1. Окопи для особового складу

   1. Одиночні окопи (слайд 17)

Перед самообкопуванням кожний солдат приміряється до місцевості, розташовуючись так, щоб був хороший огляд і обстріл в заданому секторі і щоб він сам був менш помітний противнику. Потім солдат відриває одиночний окоп для стрільби лежачи (рис. 2.1) і усуває місцеві предмети (кущі, високу траву, купину і т.п.), якщо вони заважають огляду і обстрілу.

О диночний окоп для стрільби з автомата (кулемета) влаштовують спочатку для стрільби лежачи. На влаштування кожного окопу піхотною лопатою потрібно 0,5 люд.-год.

Одиночний окоп для стрільби лежачи під впливом вогню противника відривають так:

• солдат, лежачи на вибраному місці, кладе автомат праворуч від себе на відстань довгастої руки;

• п овернувшись на лівий бік, він витягує лівою рукою лопату з чохла, обхоплює її держак двома руками і ударами на себе підрізує дерен або верхній ущільнений шар землі, визначаючи спереду межі виїмки;

• після цього ударами від себе він відвертає дерен, кладе його спереду і приступає до уривку.

• лопату потрібно врізати в землю не прямовисно, а під кутом;

• тонке коріння перерубувати гострим краєм лопати;

• для утворення бруствера дерен і землю викидати уперед у бік противника, залишаючи між краєм виїмки і бруствером невеликий майданчик, званий бермою, шириною 30…40 см (окоп для ведення флангового вогню повинен мати бруствер висотою 30 см з боку противника на всю довжину окопу);

• голову тримати ближче до землі, не припиняючи спостереження за противником;

• коли в передній частині окопу буде досягнута необхідна глибина, відсунувшись назад, продовжити його відриву до необхідної довжини, щоб укрити тулуб і ноги;

• по закінченні відривання бруствер розрівняти лопатою і замаскувати під вид і колір місцевості місцевим матеріалом: травою, гілками, орною землею.

У подальшому окоп для стрільби з автомата лежачи заглиблюють для стрільби з коліна до 60 см (рис. 2.3) , а для стрільби стоячи  до 110 см (рис. 2.4, слайд 18). На влаштування окопу для стрільби стоячи піхотною лопатою потрібно 2,5 люд.-год., саперною лопатою – 1,5 люд.-год..

При відриві окопів ґрунт викидають уперед і в сторони, утворюючи бруствер, що захищає стрільця від фронтального і флангового вогню стрілецької зброї та сколків снарядів (товщину брустверів роблять, виходячи із захисних властивостей матеріалів). Бійниці для стрільби влаштовують з сектором обстрілу не більше за 60°. Нішу для боєприпасів обладнують у бічній крутості окопу.

К онфігурація окопу та його розміри залежуть від озброєння солдата і приведені в Бойовому статуті, частина ІІІ, додаток 19, а також в керивництвах за інженерною службою (наприклад, в [4].

2. Парні окопи

Парні окопи влаштовуються у випадках, коли виникає потрібність вести вогонь двома солдатами одночасно (або одним солдатом, за необхідністю) у двох напрямках, наприклад, у бік фронту і у бік флангу позиції відділення. У парному окопі влаштовуються дві бійниці (рис. 2.5) і дві ніші для боєприпасів.

Конфігурація окопу та його розміри залежуть від озброєння солдат, що його займають. При наявністі часу і матеріалів окоп доповнюється перекритою нішою для захісту особового складу від куль і сколків снарядів під час авіаційних ударів і обстрілу позиції відділення противником, а також для його відпочинку і укриття від негоди в перервах бою.