
- •Кіровоградщині – 75
- •Передмова
- •Розділ і з історії кіровоградщини
- •Історія формування кіровоградської області
- •Новгородський кірасирський полк у наполеонівських війнах
- •Список використаних джерел:
- •Функціонування закладів освіти на Кіровоградщині в період нацистської окупації
- •Хід заходу
- •2 Ведучий.
- •1 Ведучий.
- •1 Ведучий.
- •1 Ведучий.
- •2 Ведучий.
- •2 Ведучий.
- •А.Б. Резнік – учений, педагог-новатор, сучасник і послідовник в.О. Сухомлинського
- •Список використаних джерел:
- •Хід уроку
- •Хід уроку
- •3. Виступ 3-ої та 4-ої груп.
- •IV. Підсумок уроку.
- •V. Творче завдання.
- •Список використаних джерел:
- •Славетні постаті нашого краю (форум-театр для учнів 8-9 класів)
- •Хід заходу
- •Найбільше багатство нашого краю – його люди
- •Присвячений Березняку Євгену Степановичу)
- •Хід уроку
- •Список використаних джжерел:
- •Через терни – до зірок (година спілкування для учнів 10-11 класів, присвячена Кондратюку Юрію Васильовичу)
- •Хід уроку
- •Список використаних джерел:
- •«Не місце прикрашає людину, а людина місце» (творчий портрет кінорежисера Миколи Літуса)
- •Хід уроку
- •1. Зупинка «Моє місто Кіровоград».
- •2. Зупинка «Культура рідного краю».
- •V. Осмислення учнями знань
- •Vі. Підсумок уроку
- •Список використаних джерел;
- •Край степовий, кіровоградщина моя! (урок-уявна подорож для учнів 2 класу)
- •Хід уроку
- •1. Віршоване привітання дітей.
- •2. Вітання від вчителя.
- •1. Слово вчителя.
- •1. Перша зупинка «Подорож картою України».
- •2. Друга зупинка «Історична».
- •3. Третя зупинка «Символіка рідного краю».
- •4. Четверта зупинка «Гордість і слава Кіровоградщини».
- •5. П’ята зупинка «Берег дитинства».
- •Список використаних джерел:
- •Веселкова мандрівка рідним краєм (урок-мандрівка для учнів 3 класу)
- •Хід уроку
- •1. Творчий проект, підготовлений групою «Екскурсоводи». Тема: «Незвичайна екскурсія».
- •2. Творчий проект, підготовлений групою «Історики-дослідники». Тема: «Зустріч з історичним минулим».
- •3. Творчий проект, підготовлений групою «Природоохоронці-дослідники». Тема: «Природа рідного краю».
- •4. Творчий проект, підготовлений групою «Кореспонденти». Тема: «Видатні особистості Гайворонщини».
- •5. Творчий проект, підготовлений групою «Музикознавці». Тема: «Музичні таланти моєї Батьківщини».
- •6. Рефлексія.
- •7. Презентація та обговорення творчих проектів.
- •V. Підбиття підсумків та заключне слово
- •1. Бліц-опитування.
- •1. Повідомлення учнів творчої групи про рідне місто.
- •2. Повідомлення учнів з проблеми «Історія моєї родини – історія мого краю».
- •3. Робота в групах.
- •4. Творча робота «На хвилях спогадів».
- •5. Творча робота «На крилах мрій».
- •6. Гра «Продовжіть прислів’я».
- •9. Поетична хвилина.
- •V. Підсумок уроку
- •Vі. Творче завдання
- •Список використаних джерел:
- •Кіровоградщина – рідна моя сторона (урок-екскурсія для учнів 3-4 класів)
- •Хід уроку
- •1. Привітання.
- •2. Поздоровлення з Днем знань.
- •4. Поетичний аукціон.
- •5. Перегляд презентації «Моє село Катеринівка».
- •7. Фізкультхвилинка.
