
- •5. Поняття та структура морського права. 7
- •Поняття та структура морського права.
- •Основні етапи кодифікації морського права.
- •Поняття та предмет морського права
- •Принципи морського права.
- •Поняття та структура морського права.
- •Історія підписання Конвенції оон з морського права 1982 року.
- •Структура та мета Конвенції оон з морського права 1982 року.
- •Правовідносини, які регламентує Конвенція оон з морського права.
- •Просторова та часова дія Конвенції оон з морського права.
- •Значення Світового океану в умовах економічного розвитку, подолання світової економічної кризи та глобалізації.
- •Типи та види морських просторів – принципи (підґрунтя, критерії) класифікації.
- •Територіальне море - визначення, межі, міжнародно-правовий статус.
- •Правовий статус територіального моря та внутрішніх вод України.
- •Відкрите море – визначення, межі, міжнародно-правовий статус.
- •Правовий режим Чорноморських проток.
- •Правовий режим Балтійських проток.
- •Правовий режим Азовського моря та Керченської протоки.
- •Міжнародно-правовий режим міжнародних каналів.
- •Правовий режим Суецького каналу.
- •Правовий режим Кільського каналу.
- •Правовий режим Панамського каналу.
- •Виключна економічна зона. Правовий статус прибережних держав у виключній економічній зоні.
- •Права та свободи держав, що не мають виходу в море. Свободи «не прибережних» держав у виключної економічної зони.
- •Континентальний шельф - визначення, межі, міжнародно-правовий статус.
- •Прилегла зона - визначення, види, межі, правовий статус.
- •Правовий статус дна й надр дна Світового океану.
- •Архіпелажні води - визначення, межі, міжнародно-правовий статус.
- •Суверенітет держави-архіпелагу, закони держави-архіпелагу при здійсненні іноземними суднами проходу по морським коридорам такої держави.
- •Міжнародно-правовий режим Арктики.
- •Міжнародно-правовий режим Антарктики.
- •Правовий режим ріки Дунай. Правила міжнародного судноплавства по Дунаю.
- •«Делімітація» та «демаркація» у морському праві.
- •Визначення проходу та мирного проходу в територіальному морі. Правила мирного проходу в територіальному морі.
- •Обов`язки судна та прибережної держави при здійсненні мирного проходу в територіальних водах.
- •Правовий режим іноземних військових кораблів в територіальних водах та портах України.
- •Кримінальна юрисдикція на борту судна у випадку вчинення злочину у відкритому морі.
- •Особливості правового статусу військових кораблів.
- •Підстави та порядок огляду судна, яке здійснює плавання у відкритому морі.
- •Право «переслідування по гарячим слідам».
- •Правила перевезення пасажирів морем. Афінська конвенція.
- •Договір морського круїзу.
- •Сторони та зміст договору морського перевезення пасажирів та багажу.
- •Договір морського круїзу.
- •Поняття та класифікація водних транспортних засобів (критерії класифікації).
- •Національність морського торговельного судна. Обов’язки «держави прапора».
- •Правові аспекти морського агентування в Україні. Історія становлення морського агентування.
- •Поняття «морський агент». Права, обов`язки та відповідальність морських агентів.
- •Поняття та класифікація морських агентів.
- •Поняття «морський агент». Представницькі та посередницькі функції морських агентів.
- •Суб`єкти та класифікація агентських правовідносин («морський агент», «принципал», «треті особи»).
- •Взаємовідносини морського агента з судновласником та капітаном судна.
- •Правова природа договору морського агентування: сторони форма,зміст. Класифікація договорів агентування.
- •Організаційно-правові засади функціонування морських портів України. Звичаї морського порту та обов’язкові постанови по порту.
- •Організація роботи в морському порту: режим перебування в порту, організація діяльності суб’єктів господарювання.
- •Режим у пункті пропуску через державний кордон України та митний контроль в морському порту.
- •Органи та мета державного регулювання діяльності в морському порту.
- •Перелік послуг, що надаються у морських портах.
- •Права та обов’язки суб’єктів господарювання, що провадять господарську діяльність у морському порту.
- •Портові збори.
- •Функції, призначення та повноваження капітана морського порту.
- •Організаційно-правові засади діяльності морських лоцманів України. Державна морська лоцманська служба України.
- •Функції, призначення та повноваження морських державних лоцманів.
- •Правовідносини, що виникають між лоцманом і капітаном судна.
- •Коносамент та його роль в міжнародних морських вантажних перевезеннях. Основні функції коносамента.
- •Види та стандартні форми коносаменту.
- •Обов`язкові реквізити коносамента та його зміст.
- •Класифікація коносаментів.
- •Види контролю судна при здійсненні стоянки в порту та завантаженні вантажу.
- •71.Сутність та види міжнародного торгового судноплавства.
- •70.Поняття та форми договору морського перевезення вантажу.
- •Характерні особливості та суб`єкти трампового судноплавства.
- •Характерні особливості та суб`єкти лінійного судноплавства.
- •Порівняльна характеристика лінійного та трампового судноплавства.
- •Стислі форми договору морського перевезення вантажу (букінг-нот, берс-нот, фиксчюр-нот).
