Запитання. Завдання.

1. Розкрийте сутність та функції контролю навчальної діяльності учнів.

2. Проаналізуйте існуючі види контролю.

3. Доведіть доцільність методів усного, письмового, графічного, програмованого контролю.

4. Завдяки яким засобам можна підвищити надійність стандартизованого контролю?

5. У чому полягають вимоги до оцінювання знань учнів?

6. Як впливає на надійність оцінки бальність оцінюючих шкал?

Технологія модульно-рейтингово навчання

1. Стан проблеми і теоретичні основи модульного навчання.

2. Організація модульно-рейтингового навчання в вищих навчальних закладах.

3. Технологія впровадження модульно-рейтингового навчання.

4. Очікувані наслідки впровадження модульно-рейтингового навчання.

1. Стан проблеми і теоретичні основи модульного навчання.

Після невдалих спроб запровадження предметної системи навчання в 60-х роках 20 ст. та в роки першої російської революції 1905 роках подібні експерименти більше не повторювались. Ця добра пам’ять особливо активізувалася в роки застійного періоду розвитку вищої школи. Наприкінці 70-х років, головним чином аналізуючи досвід роботи вузів розвинутих країн Заходу, автори прямо чи побічно торкалися позитивних аспектів предметної системи навчання студентів чи то через оцінку результатів їхньої навчальної роботи у вигляді так званих залікових одиниць, чи то аналізуючи індивідуальні плани самостійної навчальної роботи студентів.

Поступово аналіз слабких сторін лекційно-семінарської системи навчання у вузах посилювався. Розширилися експерименти. Велися і нині ведуться пошуки різних форм самостійної роботи студентів, принципово нових підходів до визначення не лише змісту, а й усієї системи організації навчального процесу вузу.

Якісне оновлення нашого суспільства, освіти стимулювало активний пошук нових освітніх технологій. Освітня технологія пов’язана з науковим підходом до того, як вчити:

- на основі яких принципів;

- за допомогою яких методів і методичних прийомів;

- за яких засобів навчання;

- які фактори потрібно враховувати, та як їх враховувати;

Серед новітніх технологій можна назвати:

1. Технологія особистісно-орієнтовного навчання.

2. Технологія модульного навчання.

3. Критеріально-орієнтоване навчання.

За визначенням багатьох дослідників основним недоліком традиційної технології навчання є пасивність. Відомо , що активізація пізнавальної діяльності вимагає застосування різних методів, засобів і форм навчання, які спонукають особистість до виявлення активності.

За словами В.І.Архангельського, перспективною моделлю є модульно-етапний принцип побудови навчального процесу. Він дає можливість вносити зміни в навчальні плани, активізувати самостійну роботу, створює умови для самовираження студентів і учнів, змінює відносини між викладачами і учнями за типом “суб’єкт-суб’єкт.”

Модульна технологія навчання – це цілісна система, що об’єднує дидактичні засоби, необхідні для вирішення проблем навчання.

У своєму першопочатковому вигляді модульне навчання зародилось в кінці 60-х років і швидко розповсюдилось в англомовних країнах.

Принцип модульності лежить в основі функціональних систем психічної діяльності людини, що вираженні мовними, символічними, графічними і іншими знаками. Принцип системного квантування є методологічним фундаментом теорій “стискування” навчальної інформації, а принцип модульності – нейрофізіологічною основою методу модульного навчання.

Підхід до модуля є різним. Так, за американською системою, модуль – це частина шкільного дня, заповненна відповідним діалектичним змістом. Він розрахований на 15-20 хвилин. Кожний день учня є до 24 модулів, разом біля 360 хвилин. Робота, яка проводиться, дуже різноманітна. Кількість учнів у групах від 10 до 12 чоловік, або індивідуально.

На Україні проблемою впровадження модульної технології навчання займаються А.М. Алексюк, Д.С. Богданов, О.В. Ловренко та інші.

Модульна програма з навчальної дисципліни – це розділена на окремі модулі діюча навчальна програма.