- •Vі. Підсумок уроку
- •Кіровоградщина - мій рідний край! (урок-гра для учнів 3-4 класів)
- •Хід уроку
- •2. Робота з картою України.
- •4. Робота з таблицею «Населення Кіровоградщини».
- •6. Практична робота.
- •8. Видатні люди нашої області.
- •V. Підсумок уроку
- •«Рідна земле, барвистий мій краю, дивна казка зелених дібров…» (урок-мандрівка для учнів 4 класу)
- •Хід уроку
- •II. Актуалізація опорних знань
- •1. Інсценізація вірша п. Воронька «Журавель».
- •2. Вправа «Мікрофон».
- •1. Гра «Місце, де я почуваюся щасливим».
- •3. Сторінками історії. Заочна мандрівка.
- •1) «Мій край - моя історія».
- •2) «Свідки сивої давнини».
- •3) «Геологічні пам’ятки».
- •4) «Казьонний міст».
- •5) Поетична сторінка.
- •V. Підсумок уроку
- •Край, оспіваний солов’ями та поетами (поетичний калейдоскоп Маловисківщини для учнів 5-6 класів)
- •Хід заходу
- •Рідний край кохати – в поезії прославляти (поетичний віночок творів сучасних митців Кіровоградщини для учнів 6-8 класів)
- •Хід уроку
- •1. Актуалізація суб’єктного досвіду й опорних знань.
- •2. Робота з епіграфом.
- •3. Оголошення теми і мети уроку.
- •III. Опрацювання нового матеріалу
- •1. Довідка про географічне положення Кіровоградщини.
- •2. Виразне читання поезій про Кіровоградщину.
- •IV. Рефлексія
- •V. Підсумок уроку
- •Список використаних джерел:
- •Кіровоградщина – мій рідний край! (інтелектуально-пізнавальна гра для учнів 6-9 класів )
- •Хід заходу
- •Картка гри «Вірю – не вірю»
- •Ключ до гри «Вірю – не вірю»
- •«Своя гра»
- •Тема 1. «Кіровоградська область».
- •Тема 2. «Символіку не обирають, її успадковують».
- •Тема 3. «Театральна галерея».
- •Тема 4. «Славетні люди й Кіровоградщина».
- •Тема 5. «Мій Кіровограде, як тебе звали?»
- •Тема 6. «Райони нашого міста».
- •Список використаних джерел:
- •Лісовими стежинами чорного лісу (заочна подорож для учнів 7-9 класів)
- •Хід заходу
- •Вікторина
- •Список використаних джерел:
- •Моє село – моя історія жива (усний журнал для учнів 7-9 класів)
- •Хід заходу
- •Останні запорожці на території кіровоградського району (краєзнавче віче для учнів 7-9 класів)
- •Хід заходу
- •2. Герої Зимового походу.
- •Географія Зимового походу (Кіровоградський район)
- •Список використаних джерел:
- •З ювілеєм, рідний краю! (урок-гра для учнів 8-9 класів)
- •Квитки-запитання:
- •Кросворд № 1
- •Кросворд №2
- •Телеграма 1
- •Телеграма 2
- •Особливості фізико-географічного положення кіровоградської області (урок-експедиція для учнів 8-9 класів)
- •Хід уроку
- •V. Творче завдання
- •Список використаних джерел:
- •Любов моя безкрая, елладо степова (віртуальна екскурсія визначними місцями рідного краю для учнів 8-9 класів)
- •Хід заходу
- •1. Символіка Кіровоградської області. Опис герба Кіровоградщини
- •Значення символів
- •2. Подорож визначними місцями Кіровоградщини. З історії заснування фортеці святої Єлисавети
- •Цікавими стежками рідної Новоукраїнщини
- •3. Видатні особистості краю.
- •4. Природні чудеса Кіровоградщини.