- •Поняття «чартер» та класифікація умов рейсового чартеру (умови, що стосуються: судна, вантажу, фрахту).
- •Поняття та види фрахтування суден ( фрахтування на умовах рейсового чартеру та фрахтування судна на час).
- •Поняття фрахт. Класифікація договорів фрахтування на умовах рейсового чартеру.
- •Поняття фрахт. Класифікація договорів фрахтування на час.
- •Сутність, особливості, суттєві умови та суб’єкти договору «тайм-чартер».
- •Сутність, особливості, суттєві умови та суб’єкти договору «бербоут-чартер».
- •Права та обов`язки судновласника та фрахтівника при укладенні договору «тайм-чартер».
- •Права та обов`язки судновласника та фрахтівника при укладенні договору «бербоут-чартер».
- •Поняття та підстави морського протесту.
- •Конвенція оон з морського права 1982 р та її значення для світового співтовариства.
- •Основні міжнародно-правові акти, що стосуються безпеки мореплавства.
- •Визначення та правова кваліфікація піратства.
- •Правовий статус Міжнародної морської організації: історія створення, основні напрямки діяльності та повноваження, структура.
- •Міжнародний орган з морського дна: правовий статус, структура та основні повноваження.
- •Комісія з питань континентального шельфу: правовий статус, структура та основні повноваження.
- •Міжурядова океанографічна комісія юнеско: історія створення, структура, основні повноваження
- •Система забезпечення безпеки мореплавства в Україні
- •Нормативно-правова база забезпечення безпеки мореплавства в Україні.
- •Норми Кодексу торговельного мореплавства України про забезпечення безпеки мореплавства.
- •Система органів із забезпечення безпеки мореплавства в Україні.
- •Протиправна діяльність на морі. Протидія піратству.
«Делімітація» та «демаркація» у морському праві.
Державні кордони встановлюються, як правило, у договірному порядку між суміжними державами. Процес встановлення кордону складається з таких стадій:
1) делімітація – визначення в договірному порядку загального напряму проходження державного кордону шляхом детального словесного опису характерних місць його проходження (ріки, озера, гірські хребти, умовно обрані об’єкти тощо) та графічного зображення на картах.;
2) демаркація – це позначення лінії державного кордону на місцевості шляхом встановлення спеціальних прикордонних знаків (наприклад, стовпів, пірамід – на суші; створів, віх, маяків – на воді).
Процедура делімітації та демаркації кордону найчастіше здійснюється змішаними комісіями, утвореними зацікавленими сторонами на паритетних засадах. Комісія з делімітації укладає протокол-опис державного кордону, формує альбом карт та картографічних і географічних робіт. На підставі цих документів між суміжними державами укладається договір про кордон. Після підписання та ратифікації цього договору обома країнами спільна комісія приступає до процедури демаркації кордону, в процесі якої укладаються демаркаційні документи – протоколи-описи проходження лінії кордону на місцевості, протоколи-описи встановлених прикордонних знаків тощо. Станом на початок 2005 р. Україна має делімітовані та демарковані державні кордони з Угорською та Словацькою Республіками, а також Республікою Польща, делімітовані та частково демарковані – з Республікою Молдова та Республікою Білорусь, делімітовані та демарковані лише в межах сухопутних ділянок кордону та кордону по річці Дунай – з Румунією, делімітовані лише по сухопутних ділянках кордону – з Російською Федерацією.
Морські кордони, як правило, визначаються відповідно до норм міжнародного права, закріплених низкою міжнародних багатосторонніх конвенцій, зокрема, Конвенцією про відкрите море 1958 р., Конвенцією про територіальне море та прилеглу зону 1958 р., а також Конвенцією ООН з морського права 1982 р. Лінія державного кордону проходить по зовнішнім лініям територіальних вод.
Відповідно до Конвенції ООН з морського права 1982 р. кожна держава має право встановити ширину свого територіального моря до межі, що не перевищує 12 морських миль1, які відраховуються від:
а) лінії берега, тобто лінії найбільшого відпливу – якщо берегова лінія є рівною;
б) прямої вихідної лінії, якщо берегова лінія є сильно порізаною або якщо у безпосередній близькості від берега знаходиться значна кількість островів. Пряма вихідна лінія з’єднує точки суші, що найбільше виступають у море, при цьому води, розташовані в бік берега від прямої вихідної лінії мають статус внутрішніх морських вод.
До внутрішніх морських вод включаються:
· води, розташовані в сторону берега від прямих вихідних ліній;
· води портів до лінії, яка проводиться через точки будівель (споруд), що найбільше виступають у море;
· води заток, бухт, лиманів, береги яких належать державі по лінії входу до них, за умови, що ця лінія не перевищує 24 морські милі;
· води історичних заток, тобто води заток, бухт, лиманів, ширина входу до яких перевищує 24 морські милі, але історично розглядаються світовим співтовариством як територія певної країни, на яку повністю поширюється її територіальне верховенство. Тобто підставою для юридичного визнання такого кордону є, по-перше, тривале використання державою таких саме як внутрішніх, а по-друге, – визнання правомірності такого використання з боку невизначеного кола інших держав.