Розчинники лаків. Тематичне опитування

    Розчинники. Лакові покриття твердіють не за допомогою полімеризації, але завдяки випаровуванню розчинників, які входять до їх складу. Саме вони виконують роль носіїв всіх інгредієнтів лаку. Також їх зміст визначає здатність лаку бути якісно нанесеним на нігті. Комбінація декількох видів розчинників дає оптимальний час висихання лаку на нігтях. Розчинниками в лаках є ефіри, поширені в кондитерській промисловості для виробництва фруктових есенцій і цукерок - етилацетат і бутилацетат. Саме їх характерний «аромат» чується при відкритті флакона з лаком . Також до складу лакових покриттів входять ізопропіловий спирт, стеаралконій Гектора і диметикон.

Загальні поняття про вату,вимоги до неї

Вата (нім. Watte) — пухнаста маса слабо переплетених між собою волокон.

Буває природня (бавовник або інша), яка використовується, наприклад, при пошитті одягу, виготовленні гігієнічних матеріалів і штучна (целюлозна, скляна та інша), що використовується як теплоізоліяційний і звукоізоляційний матеріал, для фільтрації рідин та газів.

1. Бавовняна вата

Бавовняна вата (лат. Gossypium hygroscopicum) — основний перев'язувальний матеріал, на 95% складається з клітковини^[1].

2. Мінеральна вата

Мінеральна вата – тонкі і гнучкі волокна, отримані при охолодженні попередньо подрібненого в краплі і витягнутого в нитки мінерального розплаву. Залежно від виду сировини мінеральна вата буває камінна і шлакова.

3. Камінна вата

Камінна вата виготовляється із гірських порід – базальту, діабазу, доломіту.

4. Шлакова вата

Шлакову вату виготовляють із шлаків чорної і кольорової металургії.

На якість мінеральної вати в значній мірі впливає тип сполучення волокон – це фенол і карбомід. Для будівельних цілей переважно використовують вироби на фенольному сполучені, оскільки карбомідне – менш водостійке. Мінеральна вата негорюча і, відповідно, має високу тепло- і звукоізоляцію; має стійкість до температурних деформацій, негігроскопічність, хімічну і біологічну стійкість.

5. Скляна вата

Скляна вата – за структурою подібна до мінеральної вати, тільки складається з скляних волокон. Для її виробництва використовують ту ж сировину, що і для звичайного скла, а також відходи скляної промисловості. Волокна скловати мають більшу товщину і в 2-3 рази більшу довжину в порівнянні з мінватою, тому вона володіє підвищеною пружністю і міцністю. Скловата практично не має неволокнистих складових, тим самим підвищуючи вібростійкість матеріалу. Але температуростійкість скловати стандартного складу значно нижче, ніж у мінвати – до 450⁰С^[2]. Всі теплоізоляційні матеріали із скловолокна – хороші звукоізолятори, володіють високою хімічною стійкістю, не мають корозійних агентів, негігроскопічні, не виділяють токсичних і шкідливих речовин під дією вогню.

Види паперу в перукарській справі. Вимоги до паперу

Папі́р— волокнистий матеріал, що представляє собою тонкий шар переплетених і зчеплених між собою волокон, що пройшли спеціальну механічну і хімічну обробку. Використовується для друку, пакування та в різних технічних цілях.

Основними компонентами паперу є целюлоза та деревна маса. Для надання паперу певних оптичних і технологічних властивостей до основної маси додають різноманітні домішки (дрібно розмолоті мінеральні суміші: проклеюючі, барвники, наповнювачі тощо).

Проклейку паперу проводять поверхневим методом, тобто клей наносять на поверхню паперу. Для цього використовують модифікований крохмаль або натрієву сіль карбоксиментилцелюлози. Сіль також можна вводити в масу; тоді використовується каніфольний, каніфольно-парафіновий або синтетичні клеї. Проклейка підвищує гідрофобність паперу, сприяє ліпшому сприйняттю друкарської фарби, що особливо важливо для паперу, який призначений для друку способом плоского офсетного друку.

Введення в паперову масу наповнювачів (каоліну, тальку, гіпсу, двоокису титану, крейди та інших) підвищує її поверхневу гладкість, зменшує прозорість паперу. Надмірне введення наповнювачів викликає сильне пилення і зменшує поверхневу міцність паперу, що призводить до вищипування окремих частин, налипання їх на декель офсетного циліндра і зниження якості друкованих відбитків. З іншого боку, часті зупинки друкарської машини для змивання декеля значно знижують продуктивність друкарської машини і не забезпечують ідентичності тиражних відбитків. Для усунення подібних явищ в офсетний папір вводять менше наповнювачів, ніж в папір, призначений для друку іншими способами.

Для виготовлення високоякісної книжково-журнальної і художньої продукції випускають крейдований папір. Гладкість та білизна крейдованого паперу досягається за рахунок нанесення на поверхню паперу мінеральної суспензії окису барію. Після нанесення поверхневого шару папір сушать і потім каландрують на суперкаландрах.

Друкарський папір випускається як в рулонах, так і в аркушах товщиною від 0,05 до 0,5 мм і масою квадратного метра до 300 г.

За призначенням папір поділяеться:

1. Для друку: друкарський

2. Для писання: зошитовий, поштовий

3. Креслярсько-рисувальний: калька

4. Електроізоляційний: кабельний, конденсаторний

5. Санітарно-побутовий: туалетний, гігієнічний

6. Фільтрувальний: фільтри для нафтопродуктів, лабораторні фільтри

7. Промислово-технічний: патронний, лугостійкий, наждачний

8. Світлочутливий: основа для фотопаперу

9. Перебивний: копіювальний

10. Пакувальний: мішковий

11. Калька

Марля,її сорт і вимоги до неї

Ма́рля - прозора і разом з тим легка за вагою бавовняна тканина. Прозорість і легкість цієї тканини досягається тим, що нитки не прилягають в марлі одна до одної впритул, як у звичайних тканинах, а відокремлюються більш-менш помітними проміжками. За способом вироблення марлю можна поділити на марлю тонку і марлю звичайну (підкладкову).