Планування навчально-виховного процесу за програмою « я у світі»

Горбачова Л.В, вихователь-методист ДНЗ №26

м. Макіївка Донецької області

Згідно інструктивно-методичного листа МОН України №1/9-434 від 01.10.2002 року "Про планування освітньо-виховного процесу в дошкільному навчальному закладі" та інструктивно-методичного листа МОН України №1/9-306 від 06.06.2005 "Організація та зміст навчально-виховного процесу в дошкільному закладі" процес планування роботи дошкільного закладу передбачає визначення конкретних цілей, завдань, змісту, форм, методів і засобів досягнення намічених перспектив на певний відрізок часу (на місяць). Він має забезпечувати гармонійний, різнобічний розвиток особистості кожної дитини за обов'язкові умови – врахування індивідуальних інтересів, збереження дитячої субкультури на основі реалізації норм Закону України "Про дошкільну освіту", змісту Базового компонента та чинних програм розвитку, навчання і виховання дошкільнят.

З огляду на це в ході планування педагогічного процесу важливо враховувати загальні тенденції, які визначають пріоритети подальшого розвитку та оптимізації освіти, зокрема дошкільної. Це:

• впровадження особистісно-орієнтованої моделі виховання;

• гуманізація, гуманітаризація освітньо-виховного процесу;

• орієнтація на активне проходження дитиною вікового проміжку дошкільного дитинства як важливої передумови подальшого розвитку особистості;

• використання інноваційних освітніх технологій;

• інтегрований підхід до організації та змісту освіти;

• забезпечення наступності між дошкільною і початковою ланками і контексті неприривної освіти;

• взаємодія суспільного і родинного виховання (та ін.).

Врахування зазначених пріоритетів сприятиме здійсненню цілісного підходу до організації педагогічного процесу в сучасному дошкільному закладі, дасть змогу практично реалізувати покладену на нього суспільну функцію посередника "між родинним колом, з якого виходить малюк, і незнайомим світом, до життя в якому він має незабаром прилучитися" (Базовий компонент дошкільної освіти в Україні).

З огляду на це особливого значення набуває підвищення якості та ефективності роботи з дітьми дошкільного віку. Означені показники можна забезпечити за умов прогнозування та перспективного планування освітньої роботи з дошкільнятами.

План – заздалегідь окреслена система заходів, які передбачають порядок, послідовність і термін виконання роботи.

Вона базується на наступних вихідних положеннях:

• основою планування є програма виховання дітей у дитячому садку, яка прийнята до керівництва і висуває перед педагогами конкретні завдання щодо формування особистості дошкільника;

• план має будуватись на основі дидактичних принципів:

- взаємозв'язку всіх розділів виховної роботи,

- систематичності;

- послідовності;

- доступності;

- повторюваності матеріалу;

- актуальності;

- науковості;

- диференційованого та індивідуального підходів до дітей;

- можливим може бути і принцип свободи вибору.

• під час складення плану враховувати конкретні педагогічні умови (віковий склад групи, рівень розвитку дітей, оволодіння знаннями, навичками, вміннями, умови дитячого садка, напрями роботи колективо тощо);

• план мусить бути календаризованим, тобто чітко передавати зміст роботи з дітьми упродовж дня. В ньому вказується, в яких видах діяльності, на яких заняттях, які моменти життя дітей буде здійснюватись та чи інша робота;

• форма планування може бути різною (для педагога-початківця, педагога-спеціаліста, для педагога вищої кваліфікаційної категорії). Вона затверджується педагогічною радою дошкільного закладу, занотовується в протокол (із вказівкою прізвища педагога і форми планування – опрощеної чи поширеної). Проте в жодному випадку не допускається пропущення окремих видів занять та діяльності дітей: пішохідні переходи, сюжетно-рольові, конструктивно-будівельні, театралізовані ігри, самостійна художня діяльність, художня праця тощо.

