
- •Економічна система, її сутність, цілі й основні структурні елементи. Типи економічних систем
- •Власність: поняття, сутність, правовий та економічний зміст. Типи, форми і види власності. Економічний зміст власності. Типи і форми власності
- •Роздержавлення і приватизація власності: її принципи і напрями в період переходу України до ринку.
- •Суть і форми організації суспільного виробництва. Основні фактори і структура суспільного виробництва. Закон вартості.
- •Гроші, їх виникнення, суть і види грошей. Функції грошей. Виникнення, суть і функції грошей
- •6. Суть ринкової системи його завдання, умови виникнення, принципи і функції. Суб’єкти і об’єкти ринкової економіки. Суть ринку. Ринкові відносини, їх суб'єкти й об'єкти
- •Концепції державного регулювання ринкової економіки та їх еволюція
- •8. Формування ринкової економіки в Україні в період трансформаційних перетворень
- •9. Антимонопольна політика і антимонопольне регулювання в Україні. Функції Антимонопольного комітету України. Антимонопольне законодавство України.
- •10. Суть попиту, закон попиту та фактори, що його визначають
- •1. Поняття попиту і фактори, що його визначають
- •11. Пропозиція: зміст і фактори, що на неї впливають
- •Нецінові фактори впливу на пропозицію
- •12. Взаємодія попиту і пропозиції. Модель ринкової рівноваги Взаємодія попиту і пропозиції. Ринкова рівновага та механізм її досягнення
- •13. Конкуренція як рушійна сила ринкової економіки. Суть, види, функції і методи конкуренції. Конкуренція: сутність, види і роль у ринковій економіці. Антимонопольна діяльність держави
- •14. Суть монополій, причини їх виникнення та їх види і форми
- •10.2. Монополія: суть, причини виникнення та форми прояву
- •15. Економічне зростання та його типи і фактори Економічне зростання, його показники і значення
- •3.8.2. Фактори економічного зростання
- •16. Економічні цикли, їх суть і фази циклу. Види і причини циклічних коливань. Антициклічна політика держави.
- •17. Ринок робочої сили та особливості його функціонування. Безробіття та його причини. Державне регулювання зайнятості.
- •1) Напрями збільшення кількості та поліпшення якості робочих місць.
- •2) Напрями підвищення якості робочої сили.
- •3) Основні напрями реформування оплати праці.
- •4) Основні напрями поліпшення соціального захисту безробітних.
- •18. Сутність, причини і види інфляції та її вимірювання. Інфляція: суть, види, причини і наслідки
- •19. Механізм інфляції: інфляція попиту і інфляція пропозиції та їх причини Інфляція витрат, або інфляція пропозиції
- •Інфляція попиту
- •20. Наслідки інфляції та антиінфляційна політика
- •Необхідність і суть державного регулювання ринкової економіки
- •Суть фіскальної політики
- •24. Банківська система та її структура. Функції центрального банку. Банківська система України та її роль у ринковій економіці
- •1. Поняття, функції та структура банківської системи України
- •Земля, як засіб виробництва. Власність на землю: її еволюція, суть і форми в умовах ринку.
- •Поняття підприємства та його основні ознаки
- •28. Витрати виробництва та їх види. Собівартість продукції, її види. Сутність витрат виробництва, їх види та структура
- •29. Прибуток як кінцевий фінансовий результат діяльності підприємства. Сутність рентабельності
- •30. Заробітна плата: суть, форми і її системи в умовах ринку. Соціально-економічна сутність заробітної плати
- •32. Світове господарство: поняття, ознаки, етапи та тенденції розвитку. Поняття про світове господарство та етапи його формування
- •39.2. Чинники і принципи розміщення виробництва
- •39.3. Світове господарство в період нтр, основні риси нтр
- •39.4. Вплив нтр на галузеву структуру та розміщення виробництва
- •4.2. Теорія абсолютних переваг а. Сміта. Теорія порівняльних переваг д. Рікардо
- •Глобалізація як новий етап розвитку інтеграційних процесів у світовій економіці
- •Наслідки вступу до сот для національної економіки України
32. Світове господарство: поняття, ознаки, етапи та тенденції розвитку. Поняття про світове господарство та етапи його формування
Світове господарство — це система взаємозв'язаних національних господарств, в основі якої—міжнародний поділ праці, різні економічні і політичні відносини. Світове господарство охоплює всі країни, звідси його неоднорідність і внутрішня суперечливість. Об'єктивною основою розвитку світового господарства є міжнародний поділ праці, тобто спеціалізація окремих країн на виробництві певних видів продукції, якими вони обмінюються. Для того, щоб сформувалася спеціалізація, потрібні певні умови. По-перше, країна, яка бере участь у міжнародному поділі праці, повинна мати переваги (наприклад, багаті природні ресурси) перед іншими країнами у виробництві відповідної продукції; по-друге, мають бути країни, які потребують цієї продукції; по-третє, витрати на доставку продукції до місця продажу мають бути вигідні країн і-виробнику.