Модуль – це цілісна, логічно завершена програмна частина теоретичних знань, умінь і навичок з даної навчальної дисципліни, яка адаптована до індивідуальних особливостей студентів в умовах диференційного навчання.

Модуль, визначений у часовому інтервалі, передбачає не лише засвоєння учнями відповідного програмованого матеріалу, а і оцінювання кожного студента у відповідності з заздалегідь сформульованими рівнями вимог (обов’язковий підвищений, поглиблений).

Модульне планування програмного матеріалу повинне передбачати виділення опорних знань і умінь, які будуть використовуватися при вивченні модуля, а також систематичне повторення головного навчального матеріалу при вивченні наступних модулів (поточне повторення).

Рейтинг – це порядкова позиція студента певної групи за результатами навчання з базових предметів, яка визначається рейтинговим показником.

Рейтинговий показник – числова величина, що дорівнює процентному відношенню суми опорних оцінок з усіх модулів до суми максимально можливих.

Модульна технологія володіє низкою специфічних ознак у порівнянні з традиційною:

• сформульовані цілі діяльності, які пред’являються студентам перед початком навчання;

• зміст навчання представляється у вигляді модулів, які мають гнучку структуру і пристосовані до індивідуального вивчення;

• процес навчання передбачає використання різноманітних методів і форм залежно від одиниці змісту навчання, від цілей, засобів;

• контроль за результатами діяльності студентів відбувається за ходом проходження модуля і після його вивчення.

При роботі за модульною технологією враховуються особисті якості студентів. Тому перехід і ускладнення матеріалу характеризується зміною проблем від простого застосування знань (початковий рівень) до активного, ініціативного втілення їх на підставі глибокого вивчення конкретних умов викладання дисципліни (другий рівень ).

Наступний етап повинен характеризуватися педагогічною творчістю, оригінальністю й оптимальністю використання можливостей викладача і студента (третій і четвертий рівні ).

При викладанні за модульною технологією необхідно дотримуватись загально дидактичних принципів:

1. Принцип цілісного підходу до навчання. Цей принцип забезпечує зв’язок між теоретичним і практичним курсом. Теоретичні положення необхідно осмислити, систематизувати. Одержані знання закріпити у розвиваючих вправах, педагогічні проблеми усвідомлюються в тренінгу, при цьому проводиться моделювання педагогічних ситуацій, які трансформують знання в уміння.

2. Принцип активної комунікації. Він полягає у розробці методики проведення різних занять і заходів, які стимулювали б активність студентів.

3. Принцип розчленування педагогічних дій з метою опанування окремими прийомами в процесі психофізичного і педагогічного тренінгу.

4. Принцип спряженості, компактності вправ, які спрямовані на розвиток педагогічної і фахової техніки, на творче використання знань і умінь.

5. Принцип аспектного підходу. Він враховує роль спеціальності у психолого-педагогічній підготовці.

6. Принцип зв’язку знань і вмінь, які одержані на заняттях і їх впровадження в практичну діяльність студента.

За визначенням Г.А. Москаленка, І.І. Бабіна кількість ланок у дидактичному модулі постійна і нейтральна щодо змісту навчального матеріалу, змінюється тільки характер навчальної діяльності вчителя.

У структурі дидактичного модуля передбачено наявність вільних комірок, які можуть заповнюватись новими елементами знань. Це дає можливість для змінних модульних елементів. Саме системна модель модуля дозволяє підходити до навчального процесу як відповідної педагогічної системи.

Дидактичний модуль – це проект навчального модуля і його слід розуміти як ідеальну структурно-функціональну модель навчання. Модульна одиниця організаційних форм роботи – це система організаційних форм навчання і форм навчально-пізнавальної діяльності учнів. Контрольно-діагностична модульна одиниця – певний комплекс діагностичних методів і процедур, побудованих відповідно до мети навчання.