Планування повинне забезпечувати:

• охорону та зміцнення фізичного і психологічного здоров'я дитини;

• фізичний розвиток дітей;

• емоційне благополуччя кожної дитини;

• створення умов для розвитку особистості дитини, її здібностей;

• залучення дітей до загальнолюдських та етносоціальнокультурних цінностей;

• взаємодію з родиною щодо забезпечення повноцінного розвитку дітей.

. Планування передбачає організацію дитячої діяльності в трьох формах:

• заняття як спеціально організована форма навчання (блок навчальної діяльності);

• нерегламентовані види діяльності (спільна діяльність та індивідуальна – блок партнерської діяльності);

• вільний час, передбачений для дитини впродовж дня (блок самостійної діяльності)

Розглянемо докладно практичні підходи до перспективно-календарного планування роботи з дітьми, як найбільш відповідного програмі "Я у світі". Воно має блочну форму, і вся робота в групі впродовж дня укладається в три блоки:

• навчальна;

• партнерська;

• самостійна діяльність.

Зупинимось на кожному з цих блоків окремо.

1. Блок навчальний. Його назва говорить сама за себе – цей блок вбирає в себе той матеріал, який потребує активної позиції вихователя (вчить!). Це –заняття з фізичної культури, музичного виховання, заняття з математики, ознайомлення з навколишнім, зображувальної діяльності:

Мета	Тип заняття	Позиція дитини	Позиція педагога
Ознайомлення з новим, навчання виконавчим діям, визначення мети діяльності	Фронтальні заняття	Всі діти групи охоплені одним видом діяльності	Дорослий – "учитель". Виконує регламентуючу функцію, ініціатор навчальних завдань контролює діяльність. Позиція – "над", тобто "роби, як я".

Класифікація видів фронтальних занять:

• Комплексне.

• Тематичне.

• Комбіноване заняття.

• Домінантне заняття.

• Сюжетно-динамічне.

• Інтегроване заняття. Планування його базується на єдності трьох складових, де обов‘язково передбачено: розумова, фізична активність, емоційна складова.

ІІ. Блок партнерської (спільної) діяльності вихователя і дітей.

Це – вид діяльності, який превалює над іншими впродовж дня; він дозволяє дітям найбільш повно розкрити свої здібності, випробувати свої рішення проблем, експериментувати, відстоювати свою думку, постійно відчувати співучасть дорослого, його підтримку, повагу.

Переваги, які має партнерська діяльність:

• можливість працювати як групою, так і індивідуально, враховуючи особливості дітей;

• можливість більше уваги приділяти дітям, що потребують допомоги вихователя;

• вихователь може сам притягати дітей до тієї чи іншої діяльності, а може підключитись до неї, скеровуючи діяльність зсередини;

• гнучкість, не регламентованість спільної діяльності дозволяють не обмежувати її в часі, утворюють можливість роботи "з відкритим кінцем";

• сприяють розкриттю дитини, вияву її інтересів;

• розвиває особисту активність дитини (ігри, спостереження, дії з предметами, практична, експериментальна діяльність);

• обговорення будь-якої проблеми завершується продуктивним видом діяльності, що виконується дитиною в взаємодії з дорослим та однолітками.

Спільна доросло-дітяча (партнерська) діяльність:

Мета	Тип занять	Позиції дитини	Позиції педагога
Етап удосконалення та закріплення знань, умінь. Реалізація задумів, експериментування. Дидактичні завдання реалізуючи у всіх видах діяльності. Розкриття своїх здібностей.	Індивідуальні: 1-4 дітей; індивідуально-групові: до 8 дітей; групові: до 15 дітей.	Дітям надається можливість діяти самостійно під час реалізації своїх планів.	Дорослий – партнер. Бере участь у спільній діяльності, але не примушує дитину. Позиція "разом", тобто "роби разом зі мною".

Тематику партнерської діяльності підказують основні лінії розвитку за програмою. Якщо виділити матеріал для діяльності навчальної і самостійної, залишаться види партнерської діяльності. Наприклад:

1. Фізична активність: рухливі ігри, спортивні свята, розваги, фізкомплекси, піші переходи, різні види трудової діяльності.

