Готуємося до ЗНО

О. М. Авраменко,

доцент Київського університету імені Бориса Грінченка

Міні-конспекти з української літератури для підготовки до зно

Шановні колеги, досвід підготовки учнів до зовнішнього незалежного оцінювання показав, що субтест з української літератури більшою мірою орієнтований на знання текстів художньої літератури, ніж на вміння аналізувати певні літературні явища, застосовувати знання з теорії літератури та ін. З огляду на це ми підготували посібник¹, який містить ключові слова щодо кожнго твору, що ввійшов до програми з української літератури, цитатний матеріал і літературні диктанти. Уривки з цього навчального видання ми пропонуємо вашій увазі в цьому й кількох наступних номерах журналу.

Пропонований матеріал слід опрацьовувати після прочитання учнями художнього тексту.

Основну (і найважливішу!) частину посібника становить цитатний матеріал і літературні диктанти. Саме опрацьовуючи матеріал цитатників, ви зосередите увагу на зовнішніх і внутрішніх характеристиках літературних героїв, на яскравих репліках та художніх особливостях творів. Слід звертати увагу й на вислови митців і літературознавців про письменників, бо, як показує досвід попередніх років, у тесті ЗНО трапляються завдання на впізнавання митця за цитатним матеріалом про нього. Рекомендуємо під час опрацювання уривків з творів радити учням виділяти маркером ключові слова, які характеризують саме того чи того героя (письменника) з-поміж інших. Завдяки цьому за кілька тижнів до проходження ЗНО учні зможуть, не перечитуючи всього посібника, повторити найсуттєвіші моменти.

Літературні диктанти покликані, з одного боку, перевірити, наскільки уважно учні прочитали текст художнього твору, а з іншого боку, розставити акценти на найсуттєвіших моментах у характеристиці літературних героїв.

Матеріал посібника можна використовувати і під час підготовки учнів до поточних контрольних робіт у 9-му, 10-му й 11-му класах. Ця навчальна книжка схвалена Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України для використання в загальноосвітніх навчальних закладах і пройшла рецензування в Українському центрі оцінювання якості освіти.

Тарас шевченко

(1814-1861)

Рання творчість (1938-1943)

Послання «До Основ’яненка» (1839)

Ключові слова:

• лірика;

• послання;

• громадянська лірика;

• поштовх до написання – нарис Г. Квітки-Основ’яненека «Головатий»;

• романтизм;

• захоплення героїчним минулим України;

• роль уроків історії для вирішення проблем сучасності;

• віра в безсмертя рідного народу.

Понятійний апарат

Послання – віршований твір, написаний як звернення до певної особи чи багатьох осіб.

Романтизм – літературний напрям, характерними особливостями якого є зображення незвичайного, яскравих і сильних особистостей, звернення до історичної тематики, екзотичні пейзажі (часто нічні), неприйняття буденності. Виник наприкінці ХVІІІ ст.

Поема «Катерина» (1839)

Ключові слова:

• ліро-епос;

• соціально-побутова поема;

• присвята В. Жуковському;

• трагічна доля жінки-покритки й дитини-безбатченка в кріпосному суспільстві;

• жорстока народна мораль щодо покритки.

Поема «Гайдамаки» (1841)

Ключові слова:

• ліро-епос;

• історико-героїчна поема (перший український історичний роман у віршах);

• 2 вступи, 10 розділів, епілог;

• 1768 р. – Коліївщина;

• боротьба українського народу проти польсько панування в Україні;

• необхідність перегорнути трагічну сторінку історії, по-сучасному оцінити минуле;

• заклик до єднання слов’янських народів;

• осмислення можливостей вирішення конфліктів між народами-сусідами;

Поема «Кавказ» (1845)

Ключові слова:

• ліро-епос;

• сатирична поема;

• присвята другові Якову де Бальмену;

• символіка орла й античного образу Прометея;

• монолог колонізатора, звернений до горця;

• загарбницька політика російського самодержавства;

• заклик до об’єднання зусиль народів для боротьби проти спільного ворога;

• співчуття поневоленим, схвалення мужньої боротьби горців, утвердження безсмертя народу.

Період «трьох літ» (1843-1847)

Поема «Сон (У всякого своя доля…)» (1844)

Ключові слова:

• ліро-епос;

• сатирична поема (політична сатира);

• за способом відображення дійсності – комедія (підзаголовок Т. Шевченка);

• форма сну;

• вступ і три частини: зображення України, Сибіру й Петербурга;

• сцена «генерального мордобитія» (І. Франко);

• «сміливий маніфест слова проти темного царства» (І. Франко);

• широкий арсенал засобів сатири (іронія, сарказм, гротеск, карикатура);

• зображення справжньої суті російського імперського режиму;

• засудження самодержавства й кріпосництва в Російській імперії;

• висміювання вірнопідданства й аморальності земляків-перевертнів.