Аналізуючи результати наукових досліджень з питань впровадження модульної технології навчання, спираючись на розробки методистів-науковців можна зробити загальні висновки із особливостей функціонування модульної технології навчання у порівнянні з традиційною:

• чітко сформульовані цілі діяльності у кожному модулі, які пред’являються студентам;

• процес навчання передбачає використання різноманітних методів і форм в залежності від одиниці змісту навчання та цілей;

• зміст навчання подається у вигляді модулів, які мають спільні ознаки, гнучку структуру і пристосовані до індивідуального вивчення;

• контроль за результатами діяльності студентів відбувається за ходом проходження модуля і після його вивчення;

• можливість відмовитись від проведення виснажливих іспитів;

• ширші можливості для активізації пізнавальної діяльності студентів;

• інтенсифікація процесу навчання та підготовки майбутніх спеціалістів.

2. Організація модульно-рейтингового навчання у вищих навчальних закладах.

Етап створення модульного варіанту програми – один з найбільш важливих. Від правильності його побудови залежить ефективність процесу навчання .

Виходячи з основних завдань, які поставлені перед вивченням кожного модуля, і враховуючи, що вони є складовими програмного матеріалу, що в модулях зберігається наступність у навчанні, що людська пам’ять володіє здатністю сприймати матеріал блоками , приходимо до висновку про доцільність планування матеріалу за модульним принципом.

Модульне навчання вимагає змін у підходах до контролю за навчальною діяльністю студентів і викладачів.

Відомо, що процес навчання складається з процесів учіння і викладання. Виходячі з того, що ці два процеси знаходяться у тісній взаємозалежності, можна запропонувати поетапну систему контролю навчальної діяльності. Ця система включає чотири типи контролю: вхідний, поточний, підсумковий і відстрочений.

Під типом контролю ми розуміємо сукупність контролюючих методів і форм, об’єднаних спільною метою, що охоплює вагомий відрізок навчального процесу.

Вхідний контроль є випереджаючим контролем. Головне завдання, яке поставлене перед цим типом контролю – перевірити рівень знань матеріалу шкільного підручника, або попереднього спорідненого предмета.

Основним типом контролю є поточний. Він проводиться протягом усього семестру на лекціях, практичних, семінарських, лабораторних заняттях, консультаціях, у позааудиторний час.

Побіжний контроль є систематичним, він проводиться на кожному занятті. Головна його мета – подавати інформацію про хід засвоєння знань на кожному занятті, допомагати визначатись викладачеві і студенту в рівнях засвоєння знань.

Тематичний контроль – це підсумковий контроль за темою, або декількома спільними темами. Основною метою його є виявлення рівня засвоєння певної теми або розділу.

Рубіжний контроль – проводиться, як правило, в середині семестру, дає інформацію для деканату із стану успішності з кожної дисципліни шляхом подання результатів.

Модульний контроль – новий вид контролю. Оцінюється майже на одному рівні з фінішним екзаменом. На модульний контроль виносяться питання, що стосуються матеріалу одного модуля.

Методи проведення – письмовий, усний, тестовий, програмований. Основна мета модульного контролю – визначити результати засвоєння взаємозв’язків між темами одного модуля, і взаємозв’язку з попередніми модулями.

Тренувальний контроль забезпечує перевірку якості підготовки з даного питання шляхом самоконтролю.

Наступним типом контролю є підсумковий контроль. При роботі за модульною-рейтинговою технологією, його результат є тільки складовою оцінки, що виставляється студенту. Це надає поточному контролю більшої ваги і позбавляє випадковостей в оцінюванні.

Важливою значення за останній час надають відстроченому контролю. Відстрочений контроль проводиться через деякий проміжок часу, після основного екзамену, у формі контрольної роботи. Головна мета цього контролю – визначити обсяг матеріалу, що залишається у пам’яті студентів.

Проведення контролюючих засобів за поетапною системою дає можливість одержувати інформацію зі стану засвоєння матеріалу протягом усього періоду навчання.

В залежності від мети, яку ставить викладач перед вивченням кожного етапу в модулі, визначаються методи контролю: усний, письмовий, програмований, тестовий, графічний, змішаний.