- •V. Творче завдання
- •Степова перлина україни (краєзнавче турне для учнів 8-11 класів)
- •Хід заняття
- •I. Вступне слово
- •II. Організаційний момент
- •III. Мотивація навчальної діяльності
- •IV. Хід краєзнавчого турне
- •Список використаних джерел:
- •Наш край у кінці хіх – на початку хх століття (інтегрований урок для учнів 9 класу)
- •Хід уроку
- •IV. Основна частина уроку
- •1. Географічне положення м. Знам’янки.
- •2. Заснування залізничної станції Знам’янка.
- •3. Знам’янка – залізничний вузол.
- •5. Формування населеного пункту зі своєю інфраструктурою. Видатні особистості міста.
- •V. Закріплення та корекція вивченого матеріалу
- •VI. Підсумки уроку
- •VII. Творче завдання
- •Моя батьківщина (поетична мандрівка для учнів 9-11 класів)
- •Хід уроку
- •Список використаних джерел:
- •Минуле. Сучасне. Майбутнє (усний журнал для учнів 9-11 класів)
- •Хід уроку
- •IV. Творче завдання
- •Список використаних джерел:
- •Кіровоград – місто сюрпризів (гра на місцевості для учнів 9-11 класів)
- •Методичні рекомендації щодо організації гри на місцевості
- •Положення про гру на місцевості «Кіровоград – місто сюрпризів»
- •Краєзнавча довідка
- •Запитання до гри на місцевості «Кіровоград – місто сюрпризів»
- •1. Фортеця святої Єлисавети
- •2. Кіровоградський міський літературно-меморіальний музей і.К. Карпенка-Карого
- •3. Будинок, де народився Генріх Нейгауз
- •4. Пам’ятник єлисаветградському трамваю
- •10. Обласний будинок офіцерів.
- •11. Арсен Тарковський. Меморіальна дошка.
- •12. Обласний краєзнавчий музей.
- •13. Музична школа імені Генрхіа Нейгауза.
- •14. Будівля Кіровоградської міської ради, пам’ятник о.М. Пашутіну.
- •15. Кіровоградський обласний художній музей.
- •Гра на місцевості «Кіровоград – місто сюрпризів» Маршрут команди ____________________________
- •Список використаних джерел:
- •Наше село в роки великої вітчизняної війни (урок-дослідження для учнів 9-11 класів)
- •Хід уроку
- •Список використаних джерел:
- •1. Чорний о. Село Красносілля в роки Другої світової війни (1939-1945 рр.) / Краєзнавчий вісник Кіровоградщини. – Випуск ііі. – Кіровоград: Центрально-Українське видавництво, 2009. – с. 156-171.
- •Трипільські поселення на території гайворонщини (уявна подорож для учнів 10 класу)
- •Хід уроку
- •1. Розминка «Картографи».
- •2. Мозковий штурм.
- •1. Гра «Скринька Пандори».
- •План аналізу пам’ятки
- •V. Рефлексія
- •1. Практична робота з елементами релаксації «Все в твоїх руках».
- •2. Перегляд презентації «Трипільська культура на території Гайворонщини».
- •3. Висновки про значення Трипільської спадщини для сучасності.
- •Vі. Підсумки уроку
- •Список використаних джерел:
- •II. Вивчення нового матеріалу
- •Список використаних джерел:
- •Недоспівана пісня івана кольчиби (година спілкування для учнів 10-11 класів)
- •Методичний коментар
- •Хід заняття
IV. Основна частина уроку
1. Географічне положення м. Знам’янки.
Учитель географії. Місто Знам’янку часто називають «Перлиною Чорного лісу» або «Чорноліською столицею». Ці слово, мабуть, найяскравіше характеризують географічне положення нашого міста.
Давайте подивимося на географічну карту і проаналізуємо географічне положення Знам’янки.
- Що означає термін «географічне положення»?
(Це означає, що ми визначаємо в якій частині України, Кіровоградської області розташований населений пункт, які географічні об’єкти розташовані поряд, які форми рельєфу, гідрологічні об’єкти).
Знайомлячись з географічним положенням, ми будемо заповнювати «Паспорт міста».