2. Сфера «Природа»: знайомство з особливостями тварин, рослинного світу найближчого оточення, неживою природою, створення макетів, досліди, експериментування з водою, піском, глиною, повітрям та ін.; практична діяльність в квітнику, на ділянці, городі, живому куточку; спостереження та праця в природі, ведення календарів, "Червоної книги", створення альбомів, замальовок, запис цікавих казок, розповідей, створених дітьми групи; робота з природним матеріалом (виставка саморобок, зимових букетів та ін.), добірка колекцій листівок (за захопленням); малювання плакатів природоохоронного змісту; читання літератури, комплектування "полиці розумних книжок".

3. Мовленнєвий розвиток: робота з дитячою книжкою _ читання художніх творів з наступним обґрунтуванням, театралізацією, драматизацією; складання казок, оповідань дітьми; ситуації мовленнєвого спілкування, полілоги за темою.

4. Сфера життєдіяльності «Культура», «Люди»: знайомство з побутовою технікою, предметами, іграшками (в мол. віці – механічними); складання планів найближнього оточення, подорож по ним; ознайомлення з властивостями предметів (наприклад: Папір. Працюють з його різновидами та знайомляться з ним. Дорослий може розповісти про засоби його виготовлення; діти пригадують, де використовується папір: реклама, на виготовлення книжок, альбомів, зошитів, афіш та ін. Коли діти вирізають фігурки з паперу, вони можуть в цей час дізнатись від вихователя про культуру та історію тих країн, де вигинання стало мистецтвом, національною традицією); ознайомлення з професіями (екскурсії: "Хто що робить?"); робота з ознайомлення з правилами дорожнього руху (екскурсія, розбивка майданчика), пожежної безпеки, валеології, особистої безпеки.

5. Художньо-естетичний розвиток: ліплення з різних матеріалів (глина, тісто, пластилін, пісок та ін.); виготовлення поробок з природного та покидькового матеріалу; малювання палицею, кольоровою крейдою на вулиці; виготовлення афіш, книжок-малеч; ( з дітьми 2 і 3 року життя вся робота будується на принципі співпраці вихователя та дітей).

6. Логіко-математичний розвиток: ознайомлення з поняттям часу: добір картинок, ведення календаря групи в старшому віці, планування життя групи на місяць, (тиждень); угрупування предметів за певними ознаками (колір, форма, величина), укладання рядів (нанизування, викладання).

7. Ігрова діяльність: виготовлення іграшок з покидькового матеріалу (нитки, картон, пластикові пляшки, клаптики тканини та ін.).

8. Сюжетно-рольова гра: виготовлення макетів для сюжетно-рольових ігор (наприклад: "Зоопарк" – звірі, клітки, вольєри, машини, рослинність та ін.).

9. Розваги: Дні народження, Дні радісних зустрічей, вистави, сюрпризні прогулянки, концерти, вікторини та ін.

Крім означеного змісту програми, не забуваємо про дитячі інтереси! – обов'язково звертаємось до їхнього досвіду та знань, бажань: із старшими дошкільниками можна обговорити, чим цікавим вони б хотіли зайнятись в наступному місяці (на наступному тижні), яким матеріалом доповнити ігрові зони, чому б хотіли навчитись (в цьому допоможе календар життя групи, про який вже згадували).

Нема нічого поганого в тому, якщо ініціативу інколи буде брати на себе вихователь: він може сам викликати ініціативу дітей, зазиваючи їх до діяльності, якою цікавиться сам (наприклад: вихователь полюбляє і вміє виготовляти іграшки з соломи, ниток. Декілька дітей захотіли навчитись цьому у вихователя. Через деякий час майже вся група залучилась до роботи. Коли ляльок стало багато, їх почали дарувати друзям, малюкам, залишати для ігор в групі. І тут виникла проблема: в групі лялькам сподобалось, але в них не було одежі, ліжечок, книжок тощо. Таким чином поступово розвивалась діяльність в цьому напрямку).