Процес створення світового господарства розпочався на мануфактурній стадії розвитку капіталізму (XVI—XVIII ст.), завершився на рубежі XIX—XX ст. внаслідок розвитку в країнах Європи великої машинної індустрії, для якої потрібно багато сировини, а продовольства — для швидкозростаючого міського населення. Умовою формування світового господарства був бурхливий розвиток транспорту, широких міжконтинентальних зв'язків, світового ринку. Виникнення колоніальної системи сприяло перетворенню економіки колоніальних країн в аграрно-сировинні придатки капіталістичних держав.
Ряд науковців визначає такі етапи формування світового господарства: 1) етап зародження світового господарства в XVI ст. на основі виникнення світового ринку і розвитку економічних відносин; 2) етап формування світового господарства на основі розвитку великої машинної індустрії і сучасного транспорту; 3) етап переважаючого розвитку "в ширину" (перша половина XX ст.) і "в глибину" (друга половина XX ст.). Для цього етапу характерними є становлення нового виробництва, в якому домінують постіндустріальні ознаки розвитку, транснаціоналізація економіки, посилення економічної інтеграції країн, формування глобальних галузей господарства, зміни в Структурі світової торгівлі, зростання виробничих чинників (капіталу, менеджменту, технології тощо), інформатизація і телекомунікація суспільства.
Ступінь входження будь-якої країни до міжнародного поділу праці залежить насамперед від рівня розвитку її продуктивних сил.
Тому індустріально розвинені країни посідають провідне місце в сучасному міжнародному поділі праці, зокрема з випуску "облагородженої", дорогої продукції — машин, обладнання, товарів тривалого користування тощо. Що стосується багатьох молодих країн Азії, Африки і Латинської Америки, то їхня роль у міжнародному поділі прані підвищується здебільшого завдяки ресурсопостачанню промислово розвинутим країнам. їхня сировинна спеціалізація, що склалася в колоніальну епоху, зберігається й досі.
За сучасних умов економічна замкнутість країн не лише нераціональна (оскільки позбавляє відокремлені держави переваг, що випливають з міжнародного поділу праці, спеціалізації та кооперації), а практично й неможлива. Тенденція до все більшої взаємозалежності національних економік, до підвищення ролі зовнішніх факторів у економічному розвитку окремих країн стала загальною.
Звідси випливає, що поняття світового господарства не можна зводити до простої суми національних економік. Його суть визначається тим універсальним зв'язком між національними господарствами, який забезпечує їхню реальну єдність на основі міжнародного поділу праці, науково-технічної і виробничої кооперацій, міжнародної торгівлі, валютних і кредитних зв'язків, тобто міжнародними економічними відносинами.
Міжнародні економічні відносини — це система господарських відносин між різними країнами світу. Найважливішими елементами цієї системи є міжнародне науково-технічне і виробниче співробітництво, вивіз капіталу і міжнародний кредит, світова торгівля, міграція робочої сили, міжнародні валютні відносини. Вданій системі всі її елементи тісно пов'язані, взаємно переплетені і впливають один на одного. Таким чином, міжнародні економічні відносини сприяють взаємодії національних економік, які входять у світове господарство, і тим самим забезпечують його цілісність.