Розділ 5 хронологія кіммерійських пам’яток

Значне збільшення кількості джерел за останні десятиліття вимагає внесення змін до хронології передскіфського періоду. Найбільш продуктивною є побудова хронології кіммерійських пам’яток на основі порівняння їх інвентарю з матеріалами таких сусідніх культур, як сахарна-солончени у Молдові, чорноліська у лісостеповому Подніпров’ї і Подністров’ї, кизил-кобинська у Криму, а також через співставлення передскіфських матеріалів з попередніми матеріалами доби пізньої бронзи та наступними скіфськими. Для вирішення цих завдань необхідно вказати дати, які використовуються для сусідніх кіммерійцям (у територіальному і хронологічному розумінні) культур.

Так, вік білозерської культури визначається у межах ХІІ – початку ІХ ст. до н.е. (Otrosсhenko 2003). Пам’ятки доби пізньої бронзи Криму датуються близько другої половини ХІ–Х ст. до н.е. (Колотухин 2003). Культура сахарна-солончени відноситься до кінця X – першої половини VIII ст. до н.е. (Смирнова 1985; Кашуба 2000). Найраніші пам’ятки цієї культури датуються кінцем X – першою половиною IX ст. до н.е., середній етап – другою половиною IX – першою половиною VIII ст. до н.е., третій етап з матеріалами шолданештської групи відноситься до середини – другої половини VIII ст. до н.е. Хронологія чорноліської культури розглядається за О.І. Тереножкіним та В.А. Іллінською, які виділяють два етапи: ранній (1050–900 рр. до н.е.) і пізній (900–750 рр. до н.е.). Останній у лісостеповому Правобережжі змінюють пам’ятки жаботинського типу (750–650 рр. до н.е.). Вік пізньочорноліських пам’яток Дністра визначається близько другої половини VIII ст. до н.е. (Смирнова 1983). Для уточнення фінального етапу кіммерійської культури важливе значення має датування найраніших скіфських комплексів початком – першою чвертю VII ст. до н.е. (Махортых 1991; Скорый 2003).

Першою половиною ІХ ст. до н.е. датується значна група кіммерійських комплексів. У матеріалах білозерської культури знаходять аналогії точильні камені I типу із чорногорівських поховань Ізобільного 2/9 та 3/3, прясло з Ніколаєвки 4/4, кинджальчик із Бехтер 1/7, прикраси з Ізобільного 3/3, Малокатеринівки 2/1, Орджонікідзе 24/2, Піщанки 1/5, Рюмшина 1/3, Танкового 9/4, Трапівки 1/9. Кераміка білозерської культури подібна до посуду з таких черногорівських поховань як Акермень 11/9, Андрусівка 1/5, Благовіщенка 1/4 і 2/5, Бутор 14/5, Глинне 4/2, Гура-Бикулуй 5/1, Дубовики 1/2, Заплавка 5/8, Золота Балка 3/14, Костичі 2/2, Львове 14/2, Любимівка 23/2, Відрадне 9/5, Первомаївка 2/5, Соколове 2/1, Старі Бедражі 22/4, а також із низки новочеркаських поховань (Бузівка 2/3, Верхньотарасівка 52/2, Відножине 1/3, Виноградний Сад 6/2, Зелений Луг 3/6, Лиманці 3/3, Личкове 2/2, Нікополь 2/5, Орджонікідзе 2/16, Первомаївка 3/4, Соколове 5/9 і 1/2, Шалаші 9/3). За деталями поховального обряду до поховань білозерської культури подібно новочеркаське поховання у Новопетрівці, а за типом стріл – поховання у Холмському 2/3. Неодноразово відзначалася подібність знахідок із кіммерійських поховань Суворовського могильника на Нижньому Дунаї до матеріалів білозерської культури.

Бронзовий ґудзик зі стержнем із чорногорівського поховання у Жовтому Яру 2/12 аналогічний ґудзикам доби пізньої та фінальної бронзи. Серед наконечників стріл цього часу має відповідність екземпляр із Головківки 6/3. Горщики з чорногорівських поховань в Акермені 17/11, Анатоліївці 1/5, Жовтневому 7/3, Кочкуватому 50/1б, Красному 1/7, Орлівці 1/8, Пришибі 41/2, а також новочеркаського поховання Куйбишеве 1/9 за своєю формою подібні до кераміки доби пізньої бронзи степового Причорномор’я.

Кераміка деяких чорногорівських поховань знаходить аналогії у матеріалах найраніших поселень кизил-кобинської культури: Астаніне 7/7, Булахівка 1/2, Володимирівка 2/10, Цілинне 16/3, Шированка 4/1. Ранній групі кераміки культури сахарна-солончени близькою є посудини з чорногорівського поховання Великодолинського 1/5 і новочеркаських поховань у Парканах к.98б і Привольному 3/1. Посудини з чорногорівських поховань у Дніпрорудному 7/1 та Ізобільному 2/9, а також із новочеркаських у Головківці 6/13, Кам’янці 5/15, Мефодіївці 1/4, Пришибі 30/19 подібні до кераміки ранньої чорноліської культури. Посудина із Любимівки 56/2 за орнаментом має відповідники у кераміці типу Інсула-Банулуй кінця X–IX ст. до н.е., а за формою аналогічна корчагам першого етапу чорноліської культури.