(Приклад учнівського виступу).
Знам’янка – місто обласного підпорядкування, розташоване в центральній частині України (у північно-східній частині Кіровоградської області, за 40 кілометрів від обласного центру, на вододілі басейнів річок Інгул, Інгулець та Тясмин). Місто займає площу в 1480 га, населення міста становить 34,8 тис. чол. Абсолютні висоти в районі міста сягають показника 197 м над рівнем Балтійського моря.
Сьогодні Знам’янка – це місто сплетіння залізниць, ворота півдня України. Це перехрестя залізничних магістралей, які прямують з півночі на південь (Київ-Миколаїв), з півночі на південний схід (Київ-Дніпропетровськ), із сходу на захід (Кременчук-Кіровоград).
Автомобільні артерії України теж проходять через Знам’янку: міжнародна траса Київ-Луганськ-Ізваріно, а також автошляхи Донецьк-Київ, Кишинів-Волгоград. Отже, життєдайні артерії нашої держави перетинаються саме тут у Знам’янці.
Одним з показників географічного положення є географічні координати. За допомогою карти Кіровоградської області визначте географічні координати Знам’янки (48°43' пн. ш.; 32°40' сх.д.).
Висновок: місто Знам’янка займає вигідне географічне положення.
2. Заснування залізничної станції Знам’янка.
Учитель історії. У кожного населеного пункту є те, чим він відрізняється серед інших. Є така візитна картка і в міста Знам’янки – це Чорний ліс та залізниця. Гудки локомотивів та блимання залізничних світлофорів створюють особливий ритм життя міста, а Чорний ліс оберігає його від вітрів і спеки.
Учень 1. Знам’янка виникла ще в 1730 році як розкольницька слобода. Це було невелике селище, жителі якого займались, головним чином, теслярним, токарним, меблевим ремеслами. Однак роком заснування Знам’янки як населеного пункту вважається 1869 рік, коли відкрився рух поїздів на залізниці Одеса – Харків. Того року на галявині Чорного лісу, через яку пролягала ділянка Єлисаветград – Крюків, завершилося спорудження вокзалу та конторських приміщень. Назву свою станція дістала від села Знам’янки, що розташоване за три кілометри від неї. У серпні 1873 року було відкрито рух поїздів на дільниці Знам’янка – Миколаїв, а ще через три роки – до Фастова. Отак з роками невеличка залізнична станція Знам’янка перетворювалася на залізничний вузол. Одночасно з будівництвом станції на землях, заснованих переселенцями з сусідніх сіл та з інших повітів, виникло невеличке поселення залізничників – Осипове.
Учень 2. У 1886 році тут було 24 приватні будинки, землянка, 6 торговельних підприємств. На той час у селищі мешкали 143 чол. На межі ХІХ – ХХ ст. на південь від станції виникло ще поселення Ліницьке (Наталіївка). Розширення залізничного вузла в наступні роки зумовило швидке зростання населення пристанційних селищ. У 1913 році в Осиповому та Ліницькому налічувалось близько 6 тисяч чоловік.
Неврожаї і голод на початку 90-х років різко збільшили приплив заробітчан. Так, лише з 17 квітня по 20 травня 1892 року на станції було зареєстровано 6015 осіб, котрі шукали роботу. Значна кількість людей просила милостиню. Ці факти зазначені у земській хроніці. Тяжкими були і умови життя працюючих. Заробітки були малими, до того їх не виплачували. Казенні квартири були лише в начальника станції, колійників, обхідників та телеграфістів, іншим доводилося жити в землянках. Знам’янка була важливим центром переміщення на південь робочого люду, які шукали роботу.
Напередодні першої світової війни, у зв’язку із загальним економічним пожвавленням у країні, зросло і значення Знам’янки як вузлової станції. У селищі виникли десятки магазинів бакалійних, мануфактурних, галантерейних, а також капітальні будівлі та різні споруди залізничного господарства.