19. Система організації редакторської діяльності.

Процесліт. редагування являєсобоюсистемутакихдій: 1. редакторськечитання; 2. редакторськийаналіз (визначенняактуальностітемичерезспіввідношеннязпроблемою; аналізрозкриттятеми: хар-каякостіфактичногоматеріалуікомпозиції); 3. ред.. висновок; 4. ред.. правка (корекція розкриття теми і корекція композиційної структури твору).

Літературне редагування - система виробничих дій, що забезпечують підготовку матеріалу до друку або озвучення чи показу в ефірі. Підготовка матеріалу до друку на рівні літературного редактора включає за необхідністю роботу з автором і обов'язково редакторську правку. Редактор через автора або найчастіше самостійно здійснює: —актуалізацію (корекцію) теми, —селекцію фактичного матеріалу, —корекцію композиційно-архітектонічної організації матеріалу, —мовно-правописну правку.

Редакторський висновок може бути зроблений тільки на основі редакторського аналізу матеріалу.

Процес редагування складається з редакторського аналізу рукопису, його оцінювання, допомоги авторові у виробленні програми його удосконалення і безпосереднього удосконалення рукопису автором (разом із редактором чи під впливом його обґрунтованих зауважень) або редактором (при обов'язковому погодженні з автором усіх редакційних змін).

20. Чотири основні закони правильного мислення та умови їх додержання в журналістському тексті.1. Закон тотожності. Будь-яка думка в процесі міркування повинна мати певне, стійке зміст. Це корінне властивість мислення - його визначеність - висловлює закон тотожності: будь-яка думка в процесі міркування повинна бути тотожна самій собі (а є а, або а = а, де під а розуміється будь-яка думка).Закон непротиріччя. Логічне мислення характеризується непротиворечивостью. Суперечності руйнують думку, ускладнюють процес пізнання. Вимога несуперечності мислення виражає формально-логічний закон непротиріччя: два несумісних судження не можуть бути одночасно істинними; принаймні одне з них необхідно помилково.3.Закон виключення третього. Закон непротиріччя діє по відношенню до всіх несумісним один з одним судженням. Він встановлює, що одне з них необхідно помилково. Питання про другий судженні вважається відкритим: воно може бути істинним, але може бути і помилковим.4. Закон достатньої підстави. Наші думки про якийсь факт, явище, подію можуть бути істинними або помилковими. Висловлюючи щиру думку, ми повинні обгрунтувати її істинність, тобто довести її відповідність дійсності. Так, висуваючи звинувачення проти підсудного, обвинувач повинен привести необхідні докази, обгрунтувати істинність свого твердження. В іншому випадку звинувачення буде необгрунтованим.

21. Етапи роботи редактора.

Традиційний редакційний процес у газеті включає: (1) підбір автури, замовлення матеріалу як важливий етап редакційного процесу; (2) опрацювання пошти у відділі листів — її швидкий перегляд, тематичний розподіл за відділами; (3) перегляд пошти редактором; (4) обробка матеріалів літпрацівниками у відділах — аналіз і правка змісту та форми матеріалів; (5) візування оброблених матеріалів завідувачами відділів; (6) обробка матеріалів у секретаріаті або відповідальним секретарем; (7) розгляд деяких матеріалів редакційною колегією; (8) остаточне опрацювання матеріалів літредактором — переважно їх мовної форми; (9) зіставлення текстів відбитків з оригіналами коректором.

Підготовка рукопису до друку проходить кілька етапів редагування. І оскільки у підготовці матеріалів до друку задіяні й журналісти як літпрацівники, то посадовій особі — літературному редакторові — випадає лише мовна правка творів. Така організація виробничого процесу не зовсім коректно відбиває суть літературного редагування матеріалу. Зрештою, журналіст має писати матеріали, а літературний редактор їх редагувати. У кожному відділі має бути один або кілька літредакторів, які й зобов'язані опрацьовувати матеріали на різних рівнях.