1.5 Характеристика грунту

У смт. Оброшино, Пустомитівського району, Львівської області переважають ясно-сірі опідзолені поверхнево-глеюваті грунти. Гранулометричний склад їх - крупнопилувато-лепсосутлинкові, а грунтотвірні породи — лесовидні відклади.

Окультурені фунти виділяються низьким вмістом агрономічно цінних афегатів, підвищенням щільності будови, низькою шпаруватістю. Сприятливі фунтово-кліматичні умови на Львівському Опіллі зумовили тут ранній розвиток землеробства. Про це свідчить назва території, що походить від давньоруського слова "опілля" й означає поле, земля. Ці землі займали території, що були вкриті дубовими, дубово-фабовими, фабово- буковими лісами й остепненими масивами з ясно-сірими, сірими, темно- сірими опідзоленими фунтами чорноземами. Так поступово площа ріллі зростала, нині вона становить 75% площі району. Багатовікова освоєність території дослідження по-різному вплинула на фунтовий покрив. Інтенсивний тривалий розвиток землеробства впливає на процес фунтоутворення, елементарні фунтові процеси та властивості фунтів Львівського Опілля.

Я сно-сірі лісові фунти характеризуються найбільш типово вираженими ознаками підзолистих фунтів. Переважно утворюються на карбонатних породах (лесах і лесовидних суглинках), мають лінію закипання від НСІ, мають потужний (50-90см) ілювіальний горизонт з добре вираженою горіхуватою в горизонті ІЬ і призматичною в горизонті І структурою, структура горизонту фудкувата, товщина білуватого елювіального горизонту в ясно-сірих фунтах не перевищує 10- 12см.

Їх профіль чітко поділяється на такі генетичні горизонти:

-лісова підстилка на (0-2см.), в орних зонах її немає;

-гумусово-сильноелювіальний горизонт НЕ- 2-15 см, на орних землях - О-ЗОсм. - ясно-сірий, (білястий), пилувато-грудкуватий, пластинчастий, має присипку 3і0₂, слабо ущільнений, перехід ясний;

-елювіальний слабогумусований горизонт — Е (h) 31-45см; злегка забарвлений гумусом, білястий, має велику кількість присипки $І0₂, неміцну грудкувато-пластинчасту структуру, ущільнений, перехід різкий;

-перехідний елювіально-ілювіальний горизонт Е1 - 46-65см. - білясто-бурий нерівномірно забарвлений, призматнчно-горіхуватий, ущільнений, має багато присипки ЗіОг, перехід помітний;

-ілювіальний горизонт 1 — 66 — 135см; бурий, інколи червонувато-бурий, горіхувато-призматичний, агрегати гостро ребристі, на гранях червоно-буре колоїдне "лакування", іноді слабка присипка 8і0₂, ущільнений перехід поступовий;

-материнська порода - Рк - 135см. і більше - лес або лесовидний суглинок палевого кольору, карбонати у вигляді прожилок і псевдоміцелію.

За гранулометричним складом ясно-сірі опідзолені грунти піщанисто- легкосуглинкові. Вміст елементарних ґрунтових частинок розміром <0,001 мм (мул) у ґрунтовому профілі ясно-сірих опідзолених грунтів значно збільшуться в межах ілювальних горизонтів. Це зумовлено поєднанням двох елементарних процесів ґрунтоутворення: опідзолення і лесиважу. Міцна мікроструктура ясно-сірих опідзолених грунтів зумовлена тим, що мул, у гумусових горизонтах (НЕ) збагачений гумусом, в ілювальних (е) - залізом, здатний до агрегації елементарних ґрунтових частинок. У верхньому гумусово-елювіальному горизонті НЕ особливо поділяється фракція грубого пилу (0,05-0,01мм), на яку припадає 50,2-52,9%. У валовому хімічному складі ясно-сірих лісових ґрунтів переважають сполуки 8І02. У верхньому гумусово-елювіальному горизонті НЕ на них припадає 78,3-85,4%, а з глибиною поступового зменшення до 67,8-77,5%. Інші сполуки за цими показниками розміщуються в такому порядку:

АІ203 - 7,4-13,1%, Ре203 - 2,0-7,7%, К20 - 1,8-2,4%, М^О—0,9-1,6%, СаО - 0,8-1,2%. Щільність складення в орному шарі цих грунтів складає 1,26 г/см³, а з глибиною зростає від 1,44 до 1,60 г/см³, щільність твердої фази - відповідно 2,60 і 2,62-2,70 г/см3. Загальна пористість коливається (ВВ)-3,9-7,5%.

Ясно-сірі лісові фунти дуже збіднені на гумус (в орному шарі його є лише 0,8—1,0%, а з глибиною зменшується до 0,25%) сильно кислі (рН сольове становить 4,1-4,2, а гідролітична кислотність — 3,2-4,1 мекв /100г ґрунту), сума увібраних основ в них становить 11,7-22,8 мекв /100г фунту/, а насиченість основами - 75-88%. Дуже бідні ці фунти на валові форми азоту (0,06-0,11%) і фосфору (0,07-0,10%) і одночасно відносно добре забезпечені калієм (1,6-1,94%).