Крім того, вихователь може підключитись до діяльності дітей, що вже виникла, спрямовуючи її розвиток зсередини ("Зоопарк"). Головне тут - не бути суддею під час постанови кола проблем. Необхідно вислухати ( не оцінюючи) всі можливі пропозиції, опираючись на даний план:

- виявити та сформулювати суть проблеми;

- запропонувати можливі варіанти вирішення ії та ОБГОВОРИТИ їх;

- угрупувати факти;

- спробувати шляхом розмірковувань виявити наслідки тих чи інших варіантів рішення,

- вибрати засіб дії - те до виконання.

І якщо врахувати такі моменти, як:

- при плануванні спиратись на минулий досвід дітей ( база);

- використовувати під час підготовки спеціальну дитячу літературу, а також методичну літературу ( база вихователя);

- чи знайде ( та де?) продовження ця діяльність в подальшому?, то діяльність, певне, буде вдалою.

Всі види роботи, що означені вище, знайдуть свій відбиток в таких формах, як гра, труд, практична діяльність, спостереження, а також різні типи індивідуальної роботи.

Одним з різновидів партнерської діяльності є пізнавальна діяльність, структура якої має наступний вигляд:

• створення проблемної ситуації (дітьми чи вихователем);

• включення дітей в ситуацію (відсутність однозначного рішення);

• вирішення проблеми (пошук можливих шляхів);

• діяльність дітей;

• оцінка ( що зробили, результат, що було самим цікавим, труднощі).

Також в блоці партнерської діяльності вирішуємо задачі з розвитку соціальних навичок, оволодіння різними видами практичної діяльності(художня, конструктивна, гра), залучаємо до мистецтва, моральних, духовних цінностей.

III. Блок самостійної вільної діяльності дітей.

Цей блок забезпечує можливість самостійного розвитку дитини. Дитина вільно вибирає діяльність, яка відповідає його нахилам та інтересам. В рамках цього блоку розвивається творча активність в різних видах діяльності: грі, зображувальній діяльності, конструюванні, вільне експериментування з різними матеріалами. Дитина отримує можливість самореалізуватись, освоює уміння діяти в групі однолітків, кооперуватись з ними.

Функція вихователя в цьому блоці - створити активне предметне середовище, яке забезпечить дитині вибір діяльності, що відповідає його інтересам.

Мета	Тип заняття	Позиція дитини	Позиція педагога
Організація практичних дій дитини згідно до її інтересів нахилів.		Дитина самостійно добирає діяльність, може погоджувати її з групою однолітків (самореалізується)	Дорослий знаходиться за колом дитячої діяльності, забезпечує предметно-просторове середовище, змінює та доповнює його відповідно дитячим інтересам. Може бути "потенційним партнером" (за умов висловленого дитиною прохання про допомогу). Позиція – "поруч", "зроби краще, ніж я".

0рганізація роботи за блоками припускає тісну взаємодію та співпрацю вихователя і його помічника: коли вихователь займається з підгрупою дітей, помічник дивиться за дітьми, що займаються самостійною діяльністю в створеному за рекомендаціями програми розвивальному середовищі.

Загальні підходи до планування:

Планування навчально-виховного процесу в групах дошкільного віку блочне, перспективно-календарне, тобто вихователі укладають один розгорнутий план щомісячно.Така форма плану достатньо зручна в користуванні і не дуже обтяжлива для написання. Планування передбачає організацію дитячої діяльності в трьох формах: заняття як спеціально організоване навчання, нерегламентована дитяча діяльність ( спільна та індивідуальна) – партнерська діяльність,– та вільний час, передбачений впродовж дня ( самостійна дитяча діяльність).

Основою планування є пізнавально-дослідницька та продуктивна діяльність дошкільнят. що найбільш яскраво відбивають процес саморозвитку дитини.