За набором інвентарю, який включав залізний меч із язиковим руків’ям, поховання у Слобоздеї 3/3 датується IX ст. до н.е. Чорногорівське поховання на поселенні Золота Балка супроводжується комплексом прикрас, аналогічних знахідкам із Суворового 6/1, яке належить до найдавніших передскіфських поховань. Приблизно у цей же час було здійснено поховання з Чорногорівки 1/2, яке супроводжувалось голкою. Знахідки такого типу позначають найдавніший шар чорногорівських старожитностей півдня Східної Європи. За архаічними типами вузди до цього періоду належить і поховання з Чорногорівки 1/3. Точильні камені III типу з чорногорівських поховань Васильївки 43/1 і Ніколаївки 1/4 близькі до точильних каменів найдавніших поховань у Танковому та Слободзеї. За набором вузди, яка має аналогії у комплексах Передкавказзя ІХ ст. до н.е., визначається вік зимівника біля с. Сергіївка у Нижньому Подніпров’ї.

Другою половиною ІХ–першою половиною VIII ст. до н.е. можна датувати чорногорівські поховання з Астахового 18/3, Бутор 14/2, Високого 5/3, Говорухи 6/3, Зимогір’я 2/5, Ковалівки 4/6, а також новочеркаські поховання з Акерменя 19/5, Богданівки 2/4, Касперівки 2/12, Кременівки 3/9, Кута 32/7, Пришиба 25/25, Суклеї к.3, посуд яких близький до кераміки другого періоду чорноліської культури.

До цього ж часу належать чорногорівські комплекси Великодолинського 1/11, Галаганівки 1/4, Павлівки 2/3, Семенівки 2/1, Тернівки, новочеркаські поховання Касперівки 2/5, Костичева 1/8, Мар’їна 2/1, Слободзеї 3/1, Новосельського п.3, Паркан к.97, кераміка яких має спільні риси з посудом горизонта культури сахарна-солончени до поширення у ній рис шолданештського впливу. Корчажка з Калинівки 1/2 близька посуду VIII ст. до н.е. культур Гава і Басарабь.

У пам’ятках кизил-кобинської культури першої половини VIII ст. до н.е. знаходять посудини аналогічні знахідкам із чорногорівського поховання Булахівки 4/1 і новочеркаських у Суворовому 10/2 і Танковому 9/6. Кубок із чорногорівського поховання Зарічне 1/11 подібний до посудини із п.7, а кухоль із новочеркаського поховання у Звонецькому 2/10 до посудини із п.2 могильника Фарс, які належать до ранньої хронологічної групи цієї пам’ятки. Аналогії у Передкавказзі (Зандак пп.38 і 49) має і корчага з новочеркаського поховання у Балках 1/1.

Серединою VIII – початком VII ст. до н.е. датуються чорногорівські комплекси Зольного 1/5, Доніно-Кам’янки 2/1, Клуннікового 6/1, а також новочеркаські поховання у Саїцях 5/9, Хаджиларі 1/2, Чорнобаївці, чиї посудини близькі кераміці початку другого періоду кизил-кобинської культури. Корчажки із чорногорівського поховання Ленінське 2/1 і новочеркаського Астахове 3/11 наближаються до посудин з к. 48 могильника Фарс у Закубанні, вік якого визначається першою половиною VII ст. до н.е. Кухоль із чорногорівського поховання у Проваллі 8/1 подібний до посудини із Кубанського могильника у Передкавказзі цього ж часу. У наймолодших передскіфських могилах Північного Кавказу має аналогії й підвіска з новочеркаського поховання у Великомихайлівці. До кераміки приблизно цього ж часу із пп. 49 і 51 Зандака подібна корчага з п. 5 Високої Могили. Її орнаментальні композиції також схожі на оздоблення посуду із найпізніших сахарнянських пам’яток. Деяку подібність до них має кераміка із новочеркаських могил Іванівки 4/1, Кіркаєшт 2/6 і чорногорівських поховань Котюжень 3/16 і Виноградний Сад 4/2.

Посудини чорногорівських комплексів Грушівки 1/3 п.2(8), Красного 5/3, Соколівки 2/3, Широкої Балки 2/13 і новочеркаських поховань у Благодатному 4/2 і 4/11, Каушанах 1/2, Нікополі 3/10, Новій Одесі 1/6 подібні до посуду пізньочорноліських пам’яток Середнього Дністра. Група посудин із чорногорівських поховань Вільногрушівки 9/2, Ковпаківки 4/1, Облоїв 3/1, Спаського 3/3, а також новочеркаських могил Богданівки 5/3, Дальника 1/1, Василівки 1/8, Великої Олександрівки 1/1, Кута 8/12, Малокатеринівки 2/8, Мамай-Гори 161/8, Маяків 2/5, Огородного 1/9, Петродолини 2/1, Південного 1/1, Показового 5/2, Пришиба 4/25 за орнаментом у вигляді прокресленої сіточки, має відповідники у кераміці пам’яток жаботинського типу.

Чорногорівське поховання із Рошкан 3/4 і новочеркаська могила із Сарати 10/13 супроводжувались посудинами, схожими на посуд культури Басарабь і спорідненої їй групи Шолданешти. Подібність до останніх за орнаментом мають і глечики з новочеркаського поховання Рибасового 6/1.

Очевидно, одним із найпізніших є чорногорівське поховання у Донузлаві 1/5. Воно супроводжувалось точильним каменем, за формою аналогічним знахідці із Доніно-Кам’янки 2/1. Вуздечний комплекс із новочеркаської могили у Зольному вказує на ії вік у межах кінця VIII – початку VII ст. до н.е. Померлий із чорногорівського поховання Ковпаківка 1/1 вбитий довговтульчастим наконечником стріли, типовим для найпізніших передскіфських поховань. Серед них мають аналогії комплекси інвентарю п.2 Високої Могили і Березок, а також кінська вузда скарбів у Преображенному, Пуркарах, Кам’янці-Дніпровській.