72. Християнський еволюціонізм (т. Де Шарден).

Значне місце в сучасній релігійно-філософській думці займає християнський еволюціонізм П'єра Тейяра де Шардена (1881-1955 рр.) Тейяр де Шарден вважається своєрідним представником релігійного модернізму, явища складного та суперечливого. В його системі значне місце посідають елементи наукового світогляду та ідеї гуманізму, що стало причиною ослаблення захисної соціальної функції релігії.

Своє пояснення дійсності Тейяр де Шарден назвав феноменологічним, підкресливши, що воно виникло на основі синтезу досягнень конкретних наук і передбачає формування такого бачення світу, в якому правильно визначено місце і роль людини в космосі та вказано орієнтири для її практичної діяльності.

При розгляді проблеми «людина і космос» Тейяр де Шарден говорить про унікальність людського феномена. Людина виступає як свідомий продовжувач справи еволюції. Але доля людської думки та людської діяльності в еволюції в цілому трактується не тільки як спосіб єднання людини зі світом, але і як засіб виходу людини за межі свого «Я» для приєднання до Христа, втіленого у світі.

На думку Тейяра де Шардена, еволюція - це не окрема гіпотеза чи теорія, а основна умова, з якої повинні виходити всі гіпотези, теорії, системи. Процес косморозвитку або космогенезу, згідно з нею, передбачає такі етапи, як «дожиттєвий», «життєвий» і «мислячий».

73. Скептицизм.

Наприкінці IV ст. до н. е. в грецькій філософії формується скептицизм. Його засновником був Піррон з Еліди (бл 360-270 рр. до н. е.). Він так само, як і Сократ, викладав свої ідеї лише в усній формі і не залишив після себе жодного твору. Тому свідчення про його ідеї ми одержуємо з праць його найвидатнішого учня - Тімона (бл. 320-230 рр. до н. е.).

Скепсис і раніше мав місце в грецькій філософії. В елліністичну епоху формуються його принципи, і тут скепсис визначається не методичними настановами про неможливість пізнання, а відмовою від можливості досягти істини. Ця відмова стає програмною.

Скептицизм заперечує істинність будь-якого пізнання. Головна його теза - утриматися від судження. Свою мету скептики вбачали в запереченні догматів усіх шкіл, але самі нічого не визначали, як не визначали і того, що вони робили, заперечуючи, врешті-решт, і саме твердження «нічого не стверджувати».

Досягнення щастя, з погляду Піррона, означає досягнення атараксії (спокою).

Подібний стан речей є результатом відповіді на три основні питання.

Перше. «З чого складаються речі?» На нього неможливо відповісти тому, що жодна річ не є більшою за іншу.

Друге. «Як ми повинні ставитись до цих речей?» Єдина гідна відповідь -«утримайся від будь-яких суджень». Визнається лише безпосереднє сприйняття, якщо про речі говориться як про сприйняття.

Третє: «Яку користь ми отримуємо від такого ставлення до речей?» Відповідь Піррона: якщо ми утримаємося від будь-яких суджень про речі, то ми досягнемо стійкого спокою (атараксії). Саме в цьому найвищий ступінь можливого блаженства.

74. Патристика: віра для розуміння.

Розвиток релігійної філософії Середньовіччя проходить два етапи: перший – патристика, другий схоластика.

Патристичний етап охоплює І-VIIIст. І поділяється на 3 етапи відповідно:

1) переднікейський (від І ст. до Нікейського собору, що відбувся в 325 р.), характеризується апологетикою, тобто зародження і захист патристики;

2) післянікейський (від 325 р. до першої половини V ст.) характеризується становленням і і розвитком патристики;

3) стагнаційний (від другої половини V ст. до кінця VIII ст.) – характеризується зберіганням здобутих у попередній період досягнення патристики.

Найвідомішим представником середньовічної філософії періоду патристики був Августин Аврелій(354-430 pp. н. е.), прозваний Блаженним.

Філософія Августина виникла як симбіоз християнських і античних доктрин. З давньогрецьких філософських вчень головним джерелом для нього був платонізм. Ідеалізм Платона в метафізиці, визнання відмінності духовних принципів у структурі світу (добра і погана душа, існування окремих душ), наголос на містичних факторах духовного життя - все це вплинуло на формування його власних поглядів.