Філософія. Хрестоматія. Частина 1 (Лагетко Валентин)

[ Конвертовано в doc сайтом javalibre.Com.Ua ]

Філософія. Хрестоматія. Частина 1

Лагетко Валентин

Філософія (Хрестоматія. Ч.1. Навчальний посібник для студентів природничих і інших нефілософських спеціальностей (Укладач В.Лагетко). За ред.д.ф.н., професора М.Сидоренка.

Рецензенти:

С.Вовк, доктор філософських наук, професор кафедри філософії Чернівецького національного університету ім.Юрія Федьковича.

В.Фомін, кандидат філософських наук, доцент кафедри філософії Прикарпатського національного університету ім.Василя Стефаника.

Посібник являє собою збірник філософських текстів-фрагментів з праць філософів різних епох. Тексти підібрані так, щоб були висвітлені основні проблеми систематичної філософії, теорії філософського знання, філософської теорії буття і теорії пізнання, що виникає вже в Давній Греції і саме в творах Арістотеля сягає на той чає найвищого ступеня зрілості, а також твору Гегеля “Наука логіки”, в якій діалектика в інтерпретації Гегеля, без перебільшення)у порівнянні із діалектикою Геракліта, Сократа і Платона), досягає наукового рівня, не зважаючи на своє ідеалістичне джерело.

Добре відомо, що філософія в XX ст. через нерозуміння)нехтування) діалектики Гегеля філософами)для прикладу, Бертран Рассел називав її “небезпечною лутаниною” (пішла манівцями, досліджуючи проблеми

n-ступеня важливості, замість популяризації і розвитку діалектики Гегеля.

Обмеженість творів для вивчення студентами обумовлена тією сіткою годин, яка передбачена на вивчення філософії як навчального предмету у внз)ах) для нефілософських спеціальностей.

Передмова

Набути філософських знань, що мають світоглядний і методологічний характер, розвинути теоретичне мислення можна лише вивчаючи твори видатних філософів. Тому поряд із підручником з філософії незамінним засобом оволодіння теоретичним світоглядом є хрестоматія з філософії.

Виходячи із сучасних програм філософської освіти, упорядник зупинився на фрагментах праць лише деяких, але на нашу думку, найвизначніших філософах: І.Кант, Арістотель, Гегель. Виняткове місце в плані національного виховання української молоді має твір І.Я.Франка “Одвертий лист до галицької української молодежі” (1905), уривками з якого починається навчальний посібник.

Тому філософське мислення, що виробляється вивченням першоджерел, на відміну від повсякденної унітарності й догматизму, що виробляється вивченням лише підручника з філософії, не дивлячись на позірну плюралістичність викладу філософського матеріалу, є принципово плюралістичним, толерантним, діалогічним (див: Філософія. Курс лекцій: Навч.посібник) Бичко І.В. та ін. – К.: Либідь, 1993. – С.1).

В цій книжці зібрані найяскравіші і найхарактерніші для європейської філософії фрагменти з творів енциклопедичного розуму Давньої Греції Арістотеля і вершини німецького класичного ідеалізму Гегеля, якого сучасники за активну популяризацію творів Арістотеля називали другим Арістотелем.

Отже, такий підбір текстів має певну логіку і може слугувати джерелом аналізу й оцінок найважливіших філософських проблем, що є єдиним і незамінним джерелом розвитку теоретичного мислення творчої інтелігенції.

X X X

Хрестоматія поділяється на розділи, має додаток і замість заключення.

Перший розділ присвячено проблемі національного виховання української молоді. 3 цією метою подаються фрагменти з твору І.Франка “Одвертий лист до галицької української молодежі” (1905), актуальність якого з часом не зменшилася, а за умов безпосереднього будівництва незалежної України, зросла.

Другий розділ починається вступом до твору І.Канта “Всесвітня природнича історія і теорія неба”, що написаний в 1755 році, виявився напрочуд актуальним на початку третього тисячоліття, коли знову на порядку денному актуалізувалися стосунки релігії і філософії у поясненні світу. Подано тут таки фрагменти з твору Девіда Лейзера “Створюючи картину Всесвіту” як сучасне бачення проблеми.

Третій розділ містить фрагменти з творів Арістетеля “Метафізика” і “Про душу”, що пояснюється величезною теоретичною значимістю арістотелівської спадщини, його роллю і місцем в історико-філософському процесі, а також Гегеля “Наука логіки”, який є, без перебільшення, твором на всі часи і для всіх народів. Говорячи про філософську спадщину Гегеля, ще раз підкреслимо, що якщо діалектичність природи можна пояснити стихійністю її розвитку, то недосяжною (а в багатьох випадках неосягальною) заслугою Георга Вільгельма Фрідріха Гегеля є те, що забезпечує йому унікальне місце в історії філософії як науки, що він перший, нехай і вгадав, але наголосив на діалектичності розвитку як єдності протилежностей, що творять суперечність, вирішення якої, він бачив не у боротьбі протилежностей, а в їх примиренні. Лише примирення (в природі рівновага) забезпечує функціонування світу, боротьба ж, яка неминуче закінчується загибеллю однієї із сторін, а тому перемогою іншої, свідчить про неминучий закон відмирання (зникнення) всіх форм, що з необхідністю виникають. З такою ж необхідністю кожна річ у визначений природою час гине (зникає), але поки до цього не дійшло ця річ функціонує лише через примирення протилежностей, з яких вони складаються.

