IV. Основна частина уроку

1. Географічне положення м. Знам’янки.

Учитель географії. Місто Знам’янку часто називають «Перлиною Чорного лісу» або «Чорноліською столицею». Ці слово, мабуть, найяскравіше характеризують географічне положення нашого міста.

Давайте подивимося на географічну карту і проаналізуємо географічне положення Знам’янки.

- Що означає термін «географічне положення»?

(Це означає, що ми визначаємо в якій частині України, Кіровоградської області розташований населений пункт, які географічні об’єкти розташовані поряд, які форми рельєфу, гідрологічні об’єкти).

Знайомлячись з географічним положенням, ми будемо заповнювати «Паспорт міста».

(Приклад учнівського виступу).

Знам’янка – місто обласного підпорядкування, розташоване в центральній частині України (у північно-східній частині Кіровоградської області, за 40 кілометрів від обласного центру, на вододілі басейнів річок Інгул, Інгулець та Тясмин). Місто займає площу в 1480 га, населення міста становить 34,8 тис. чол. Абсолютні висоти в районі міста сягають показника 197 м над рівнем Балтійського моря.

Сьогодні Знам’янка – це місто сплетіння залізниць, ворота півдня України. Це перехрестя залізничних магістралей, які прямують з півночі на південь (Київ-Миколаїв), з півночі на південний схід (Київ-Дніпропетровськ), із сходу на захід (Кременчук-Кіровоград).

Автомобільні артерії України теж проходять через Знам’янку: міжнародна траса Київ-Луганськ-Ізваріно, а також автошляхи Донецьк-Київ, Кишинів-Волгоград. Отже, життєдайні артерії нашої держави перетинаються саме тут у Знам’янці.

Одним з показників географічного положення є географічні координати. За допомогою карти Кіровоградської області визначте географічні координати Знам’янки (48°43' пн. ш.; 32°40' сх.д.).

Висновок: місто Знам’янка займає вигідне географічне положення.

2. Заснування залізничної станції Знам’янка.

Учитель історії. У кожного населеного пункту є те, чим він відрізняється серед інших. Є така візитна картка і в міста Знам’янки – це Чорний ліс та залізниця. Гудки локомотивів та блимання залізничних світлофорів створюють особливий ритм життя міста, а Чорний ліс оберігає його від вітрів і спеки.

Учень 1. Знам’янка виникла ще в 1730 році як розкольницька слобода. Це було невелике селище, жителі якого займались, головним чином, теслярним, токарним, меблевим ремеслами. Однак роком заснування Знам’янки як населеного пункту вважається 1869 рік, коли відкрився рух поїздів на залізниці Одеса – Харків. Того року на галявині Чорного лісу, через яку пролягала ділянка Єлисаветград – Крюків, завершилося спорудження вокзалу та конторських приміщень. Назву свою станція дістала від села Знам’янки, що розташоване за три кілометри від неї. У серпні 1873 року було відкрито рух поїздів на дільниці Знам’янка – Миколаїв, а ще через три роки – до Фастова. Отак з роками невеличка залізнична станція Знам’янка перетворювалася на залізничний вузол. Одночасно з будівництвом станції на землях, заснованих переселенцями з сусідніх сіл та з інших повітів, виникло невеличке поселення залізничників – Осипове.

Учень 2. У 1886 році тут було 24 приватні будинки, землянка, 6 торговельних підприємств. На той час у селищі мешкали 143 чол. На межі ХІХ – ХХ ст. на південь від станції виникло ще поселення Ліницьке (Наталіївка). Розширення залізничного вузла в наступні роки зумовило швидке зростання населення пристанційних селищ. У 1913 році в Осиповому та Ліницькому налічувалось близько 6 тисяч чоловік.

Неврожаї і голод на початку 90-х років різко збільшили приплив заробітчан. Так, лише з 17 квітня по 20 травня 1892 року на станції було зареєстровано 6015 осіб, котрі шукали роботу. Значна кількість людей просила милостиню. Ці факти зазначені у земській хроніці. Тяжкими були і умови життя працюючих. Заробітки були малими, до того їх не виплачували. Казенні квартири були лише в начальника станції, колійників, обхідників та телеграфістів, іншим доводилося жити в землянках. Знам’янка була важливим центром переміщення на південь робочого люду, які шукали роботу.

Напередодні першої світової війни, у зв’язку із загальним економічним пожвавленням у країні, зросло і значення Знам’янки як вузлової станції. У селищі виникли десятки магазинів бакалійних, мануфактурних, галантерейних, а також капітальні будівлі та різні споруди залізничного господарства.