Систематизація законодавства

Розбіжності у часі і суб'єктах нормотворчості, наявність значної кількості нормативно-правових актів і умов зумов­люють необхідність їх упорядкування, погодження, усунен­ня протиріч, тобто систематизації. Систематизація норма­тивно-правових актів — це діяльність щодо впорядкування і удосконалення нормативно-правових актів, зведення їх у певну внутрішньо злагоджену систему. Необхідність систе­матизації законодавства полягає в ефективному здійсненні правотворчої діяльності, зокрема, виявленні причин про­тиріч, невідповідностей у нормативному регулюванні та їх усуненні, а також застосуванні й реалізації нормативно-правових актів і умов. Систематизація законодавства спря­мована і на поліпшення інформаційного впливу права на правосвідомість його суб'єктів.

Існує три різновиди систематизації законодавства: інкор­порація, кодифікація і консолідація. Інкорпорація нормативно-правових актів — це спосіб систематизації, за яким здійснюється зовнішнє їх упорядкування, а зміст не змінюється. При інкорпорації нормативно-правові акти і угоди об'єднують у зібрання за хронологічним, алфавітним, предметним чи якимось іншим порядком. Інкорпорація поділяється на: 1) офіційну, що здійснюється суб'єктами, які ухвалили акт, чи спеціально на те уповноваженими ("Відомості Вер­ховної Ради України"); 2) неофіційну, що здійснюється іншими суб'єктами (видавництвами, навчальними заклада­ми, громадянами).

Кодифікація — це спосіб систематизації, за яким здій­снюється така обробка нормативно-правових актів, що пев­ною мірою змінює їх структуру (погоджує, усуває про­тиріччя, об'єднує і т. ін.). Як результат кодифікації є но­вий нормативно-правовий акт (кодекс, інструкція, поло­ження і т. ін.). Кодифікація має тільки офіційний характер і поділяється на: 1) загальну, в результаті чого утво­рюється кодифікований нормативний акт з основних галу­зей права (Звід законів); 2) галузеву, що охоплює норма­тивно-правові акти певної галузі законодавства (основи законодавства, кодекси); 3) міжгалузеву та підгалузеву (інституційну), що відповідно поширюється на декілька галу­зей (Повітряний кодекс) чи інститутів.

Консолідація – це така форма систематизації, в процесі якої десятки, а іноді і сотні нормативних актів по одному питанню об’єднаються в один укрупнений акт. Такий акт затверджується правотворчім органом в якості нового джерела законодавства, а попередні розрізнені акти втрачають силу. Консолідація – це своєрідний вид правотворчості, особливість якого полягає в тому, що новий акт не змінює змісту правового регулювання, не вносить змін в діюче законодавство.

Висновок:

Висновок

З викладеного у курсовій роботі можна зробити висновок про наступне. Система права — об'єктивно зумовлена внутрішня ор­ганізація права певного суспільства, яка полягає в єдності і узгодженості юридичних норм, а також передбачає їх поділ на галузі та інститути.

Галузь права — це система правових норм, яка регу­лює специфічним методом якісно однорідну сферу суспільних відносин.

Інститут права — це система юридичних норм, які ре­гулюють певну групу однорідних суспільних відносин.

ОЗНАКИ, ЩО ВІДРІЗНЯЮТЬ СИСТЕМУ ПРАВА ВІД СИСТЕМИ ЗАКОНОДАВСТВА

Система права: Система законодавства:

- первинним елементом є юриди- - первинним елементом є нор- чні норми; мативпо-правові приписи;

- формується цілком об'єктивно; - є результатом цілеспря-

мованої діяльності певних суб'єктів, а тому й зале­жить від інтересів держави, потреб юридичної практики, рівня розвитку юридичної науки, за­- конодавчої техніки;

- має лише галузеву структуру. – має галузеву структуру, ієрархічну,

у федеративних державах – ще й федеративну структуру Систематизація нормативно - правових актів _ це

діяльність з впорядкування та вдосконалення нормативних актів, приведення їх до певної внутрішньої узгодженості шляхом створення збірників єдиних нормативних актів.

.