180. Соціальні норми як вимоги до особистості.

На основі своїх цінностей та ціннісних орієнтацій суспільство, держава, нація чи інша соціальна група розробляють систему соціальних норм поведінки особистості. Це ще один канал впливу соціуму на формування та розвиток особистості, регуляції її поведінки.

Соціальні норми — це вимоги, які ставляться суспільством, державою, соціальною групою до особистості і які вона має виконувати. Вони потрібні будь-якому суспільству для упорядкування життя, його ефективного функціонування, налагодження необхідної взаємодії його членів.

Соціальні норми (економічні, політичні, правові, моральні, естетичні, релігійні) виконують регулятивну роль, визначають взірці, еталони поведінки особистості. Вони є також засобом узгодження інтересів різних індивідуумів, їхніх груп і суспільства.

Норма може накладати певні обмеження на діяльність особистості. Однак це стосується лише норм, що забороняють, а також різних табу. Є іншого роду норми, які дозволяють певні види діяльності. Але слово "певні" якоюсь мірою говорить і про обмеження. Загалом же можна сказати, що одні соціальні норми спрямовані на обмеження певних дій особистості, інші — на створення можливості бажаних для суспільства дій особистості.

181. Основні елементи структури матерії (нежива природа, жива природа, соціум).

Онтологія — розділ філософії, що вивчає проблеми буття; наука про буття. Основне питання онтології: що існує? Основні поняття онтології: буття, структура, властивості, форми буття (матеріальне, ідеальне, екзистенціальне), простір, час, рух. Онтологія, таким чином, є спробою самого загального опису універсуму існуючого, який не обмежувався б даними окремих наук і, можливо, не зводився б до них.

Сучасна філософія розглядає буття як єдину систему, всі частини якої взаємозв'язані і є якоюсь цілісністю, єдністю. Разом з тим світ розділений, дискретний і має чітку структуру. В основі структури світу 3 шари реальності: буття природи, буття соціальне, буття ідеальне.

Буття природи - перша форма реальності, універсуму: включає все існуюче окрім людини - є слідством тривалої універсальної еволюції. Нежива природа - рух елементарних частинок і полів, атомів і молекул. Жива природа - біологічні процеси і явища, походить з неживої, включена в неї, але представляє інший рівень розвитку.

Буття соціальне - друга форма реальності: включає буття суспільства і буття людини; структура соціального буття або соціуму: індивід, сім'я, колектив, клас, етнос, держава, людство. По сферах суспільного життя: матеріальне виробництво, наука, духовна сфера, політична сфера, сфера обслуговування і т.д.

Буття ідеальне, духовне - третя форма реальності: тісно пов'язано з буттям соціальним, на своєму рівні повторює і відтворює структуру соціуму; включає неусвідомлювані духовні структури індивідуального і колективного несвідомого (архетипів), що склалися в психіці людей в доцивілізаційний період; посилення взаємодії всіх форм духовного життя з виробництвом, практикою (космонавтика, біоінженерія і т. д.); нові інформаційні технології і засоби зв'язку зробили духовне буття більш динамічним, рухомим.