2. Приховання місцеположення і призначення споруд

Приховання місцеположення і призначення споруд (слайд 54) досягаються:

• використанням маскувальних властивостей місцевості;

• приданням обсипанню споруд маскуючої форми для кращого вписування їх в навколишній фон;

• застосуванням штучних масок;

• плямуванням місцевості.

Повне приховування фортифікаційних споруд можливо в основному при розташуванні їх в лісі або на його узліссі безпосередньо під кронами дерев і досягається застосуванням штучних масок і свіжозрізаної рослинності. У разах неможливого повного приховування споруд приховують тільки їх окремі найбільш важливі ділянки.

Для маскування траншей (позиції на відділення), що відриваються вручну (рис. 3.4, слайд 55) на рослинному фоні, влаштовують маски-прикриття на перекриттях траншей разом з брустверами.

Каркаси масок-прихованок виготовляють з жердин і дроту. Як маскувальне покриття застосовують траву, гілки, хмиз і інші місцеві матеріали. При наявності покриттів з табельних маскувальних комплектів їх розгортають і укладають вздовж рову траншеї по каркасу з жердин або дроту. У цьому випадку в покриття вплітають маскувальний матеріал .

Маски-прикриття над чарунками і окопами (рис. 3.5) влаштовують з місцевих матеріалів, відповідних за кольором і яскравості фону бруствера траншеї. Для приховування бійниць в чарунках для стрільців влаштовують щітки, що опускаються.

У зимовий час бруствери і перекриття траншей, осередків для стрільців і споруд для спостереження присипають шаром снігу.

3. Маскування окопів для техніки

П риховування бойових машин піхоти (бронетранспортерів) і танків від керованих (коректованих) і самонавідних боєприпасів противника досягається шляхом зниження радіолокаційної, теплової та оптичної контрастності техніки по відношенню до оточуючого фону, для чого застосовуються деформуюче фарбування техніки, маскуючи покриття (рис.3.6, слайд 56), над тепловипромінюючими поверхнями машин установлюються теплорозтрощуючі екрани (козирки). Крім того, можуть застосовуватися теплові імітатори (пастки), радіолокаційні та лазерні відбивачі

4. І мітація

Імітація – це створення фальши­вих об'єктів (рис. 3.7, слайд 57) і районів розташування підрозділів шляхом відтворення відповідних демаскуючих ознак їхньої наявності та функціонування.

Імітація досягається застосуванням макетів, фальшивих теплових цілей (пасток), створенням фальшивих споруджень, опорних пунктів та ін­ших об'єктів, які розташовуються (переміщуються) відповідно характерним для наших військ тактичним способам дій.

4. Мінно-вибухові загородження. Тактико-технічні характеристики мін та способи їх застосування (слайд 58)

За своїм призначенням мінні поля підрозділяються на протитанкові, протипіхотні і змішані.

1. Установка мінних полів

Основу мінно-вибухових загороджень (слайд 59) складають мінні поля. Вони характеризуються розмірами за фронтом і в глибину, кількістю рядів, відстанню між рядами і мінами в рядах, витратою мін на 1 км мінного поля, імовірністю поразки живої сили і бойової техніки.

Групи (окремі міни) установлюються на дорогах, об'їздах, бродах, гатях, гірських тропах, у лощинах, у населених пунктах та інших місцях імовірного з’явлення противника.

Установка мінних полів здійснюється за допомогою мінних загороджувачів (розкладників) і вручну, а протитанкових, крім того, – з вертольотів та іншими засобами дистанційного мінування. Спосіб установки визначається тактичною обстановкою, наявністю сил, засобів і часу на виконання задачі.

На кожне мінне поле незалежно від способу установки складається схема прив'язки і заповнюється формуляр мінного поля.

1. Міри безпеки при поводженні з мінами (слайд 60)

При установці мінних полів необхідно твердо знати пристрій інженерних боєприпасів, правила звертання з ними і прийоми мінування. Перед виходом на мінування командир зобов'язаний провести інструктаж і перевірити знання особовим складом матеріальної частини боєприпасів і мір безпеки. Забороняється застосовувати несправні міни і підриваючи.

До початку мінування всьому особовому складу повідомляються сигнали і команди керування, зв'язку і виклику вогню. При установці і знешкодженні протитанкових і протипіхотних мін забороняється:

• кидати міни, піддавати їх ударам;

• складати в штабелі і знищувати спалюванням;

• розкривати корпуса і витягати з них ВВ;

• вставляти і витягати з них підриваючи, запали, капсулі-детонатори з застосуванням сторонніх предметів або сили удару;

• знешкоджувати і знімати міни з ушкодженими підривачами;

• витягати вмерзлі в ґрунт (лід) і покриті льодом міни;

• складувати, перевозити і переносити спільно і без відповідної укупорки міни, капсулі-детонатори, запали, підриваючи.