Фізичні властивості фунтів - одна з найважливіших характеристик, яка визначає якісний стан фунтового покриву, впливає на фізико-хімічні, хімічні, генетичні, морфологчні та афономічні властивості фунту. Крім того, фізичні властивості поряд з біологічними, хімічними належать до головних елеменітів родючості фунту. У практиці сільськогосподарського виробництва часто недооцінюють важливість фізичних властивостей для отримання високих урожаїв, а пов'язують їх головним з наявністю поживних речовин. Проте засвоєння рослинами поживних речовин залежить від водного, повітряного теплового режимів фунтів, як сприятливими в разі оптимальних фізичних властивостей. Багато вчених підтвердило негативний вплив на фунти, зокрема на їхнй фізичний стан, надмірного використання техніки. Погіршення фізичних властивостей фунтів веде до зниження їхньої родючості.

Фактор структурності Фагелера, який характеризує водостійкість мікроафегатів, досить високий - 88-92%, що ще раз підтверджує значну здатність досліджуваних фунтів до формування міцної водостійкої мікроструктури. Ступінь афегованості, який дорівнює 25-35%, засвідчує задовільну мікроафегованість елементарних фунтових частинок. Ясно- сір, фунти мають невисокий вміст (до 50 %) афономчно цінних агрегатів розміром 0,25-10 мм. Зокрема, вміст таких афегатів у гумусо^іювальному горизонт НЕ цілинних фунтів становить 42,83 %, орних - 36,68 Зменшення кількості агрегатів розміром 0,25-10мм в орних грунтах пояснюють їхнім руйнуванням у наслідок тривалого сільськогосподарського використання (механічне навантаження, погіршення гумусового стану) ясно-сірих фунтв. За вмістом агрономічно цінних агрегатів (30-40 %) орні фунти мають високий рівень деградації.

Важливим показником структури фунту є коефіцієнт структурності, значення якого в гумусово-елювальному горизонті НЕ фунтв під лісом дорівнює 0,75, шо пов'язано з високим вмістом агрономічно цінних афегатів, а в орних фунтах він становить 0,58, що пояснюють меншою кількістю агрегатів розміром 0,25-10мм. У структурно-агрегатному складі ясно-сірих опідзолених фунтів домінують агрегати розміром понад 10мм. Вміст їх у гумусо-елювальному горизонті НЕ орних фунтв становить 62,54%, що зумовлює брилуватість, низьку шпаруватість, високу щільнсть будови. Вміст пилуватих афегатів розміром до 0,25мм у досліджуваних

фунтах невисокий коливаться в межах 1 -4%.

Головним критерієм водостійкості структури є кількість водостійких афегатів розміром понад 0,25мм. Згідно з оцінною шкалою, гумусо- елювальні горизонти НЕ фунтв мають добру водостійкість (вміст водостійких афегатів більше 0,25мм становить 40-60%). Висока водостійксть афегатів підтверджена коефіцієнтом водостійкості, який у цілинних фунтах дорівнює 0,65, а в окультурених - 0,36. Загальні фізичні властивості ясно-сірих фунтів під дією антропогенного навантаження зазнали змін. Щільність будови з глибиною в фунтовому профілі частково зросла від 2,56 до 2,66 г/см3 у цілинних фунтах, від 2,62 до 2,66 г/см3 в орних фунтах, що зумовлено наявністю у верхніх гумусових горизонтах легких органічних речовин. У цілинних ясно-сірих опідзолених фунтах простежується закономірне зменшення загальної шпаруватості з глибиною   від 58,6 до 36,0%. В окультурених грунтах, які тривалий час розорюють, загальна шпаруватість в орному горизонті становить 46,2%, що зумовлено збільшенням щільності будови. Шпаруватість униз по профлю в окультурених фунтах поступово знижується до 36,0 - 37,0%

Отже, в окультурених фунтах простежується низький вміст агрономічно цінних агрегатів, вони мають високий рівень дефадації структурного стану, підвищення щільності будови у орному горизонті, сильне ущільнення підорного горизонту, наявність підплужної підошви , відповідно, зменшення кількості й розміру шпар орних фунтів. Також у с.Оброшино існують такі фунти як сірі лісові та темно-сірі опідзолені грунти.

Сірі лісові фунти займають проміжне положення між ясно-сірими лісовими та темно-сірими опідзоленими фунтами. Порівняно з ясно-сірими лісовими фунтами у них більш послаблений підзолистии процес, але розвиток дернового процессу ще такий, що не сприяє значному нагромадженню гумусу. Ці фунти мають таку генетико-морфологічну будову:

- гумусово-сильноелювіальний горизонт НЕ 0-2 5 см; сірий або темно- сірий, неміцної порхувато-фудковатої структури, збагачений на присипку 8І02, слабо ущільнений, перехід різкий;

- ілювіальний слабо гумусова ний горизонт ІЬ - 25-60см; брудно-бурий, плямистий, нерівномірно гумусова ний, білясті плями і натіки 5І02, горіховатої структури, на фанях структурних окремостей слабке "лакування", ущільнений, перехід помітний;

- ілювіальний горизонт І - 61-130см; бурий фубогоріхуватої структури, до низу переходить у призматичну, ущільнений, перехід поступовий ;

- ґрунтотворна порода Рк - 131см. І глибше; лес, або лесовндний суглинок, палевого кольору, карбонати у вигляді прожилок.

Порівняно із ясно-сірими, сірі лісові фунти дещо краще гумусовані (вміст гумусу коливається в межах 1,5-3,0%), а також краще забезпечені поживними елементами і менш кислі(рН сольове коливається в межах 5,4- 5,6, а гідролітична кислотність - 4,0-4,2 мекв/ 100г фунту).

Взагалі сірі лісові фунти придатні під усі культури, які районовані в зоні, а також під плодово-ягідні насадження.