13. Прагматизм (ч. Пірс, в. Джеймс, д. Дьюї).

Прагматизм як філ-ка течія вважається візитною карткою насамперед амер. філософії. Прагматизм - своєрідна реакція на тривалий розвиток зх. філ-ї, котра напр.. XIX ст. в англосаксонському світі найбільш явно репрезентується неокантіанцями, неогегельянцями, неотомістами.

1) Основоположник прагматизму – амер. філ-ф, логік і математик Чарлз Пірс (1839-1914). Його філ-кі погляди поєднують дві протилежні тенденції: позитивістську (емпіричну) та об'єктивістську.

-Вважав, що поняття про об'єкт можна досягнути лише шляхом розгляду всіх практичних наслідків, які випливають із дій з цим об'єктом. У розвитку пізнання сущого велика роль належить «творчому випадку».

-Звинувачував всю попередню філ-ію у відірваності від життя, абстрактності й споглядальності, тому висунув програму «реконструкції у філ-ії»: вона повинна бути не роздумами про основи буття і пізнання, а загальним методом вирішення проблем, що постають перед людьми в різних життєвих («проблематичних») ситуаціях у процесі їхньої практичної діяльності, яка відбувається у світі, що постійно змінюється.

- Розвивав учення про знаки - семіотику, котру вперше було піднято на висоту філ-их узаг-нь. На місце діалектичної логіки Г. Гегеля Ч. Пірс ставить семіотичну (всі суч. досл-ки визнають її знакову природу)

2) Ідеї Пірса розвиває Уїльям Джеймс (1842-1910 рр.). Його погляди є своєрідним поєднанням емпіризму з ідеалістичними і навіть містичними тенденціями.

- заперечував існування несвідомого.

-У теорії пізнання визнає виняткове значення досвіду.

- істинність знання визначається тим, наскільки воно корисне для наших вчинків.

- абсолютує успіх, перетворюючи його на критерій та зміст поняття істини.

- прагматизм, звертається до конкретного, доступного, до фактів, діяльності, влади. Це означає щиру відмову від раціоналістичного методу і визнання панування методу емпіричного.

3) Найсильніший вплив на духовне життя США здійснив Джон Дьюї(1859-1952). Висуває свій варіант прагматизму, який називає «інструменталізмом».

- У центрі філософії - людина з її практичними проблемами (у цьому полягає «коперниканська революція», яку здійснив у філ-ії прагматизм)

- Завдання прагматизму — найкраще допомогти людині влаштуватися у світі. Головна проблема сучасності - встановити правдиві відношення між досягненнями науки і людськими цінностями.

- обґрунтовує сутність свого «інструментального методу». В сучасному світі, людина потрапляє в серію неочікуваних ситуацій, де наш світогляд обмежено рамками умов, які склалися в даний момент і вимагають прийняття швидкого рішення. В цих умовах звички вже не спрацьовують, і ми повинні звернутися до більш ефективного інструмента регуляції нашої поведінки - інтелекту. Його роль у перетворенні ситуації на визначену, вирішену.

- Ідея істинна лише тоді, коли вона виявилась корисною для вирішення даної специфічної проблеми, якщо здійснене на її основі перетворення ситуації закінчилося очікуваним успіхом.

14. Глобальні проблеми сучасності та шляхи їх розв’язання.

Глобальні проблеми людства (глобальні проблеми, глобальні проблеми сучасності) - комплекс проблем і ситуацій, що зачіпають життєві інтереси всіх народів світу і вимагають для свого розв’язання колективних зусиль світової громадськості (екологічні проблеми, гонка озброєнь, хвороби і т.д.). Глобальні проблеми людства стосуються як поверхні землі, так і Світового океану, атмосфери планети, навколоземного космічного простору.

Це сукупність соціоприродних проблем, від вирішення яких залежить подальший прогрес людства, збереження цивілізації. Ці проблеми хар-ся динамізмом, виникають як об'єктивний фактор розвитку сусп-ва і для свого вирішення потребують об'єднаних зусиль всього людства. Глобальні проблеми взаємопов'язані, охоплюють всі сторони життя людей і зачіпають всі країни світу.

Глобальні проблеми людства на сучасному етапі розвитку

-необхідність збільшення тривалості життя i вирішення проблеми старіння людини

-уникнення термоядерної війни і забезпечення миру між народами, недопущення несанкціонованого світовим співтовариством розповсюдження ядерних технологій, радіоактивногозабруднення довкілля

-регулювання стрімкого збільшення населення Земної кулі

-уникнення катастрофічного забруднення навколишнього середовища і зниження біорізноманітності на планеті

-забезпечення людства ресурсами на довготривалу перспективу

-подолання розриву у розвитку між багатими і бідними країнами, подолання бідності, голоду, неграмотності

-деградація земель

-озонові дірки

-проблема СНІДу

-глобальні епідемії (приклади - грип пташиний, грип свинячий).

Глобальні проблеми людства є наслідком протистояння з одного боку природи, а з іншого - людської практики, культури людства, а також невідповідності або несумісності різноспрямованих тенденцій в ході розвитку самої людської культури. Природа існує за принципом негативного зворотнього зв'язку, тоді як людська культура — за принципом позитивного зворотнього зв'язку