Четвертий розділ представляє фрагменти з творів найвидатнішого українського філософа Г.С.Сковороди, який будучи добре обізнаний з євро-пейською філософією, починаючи з Давньої Греції, своїм способом життя і мислення заслужив у сучасників наймення українського Сократа. Тут же подано фрагменти з творів і ін. українських філософів різних епох. Тобто складається певний ланцюг у розвитку української філософської думки.

П’ятий розділ являють фрагменти з творів, що безпосередньо торкаються проблем таких філософських дисциплін як етика та естетика, серед яких фрагмент з твору Андре Моруа “Відкритий лист молодій людині про науку жити”, подається, як приклад релігійної етики, фрагменти твору Віталія з Дубна “Діоптра...”, а також фрагменти з твору Ф.Шіллера “Листи про естетичне виховання людини” та І.Франка “Із секретів поетичної творчості”.

Шостий розділ торкається надзвичайно важливої проблеми в будь-якій галузі науки – проблеми відповідальності науковця за свої дослідження. В цьому плані подаєтьея фрагмент твору німецького фізика-атомника В.Гейзенберга “Частина і ціле” (р.ХVІ. Про відповідальність дослідника). В час, коли у світі все ширше розгортається робота з клонування (штучне вирощування органів людини), яку дехто подає як нарешті віднайдений засіб подовження життя лвдини, тверезо мислячі науковці застерігають від цього. Адже приклад відкриття внутріатомної енергії, яке у свій час подавалося теж як панацея від усіх бід, також принесло більше шкоди, ніж користі. Недарма Німеччина, Швеція і Австрія проголосили про цілковите згортання атомної енергетики на своїх територіях.

Наступний розділ названо “Додатком”, який містить фрагменти філософських праць різних авторів для поглибленого вивчення філософії і, в першу чергу, знадобиться аспірантам і пошукачам для підготовки до складання кандидатського мінімуму з філософії, а також найбільш талановитим студентам для розширення своїх знань з філософії.

Заключну частину посібника, яка називається “Замість заключення”, являє собою пісня львівського автора Теодора Кукурудза “Українці мої”, до якої подаються ноти. Це викликано необхідністю пропагувати українську ідею також естетичними (художніми) засобами, що в молодіжній аудиторії схвалюється.

З М І С Т

Передмова 2

Замість вступу. Сучасний стан філософської освіти в Україні, або На руїнах марксистсько-ленінської філософії.

Проблема національного виховання І. Франко. Одвертий лист до галицької української молодежі (1905).

Філософія, релігія і наука І. Кант. Загальна природнича історія і теорія неба. Передмова (уривок).

Д. Лейзер. Створення картини Всесвіту (фрагменти).

І. Кант. Про відмову Ньютона від природничої космогонії (уривок).

III. Із світової філософії

Арістотель. Метафізика (фрагменти).

Арістотель. Про душу (фрагменти).

Г.В.Ф. Гегель. Наука логіки (фрагменти)

Тацит. Про імперське мислення (уривок)

Ч. Дарвін. Забарвлення статей у деяких метеликів (фрагмент).

IV. Із української філософії.

Прогностична оцінка поточного 1483 року магістра Юрія Дрогобича із Русі, доктора мистецтв і медицини Болонського університету. Щасливо виконана. Вступ (уривок).

Г.С. Сковорода. Діалог. Назва його – Потоп зміїний (фрагменти).

Г.С. Сковорода. Притча, названа “Єродій” (фрагменти).

П. Юркевич. Серце та його значення у духовному житті людини, згідно з ученням слова Божого.

Д. Чижевський. Нариси з історії філософії на Україні (уривок).

Етика та естетика як філософські дисципліни.

Діоптра, себто дзеркало або зображення людського життя на світі, складеного з багатьох святих божих писань і догм отців, з грецької на слов’янську мову гідним вічної пам’яті отцем Віталієм, ігуменом у Дубні, перекладена й написана. 1612 р. (уривок).

Андре Моруа. Відкритий лист молодій людині про науку жити (уривок)

Арістотель. Нікомахова етика. Кн.. VIII.

Ф.Кафка. Лист до батька (фрагменти).

Ф.Достоєвський. Щоденник письменника (1873) – фрагменти.

С.Цвейг. Зиґмунд Фрейд (уривок).

О.Кобилянська до О. Маковея. Лист від 13 січня 1902 року (фрагмент). Платон. Гіппій більший (уривок).

Ф. Шіллер. Листи про естетичне виховання людини. Лист №26 і №27

І.Франко. Із секретів поетичної творчості (фрагменти).

А.Камю. Доповідь, що зроблена 14 грудня 1957 року.