11. Основи фармакоекономіки

Фармакоэкономика- новая самостоятельная наука - изучает в сравнительном плане соотношение между затратами и эффективностью, безопасностью и качеством жизни пациентов при различных схемах лечения или профилактики заболевания.

Это симбиоз медицины, фармации, математики и экономики для лучшего понимания отдаленных социально-экономических последствий принятого решения о выборе того или иного лекарственного средства, метода диагностики, медицинской техники или оперативного вмешательства.

Целью фармакоэкономики, как фармацевтической науки, является экономическая оценка эффективности использования ресурсов здравоохранения, направленных на фармакотерапию, другие медицинские и фармацевтические услуги.Объектом изучения фармакоэкономики является эффективность фармакотерапии, выраженная в биологических параметрах здоровья человека. Кроме того, определяются наиболее эффективные схемы лечения, но, главное, определяются затраты (в стоимостных показателях).Критериями оценки проводимого лечения являются эффективность, безопасность, стоимость (затраты).

12.Економічний аналіз діяльності аптек

Для успішної діяльності аптек із забезпечення населення та лікувально-профілактичних закладів лікарськими засобами і виробами медичного призначення необхідний постійний моніторинг основних економічних показників — таких, як дохід, прибуток, витрати, торгові накладення, торгівельна націнка та інші. Для розрахунку їх абсолютних та відносних значень використовуються вихідні дані із первинних та нагромаджуючих облікових документів і матеріалів звітності. До них відносяться товарно-транспортні накладні (рахунки-фактури), рецепти, касові чеки, касові ордери, відомості, реєстри, журнали, звіти, баланси тощо.

Граничні рівні торгівельних надбавок (націнок) для ліків, які реалізуються населенню через аптечну мережу, повинні бути на рівні не вище ніж 35 % оптової ціни виробника (митної вартості)* з урахуванням знижок, а для тих, що закуповуються державними та комунальними закладами охорони здоров’я за бюджетні кошти, — на рівні не вище 10 % оптової ціни виробника (митної вартості) з урахуванням знижок. Отже, сума торгівельних (торгових) націнок розраховується як різниця між роздрібною і оптовою ціною виробника (митною ціною) з урахуванням знижок, а коефіцієнт торгівельних (торгових) націнок — як відношення роздрібної ціни до оптової ціни виробника для вітчизняних лікарських засобів і митної ціни — для імпортних з урахуванням знижок. При цьому рівні торгових націнок 10 і 35 % відповідають значенням коефіцієнта 1,1 і 1,35. Співзвучним за назвою з попереднім показником є торгові (торгівельні) накладення, що є частиною роздрібної ціни лікарського засобу, яка призначена для відшкодування витрат та створення прибутку і розраховуються як різниця між цінами реалізації (роздрібними) та цінами закупівлі (оптовими цінами посередника). Даний показник може бути розрахований на різних етапах руху товару в аптеці, а саме — у залишку, надходженні та реалізації. Валовий прибуток (сума реалізованих торгових накладень), як фінансовий результат від реалізації товару, визначається порівнянням доходів (товарообіг в роздрібних цінах, реалізація в роздрібних цінах) і витрат звітного періоду. Під сумою витрат розуміється собівартість реалізованих товарів (товарообіг в оптових цінах, реалізація в оптових цінах), для визначення якої використовується метод оцінки за цінами продажу, що базується на розрахунку середнього відсотка торгових накладень (табл. 1).