Кожному виду контролю відповідає свій рейтинг, який вираховується у балах. Кожний рівень засвоєння знань характеризується певною сумою балів. Перехід від балів до оцінок проводиться за шкалою Н.Г.Дайрі. У рейтинг студента вводяться бали за всі види робіт на лекційних, семінарських, лабораторних, практичних заняттях та у позаурочний час.

Таким чином, запропонована система контролю і визначення рейтингу знань студентів має такі переваги над традиційною :

• створюються умови для перевірки якості знань студентів у повному обсязі програмного матеріалу;

• високий ступінь диференціаційної спрямованості результатів контролю;

• реальні можливості для індивідуалізації навчання за чотирма рівнями засвоєння знань;

• забезпечення уніфікованих умов контролю та критеріїв оцінювання;

• більш ефективне керівництво навчальним процесом;

• створюються умови для “суб’єкт – суб’єктних” відносин між викладачем і студентом;

• стимуляція самостійної творчої роботи студентів протягом навчального року;

• можливість оцінювати знання студентів не тільки на заняттях, а й у позаурочний час;

• можливість кожному вивчати динаміку “власної навченості”.

3. Технологія впровадження модульно-рейтингової системи.

Студенти повинні знати, що для підвищення власного рейтингу, вони будуть виконувати довгострокові завдання.

Протягом першого тижня занять, коли йде лекційний тиждень, студенти проходять вхідний контроль. Проводити його можна за білетами, тестами або індивідуальними завданнями.

Після перевірки стану підготовки студентів за шкільним підручником, роблять перші висновки про поділ студентів на групи.

Таким чином, вхідний контроль забезпечує:

1. Повторення шкільного курсу, опорних понять, законів, взаємозв’язків між ними.

2. Допомагає визначити рівень початкових знань кожного студента.

3. Створює умови для використання системи контролю знань і вмінь студентів, дає можливість розробляти методику проведення семінарів, лекцій, консультацій.

На сучасному етапі розвитку освіти поточний контроль здійснюється і на лекційних заняттях. Відповіді оцінюються певною кількістю балів, які добавляються до рейтингу. На лекціях студенти роблять заздалегідь підготовленні наукові повідомлення. Такі повідомлення студенти готують добровільно.

Ефективним методом контролю за засвоєнням матеріалу на лекції, є використання письмового опитування на 10 хвилин.

Із перших занять студенти починають роботу в чорнових зошитах і ця форма має бути однією з основних в організації самостійної роботи.

Робота з зошитом дає можливість викладачу і студенту одразу ж усунути недоліки у відповіді, скорегувати і спрямувати хід міркування студентів у потрібному напрямку.

Це одночасно контроль, коректування, консультація і досягнення кінцевої мети.

Поступово робота у зошитах ускладнюється. Питання, які даються на розгляд студентам, стають більш творчими, складними, вимагають більшого запасу знань. Якщо на перших заняттях диференціація ще не особливо відчувається, то відповідно до накопичення певного запасу знань, відбувається подальша диференціація.

4 Які ж наслідки запровадження модульної системи?

1. Змінюється психологія студента – він працює самостійно, ініціативно, його спонукають ділом, а не словами до систематичної праці.

2. Змінюється психологія викладача: а) відпадає потреба переказувати в лекціях тему за темою – кожна лекція має бути прочитана справді на рівні останніх досягнень даної галузі наукового знання; б) з урахуванням підготовки студентів така лекція перетворюється з монолога на діалог; в) викладач справді починає працювати з кожним студентом; г) студент може вчитися за стандартним мінімумом, а за бажанням може взяти й максимальний варіант; д) час оволодіння матеріалом диференційований не тільки щодо окремого модуля, а й усього курсу навчання.

3. Успішна реалізація модульно-рейтингової системи вимагає докорінної перебудови всієї навчальної роботи: навчальних планів, методики викладання, контролю знань , усталених поглядів викладачів на весь навчальний процес.

4. При впровадженні модульно-рейтингової технології необхідно творчо підходити до визначення дисциплін, які підлягають модульній технології.

5. Впроваджуючи нову технологію викладання необхідно узгоджувати дії викладачів і розклад складання модулів.