Минулі
Планування
Маршрути
На основі довідника формується загальний список риболовних водойм Кіровоградської області . Загальний список водойм включає наступні дані:
Тип маршруту
Назва маршруту
Дата
У відповідності до аналізу предметної області можна зробити висновок, що задача, яка підлягає автоматизації відноситься то складу типових аналітично - облікових задач і може бути вирішена з використанням програмних та інструментальних засобів, передбачених технічним завданням, а саме з використанням елементів файл – серверних баз даних.