116. Форми суспільної свідомості.

Свідомість – найвищий рівень відображення об’єктивної дійсності (ідеальне), що притаманне лише людині як соціальній істоті. Вона є насамперед продуктом суспільно-історичного розвитку, функціональною здатністю мозку, ідеальним віддзеркаленням дійсності, регулятором діяльності та вчинків людини.

Залежно від типу суб’єкта свідомість може бути індивідуальною та суспільною.

Суспільна свідомість найгрунтовніше була досліджена представниками історичного матеріалізму. СС відображає суспільне буття та є головною умовою його прогресивного та стабільного розвитку.

СС та суспільне буття - найбільш загальні категорії, які використовують для виявлення того, що є переважно визначальним, а що таким, яке визначається в суспільному житті, за цими межами їх протиставлення не має змісту.

Суб'єктом СС виступають суспільство, соціальна спільність (соціальна група, клас, нація) чи окрема людина, але не як індивідуальність, а як представник певної соціальної спільності.

Внутрішня структура СС відображається у її рівнях та формах (з точки зору історичного матеріалізму).

Рівні СС:

- побутова свідомість не використовує у відображення об’єктивного світу спеціальних процедур;

– суспільна психологія є емоційним ставленням до суспільного буття, його оцінки (почуттями та емоціями);

– теоретична свідомість відображає суспільне буття (його зв’язки й закони) спеціальними методами пізнання;

- ідеологія – система теоретичного розуміння довколишнього світу через призму інтересів певної соціальної групи.

ФОРМИ СС, що хар-ть різні способи відобр-ня суспільного буття:

- політична свідомість – сукупність поглядів, ідей, що віддзеркалюють ставлення до влади й боротьбу за владу різних партій, класів, народів, націй, держав; (займає особливе місце, адже відображає економічні інтереси класів і соціальних груп, робить значний вплив на боротьбу за владу і на всі сфери соціального життя. Їй належить провідна роль, так як ближче стоїть до економічного базису і висловлює матеріальні та політичні інтереси суб'єктів. Політична свідомість покликана виконувати в суспільстві прогностичну функцію, оціночну, регулятивну і пізнавальну)

- правова свідомість – сукупність повсякденних і теоретичних поглядів, ідей на право, закон, правосуддя; (найбільш тісно пов'язана з політичною свідомістю, тому що в ній безпосередньо проявляються і політичні, і економічні інтереси соціальних груп)

- мораль – побутові й теоретичні погляди, ідеї про способи морального регулювання поведінки людей в праці, родині, наукових сферах, політиці, ставленні до природи тощо;

- релігійна свідомість – віддзеркалює світ на грунті релігійної віри (релігійного знання);

- філософська свідомість – відбиває світ на основі щонайбільше узагальнених понять і категорій;

- мистецтво – відображає світ за допомогою художніх образів, як результат розв’язання суперечності між прекрасним і потворним;

- наука – віддзеркалює світ за допомогою знань, перевірених практикою та спрямованих на практичну діяльність.