Оскільки робота за новою програмою орієнтує нас на організацію життєдіяльності гнучку, менш регламентовану та формалізовану, вихователь щомісяця добирає задачі із неї за всіма основними лініями розвитку, орієнтуючись на інтереси дітей своєї групи, їх можливості та потреби, тобто враховує конкретну ситуацію в групі.

Зміст щомісячної роботи укладається педагогом з урахуванням найбільш яскравих подій в соціумі та природі, а також враховуються дитячі вподобання, які виникли на цей час. Для цього вихователі використовують сигнальні картки до планування. Зразки таких карток для планування розвивально-виховного процесу в групі дітей старшого віку надані нижче.

Для того, щоб систематизувати організацію життєдіяльності дітей впродовж дня, використовуємо циклограму видів діяльності на тиждень за віком ( див. додаток).

Сам місячний план має наступну форму:

Таблиця №1

Дні тижня	Навчальна діяльність	Спільна діяльність	Самостійна діяльність	Індивідуальна та попередня робота
понеділок
вівторок
середа
четвер
п’ятниця
	Заняття: Тематичні Комплексні Комбіновані Інтегровані Домінантні, де вихователь займає активну позицію і веде дітей за собою. Кількість на тиждень. 5-6 мол. вік. 7-8 ст. дошк. вік. Модель заняття: запрошення до розмови вихователем (чи проблемне питання, або проблемна ситуація); полілог за темою (ділова розмова); пізнавальна,предметнопрактична,мовленнєвадіяльність,соціальна взаємодія; оцінка, самооцінка, самоконтроль	Передбачає індивідуальні та групові форми організації. Включає гру, спостереження, працю,практичну діяльність та ін. Одним з різновидів партнерської діяльності є пізнавальна діяльність. Структура її така: Створення проблемної ситуації (дітьми чи вихователем) Включення дітей в ситуацію (відсутність однозначного рішення) Вирішення проблеми (пошук можливих шляхів вирішення) Діяльність дітей Оцінка (що зробили, результат, що було самим цікавим, труднощі) Вирішуємо задачі розвитку соціальних навичок, оволодіння різними видами діяльності (художня, гра, конструювання, практична діяльність) розвиваємо мовлення, прилучаємо до мистецтва, моральних, духовних цінностей	Виходить з дитячих інтересів, включає: художню, рухову, мовленнєву, ігрову, трудову, експериментальну, дослідницьку діяльність. Роль дорослого – створення відповідного середовища.	Передбачає індивідуальну роботу з окремими дітьми за потребами та роботу, що передує заняттям (див. стр. 14 – ІІІ).

З чого починаємо написання плану?

1. Режим дня групи. Він може бути наступним (див. Додаток № 3)

2. Сітка занять( див. Додаток №4).. Планується з урахуванням вікових особливостей дітей та умов дитячого садка. Кількість занять щотижнево може бути різною, в залежності від задач. Тому сітка не є стабільною, вона рухома.

3. Задачі на місяць за основними лініями розвитку з програми. Всю діяльність протягом місяця орієнтуємо на їх виконання.

4. Охорона життя та зміцнення здоров'я дітей (загартування) Запис словами або умовними позначками. Все загартовування - під контролем лікаря.

5. Гігієна тіла та гігієна діяльності..

6. Фізкультурні хвилинки та паузи (назва чи текстовка).

7. .Фізкультурно-оздоровчі заходи на ділянці чи майданчику в декілька етапів: (комплекси з основних рухів, спортивних вправ та рухливих ігор з кількістю повторів).

8. Доріжка перешкод, пішохідний перехід (з наявністю маршрутів та дозуванням рухів).

9. Рухливі ігри та вправи ( Назва, кількість повторів, ускладнення).

10. Спортивні ігри та вправи.

11.Безпека. Правила дорожнього руху та пожежної безпеки,Безпека життдіяльності.

12.Ручна, колективна, художня праця.

13.Театралізована діяльність.

14.Сюжетно-рольова гра ( краще - 1, нова).

15.Робота з батьками. Може записуватись за схемою: