
- •Еталонні відповіді
- •Для проведення екзамену з предмету «вогнева підготовка»
- •І. Призначення та бойові властивості автомата ак-74 (кулеметаРпк-74) Калашникова.
- •Мал. Загальний вид 5,45мм автомата Калашникова:
- •Мал. Загальний вид 5,45мм ручного кулемета Калашникова:
- •Поняття про будову автомата (кулемета) і роботу його частин
- •Розбирання і збирання автомата (кулемета)
- •Порядок збирання автомата (кулемета) після неповного розбирання:
- •8) Приєднати шомпол.
- •Робота частин і механізмів при заряджанні
- •Мал. Положення частин ударно-спускової о механізму перед пострілом:
- •Робота частин і механізмів при стрільбі. Робота частин і механізмів при автоматичній стрільбі.
- •Робота частин і механізмів при стрільбі одиночними пострілами
- •Тактико-технічні характеристики
- •Загальна будова та робота частин пістолета
- •Неповне розбирання та збирання пістолета
- •Чищення пістолета проводиться в такій послідовності:
- •Затримки при стрільбі та способи їх усунення.
- •Частини та механізми пістолета до заряджання є в такому положенні:
- •Робота частин та механізмів зарядженого пістолета при увімкненні запобіжника.
- •Робота частин та механізмів пістолета після пострілу
- •Робота частин і механізмів пістолета при стрільбі самозводом
- •Робота частин і механізмів пістолета при закінченні патронів з магазина
- •Призначення, бойові властивості, загальна будова ручних осколочних гранат
- •Призначення і бойові властивості гранати ргд-5
- •Бойові та імітаційні запали, їх устрій. Робота частин і механізмів.
- •Ручна кумулятивна граната ркг-3
- •Будова гранати ркг-3
- •Робота частин і механізмів
- •Ручний протитанковий гранатомет рпг-7 . Призначення і бойові властивості гранатомета
- •Тактико-течнічні данні
- •Основні частини і механізми гранатомета і їх робота під час стрільби
- •В комплект гранатомета входять запасні частини, інструмент та приладдя до гранатометів рпг-7
- •Дія при пострілі
- •Розбирання і збирання гранатомета
- •Порядок неповного розбирання гранатомета
- •Порядок повного розбирання гранатомета:
- •3) Розібрати ударно-спусковий механізм:
- •Призначення і будова частин і механізмів гранатомета
- •Будова пострілів до гранатомета
- •Укупорка і пофарбування гранат
- •Призначення і будова запасних частин, інструменту і приладдя
- •Робота частин і механізмів гранатомета і його пострілу Положення частин і механізмів гранатомета до заряджання
- •Робота частин і механізмів гранатомета при заряджанні
- •Робота частин і механізмів гранатомета під час пострілу. Для здійснення пострілу потрібно:
- •Малюнок - Положення частин ударно-спускового механізму при постановці курка на бойовий звід.
- •Робота частин і механізмів пострілу до гранатомета
- •Затримки при стрільбі і способи їх усунення
- •Догляд за гранатометом і його зберігання Загальні положення
- •Чищення і змащення
- •Зберігання гранатомета і пострілів до нього
- •Огляд гранатомета і підготовка його до стрільби. Загальні положення
- •Порядок огляду гранатомета солдатами і сержантами
- •Порядок огляду гранатомета офіцерами
- •Огляд пострілів
- •Підготовка гранатомета до стрільби
- •Призначення і бойові властивості снайперської гвинтівки
- •Балістичні і конструктивні дані 7,62-мм| снайперської гвинтівки драгунова| (свд|), гвинтівочного патрона і оптичного прицілу псо-1|
- •Основні частини і механізми снайперської гвинтівки, їх робота
- •Розбирання і збирання снайперської гвинтівки
- •6. Порядок неповного розбирання снайперської гвинтівки.
- •7) Відокремити ударно-спусковой механізм.
- •7. Порядок|лад| збирання|зборки| снайперської гвинтівки після|потім| неповного розбирання.
- •Призначення, будова|устрій| частин|часток| і механізмів гвинтівки
- •19. Приклад з щокою (мал. 31) служить для зручності дії з рушницею.
- •Призначення і будова|устрій| приналежності до снайперської гвинтівки.
- •Робота частин|часток| і механізмів снайперської гвинтівки Положення|становище| частин|часток| і механізмів до заряджання
- •Робота частин|часток| і механізмів при заряджанні
- •Робота частин|часток| і механізмів при стрільбі|стрільбі|
- •Затримки при стрільбі|стрільбі| зі|із| снайперської гвинтівки і способи їх усунення
- •Бойове відділення бмп-2 та бтр-80 призначення, загальне розміщення в бойовому і десантному відділенні озброєння, боєприпасів, приладів і механізмів.
- •Мал. 8. Бойове відділення:
- •Мал. 6. Місце оператора:
- •Мал. 7. Місце командира:
- •Мал. 9. Десантне відділення (правий борт):
- •Мал. 50. Десантне відділення (лівий борт):
- •Механізм повороту башти
- •Приведення бойового відділення в бойове і похідне положення. Стан машини і її озброєння в похідному положенні.
- •Заряджання і розрядка зброї. Заряджання гармати
- •Заряджання спареного кулемета пкт
- •Підготовка машини до стрільби
- •Гармата 2а42 «Призначення, бойові властивості, будова гармати.».
- •«Порядок неповного розбирання та збирання гармати».
- •«Призначення, будова та робота частин і механізмів гармати».
- •Взаємодія всіх частин і механізмів гармати. Положення частин і механізмів гармати до заряджання.
- •Взаємодія частин і механізмів гармати при заряджанні.
- •Взаємодія частин і механізмів гармати при стрільбі і у момент припинення стрілянини.
- •«Будова підйомного механізму».
- •Протитанковий комплекс
- •1. Пускова установка машини
- •Розміщення апаратурного блоку 9с474 з частиною, що обертається верстата 9п56м:
- •Мал. 45. Напрямна:
- •Мал. 46. Підйомний механізм:
- •Мал. 47. Поворотний механізм:
- •2. Перевірка роботи поворотного і підйомного механізмів
- •3. Перевірка вивірки і вивірка лінії візування приладу 9ш119м1 відносно направляючьої пу машини
- •Мал. 49. Виверочная мішень на 100м
- •Мал. 50. Сітка візиря і марка приладу, що світиться, 9ш119м1
- •Мал. 51. Апаратура управління:
- •4.Можливі несправності пускової установки машини
- •5. Пускова установка 9п135м
- •Мал. 52. Пускова установка 9п135м|:
- •6. Укладання пускової установки 9п135м
- •7. Переведення протитанкового комплексу з машинного варіанту у виносний
- •Боєприпаси
- •Снаряди. Осколочно-фугасно-запальний снаряд складається з:
- •Осколочно-трасуючий снаряд складається з:
- •Бронебійно-трасувальний снаряд складається з:
- •Висадник а-670м.
- •Будова патронів до гармати
- •Маркування боєприпасів та їх елементів
- •Поводження з боєприпасами і підготовка їх до стрільби
- •При поводженні з патронами необхідно:
- •Мал. 56. Маркування боєприпасів
- •Укладання птур
- •Завантаження птур в машину
- •Укладання птур див а
- •Мал. 57. Укладання птур:
- •Вивантаження птур з|із| машини
- •Поводження з боєприпасами.
- •Забороняється:
- •"Порядок огляду і підготовки боєприпасів до стрільби."
- •Характеристика
- •Загальна будова патрону:
- •Характеристики патрона
- •Характеристики порохового заряду
- •Характеристики кулі
- •Характеристики гільзи
- •Додаткові відомості
- •Характеристики патрона
- •Характеристики порохового заряду
- •Характеристики кулі
- •Характеристики гільзи
- •Додаткові відомості
- •Характеристики патрона
- •Характеристики порохового заряду
- •Характеристики кулі
- •Характеристики гільзи
- •Додаткові відомості
- •Характеристики патрона
- •Характеристики порохового заряду
- •Характеристики кулі
- •Характеристики гільзи
- •Додаткові відомості
- •Характеристики патрона
- •Характеристики порохового заряду
- •Характеристики кулі
- •Характеристики гільзи
- •Додаткові відомості
- •Характеристики патрона
- •Характеристики порохового заряду
- •Характеристики кулі
- •Характеристики гільзи
- •Додаткові відомості
- •Характеристики патрона
- •Характеристики порохового заряду
- •Характеристики кулі
- •Характеристики гільзи
- •Додаткові відомості
- •Характеристики патрона
- •Характеристики порохового заряду
- •Характеристики кулі
- •Характеристики гільзи
- •Додаткові відомості
- •Характеристики патрона
- •Характеристики порохового заряду
- •Характеристики кулі
- •Характеристики гільзи
- •Додаткові відомості
- •Характеристики патрона
- •Характеристики порохового заряду
- •Характеристики кулі
- •Характеристики гільзи
- •Додаткові відомості
- •Сисстема живлення гармати 2а42
- •Мал. Лоток:
- •Склад боєкомплекту і його розміщення
- •Боєкомплект до озброєння машини включає:
- •Мал. Схема укладання боєкомплекту в бойову машину бмп-2:
- •Підготовка машини до укладання боєкомплекту
- •Мал. Відкриття (закривання) замку магазинів до кулемета пкт
- •Підготовка боєкомплекту до укладання
- •Мал. . Машинка 6ю16, встановлена на ящику з-під боєприпасів
- •Укладання боєкомплекту в машину
- •Для поповнення боєкомплекту до гармати необхідно:
- •Для поповнення боєкомплекту до кулемета пкт необхідно:
- •Вивантаження боєкомплекту до гармати і кулемета з машини
- •Мал. Поворот задніх фіксаторів за допомогою вимикача при витяганні патрона з лінії досилання
- •Мал. Установка перемикача типу боєприпасів
- •Вивантаження боєкомплекту до кулемета пкт з машини.
- •Прилади прицілювання та спостереження
- •Приціл бпк-1-42 складається з наступних основних вузлів:
- •2 Встановлення прицілів в бмп-2, бтр-80, підготовка до роботи вивірка.
- •Вивірка прицілу бпк-1-42 по контрольній мішені
- •Підготовка прицілу бпк-1-42 до роботи
- •Приціл 1пз-3
- •Вивірка прицілу 1пз-3 по контрольній мішені
- •Для вивірки прицілу по контрольній мішені необхідно:
- •Підготовка прицілу 1пз-3 до роботи
- •Користування прицілом вдень та вночі
- •4.Можливі несправності та способи їх усунення.
- •5.Догляд та зберігання
- •Прилади спостереження.
- •Технічна характеристика приладу ткн-3б
- •Підготовка до роботи та правила користування приладами.
- •Усунення можливих неполадок.
- •4.10.5.Можливі несправності приладу ткн- 3б
- •Стабілізатор озброєння бмп-2.
- •Характеристика:
- •Принцип роботи приводів вн і гн
- •Режими роботи стабілізатора
- •На машині передбачені наступн блокування стабілізатора:
- •Підготовка стабілізатора до роботи.
- •Порядок ввімкнення та вимикання.
- •Підготовка озброєння до стрільби Поводження з боєприпасами і підготовка їх до стрільби
- •Правила стрільби з озброєння бмп-2. Бтр-80
- •Правила стрільби з автоматів і кулемета пк через бійниці
- •Вибір установки прицілу, цілика, точки прицілювання під час стрільби зі стрілецької зброї, гранатометів по цілях, що з'являються та пересуваються.
- •Вибір прицілу й точки прицілювання для рпг
- •Стрільба по нерухомим і цілях, що з'являються
- •Стрільба по рухомих цілях
- •Визначення та облік поправок на ухилення умов стрільби від нормальних. Правила призначення вихідних установок
- •Правила стрільби з автоматів і кулемета пк через бійниці
- •Коригування вогню.
- •Види руху цілей та їх характеристика.
- •Правила призначення вихідних установок приціла і точки прицілювання під час стрільби. Правила призначення вихідних установок
- •Способи ведення вогню.
Стрільба по нерухомим і цілях, що з'являються
По нерухомим і цілях, що з'являються, стрільбу вести з розподілами сітки оптичного прицілу (установками механічного прицілу) і точкою прицілювання, обраними відповідно відстані до мети, а також швидкості й напрямку бічного вітру.
Якщо відстань до мети дорівнює цілим сотням метрів, наприклад 400 м, то для прицілювання вибирається розподіл шкали прицілу, що відповідає цій відстані, тобто горизонтальна лінія, позначена цифрою 4 (мал. 70).
При стрільбі з механічним прицілом вибирається приціл 4.
При стрільбі по цілям на проміжних відстанях, наприклад 350 м, для прицілювання вибирається точка на сітці між горизонтальними лініями; у зазначеному прикладі між лініями, позначеними цифрами 3 і 4.
При бічному вітрі для прицілювання по нерухомій меті вибирається точка перетинан-ня горизонтальної лінії, що відповідає відстані до цілі, і вертикальній лінії, що відпо-відає виправленню на вітер. При стрільбі з механічним прицілом точка прицілювання виноситься у фігурах убік, куди дує вітер, на величину виправлення на бічний вітер.
Мал..70 Прицілювання при стрільбі з гранатомета с оптичним прицілом по нерухомому танку на відстані 400м (вітер відсутній)
Приклад. Визначити розподілу сітки прицілу для стрільби пострілами ПГ-7У по неру-хомому танку на відстані 400 м при сильному вітрі праворуч попереду.
Рішення.
1. З таблиці знаходимо виправлення на помірний вітер під кутом 90° до площини стрільби; вона дорівнює,на 400 м 1,5 розподілу шкали бічних виправлень.
2. Відповідно до примітки 2 до таблиці знайдене виправлення збільшимо вдвічі, а відповідно до примітки 3 зменшимо її вдвічі й тоді одержимо виправлення на силь-ний вітер праворуч попереду, рівну 1,5 розподілу сітки.
3. Для прицілювання призначити в правій частині сітки точку на горизонтальній лінії, позначеною цифрою 4, між 1 і 2 вертикальними лініями (мал. 71).
Стрільба по рухомих цілях
При русі бронеціли на гранатометчика або від нього розподіл сітки оптичного
Мал. 71. Прицілювання при стрільбі вистрелами ПГ-7В з гранатомета с оптичним прицілом по нерухомому танку на відстані 400м при сильному вітрі справа спереді.
прицілу (установка механічного прицілу) і точка прицілювання вибираються відповідно до тій відстані, на якому ціль може виявитися в момент пострілу, а також з урахуванням впливу бічного вітру.
Виправлення на бічний вітер уводяться по тимі ж правилам, що й при стрільбі по нерухомим цілям.
При стрільбі по бронеціли, що рухається під кутом до площини стрільби, необхідно вводити виправлення на переміщення цілі за час польоту гранати, а також ураховувати вплив бічного вітру. Відстань, на яке переміщається ціль за час польоту гранати до неї, називається попередженням.
ПК . Вибір цілі
Для автоматів (кулеметів) найбільш характерними є живі цілі -розрахунки кулеметів і знарядь, групи стрільців або окремі фігури, що ведуть вогонь із різних положень, а також живаючи сила на автомобілях, мотоциклах і т.п. Крім того, з автоматів (кулеметів) вогонь ведеться й по повітряним цілям. Цілі на поле бою можуть бути нерухомими, що з'являються на короткий час і рухаються.
Автоматник (кулеметник) у бої веде вогонь, як правило, у складі відділення або взводу, знищуючи цілі, зазначені йому командиром. Тому він повинен уважно слухати й точно виконувати всі команди командира.
Якщо автоматникові (кулеметникові) у бої ціль для поразки не зазначена, він вибирає її сам. У першу чергу необхідно вражати найнебезпечніші й важливі цілі, наприклад розрахунки кулеметів і знарядь, командирів і спостерігачів супротивника. Із двох різних по важливості цілей вибирати для обстрілу найближчу й найбільш уразливу. З появою під час стрільби нової, більше важливої цілі . повільно перенести вогонь на неї.
Вибір прицілу, точки прицілювання
Для вибору прицілу, точки прицілювання необхідно визначити дальність до цілі й урахувати зовнішні умови, які гут вплинути на дальність і напрямок польоту кулі. Приціл, цілик й точка прицілювання вибираються з таким розрахунком, щоб при стрільбі середня траєкторія проходила посередині цілі.
При стрільбі на дальності до 400 м вогонь варто вести, як правило, із прицілом 4 або «П» і цілком 0, прицілюючись у нижній край цілі або в середину, якщо ціль висока (біжучі фігури й т.д.). При стрільбі на дальності, що перевищують 400 м, приціл установлюється відповідно дальності до цілі, округленої до цілих сотень метрів, і цілина 0. За точку прицілювання, як правило, приймається середина цілі. Якщо умови обстановки не дозволяють змінювати установку прицілу залежно від дальності до цілі, то в межах дальності прямого пострілу вогонь варто вести із прицілом, що відповідає дальності прямого пострілу, прицілюючись у нижній край цілі.
Дальність до цілей визначається окоміром. При цьому дальність до цілей і місцевих предметів визначається по відрізках місцевості, що добре запечатлілися у зоровій .пам'яті, по ступені видимості й гаданій величині цілей (предметів), а також шляхом сполучення обох способів.
При визначенні дальностей по відрізках місцевості необхідно яку-небудь привичну дальність, що міцно зміцнилася в зоровій пам'яті (наприклад, відрізок 100, 200 або
ПРО м), подумки відкладати від себе до предмета (цілі). При визначенні дальності по ступені видимості й гаданій величині предметів (цілей) необхідно зрівняти видиму величину цілі з видимими розмірами, що запам'яталися в пам'яті, даної цілі на певних видаленнях.
Якщо ціль виявлена поблизу орієнтира або місцевого предмета, дальність до якого відома, то при визначенні дальності до цілі необхідно на око враховувати її
видалення від орієнтира. Уночі дальність до освітлених цілей визначається так само, як і вдень.
При визначенні дальності окоміром необхідно враховувати наступне:
гадана величина того самого відрізка місцевості з видаленням його від автоматника або кулеметника (у перспективі) поступово скорочується;
яри, лощини, річки, що перетинають напрямок на місцевий предмет або ціль, скрадають (зменшують) дальність;
дрібні предцілі (кущі, камені, окремі фігури) здаються далі, ніж великі предцілі, що знаходяться на тім же віддаленні, (ліс, гора, колона військ);
одноколірне, одноманітне тло місцевості (луг, сніг, рілля) виділяє і як би наближає предцілі, що перебувають на ньому, якщо вони інакше пофарбовані, а строкате, різноманітне тло місцевості, навпаки, маскує і як би видаляє предцілі, що перебувають на ньому;
у похмурий день, у дощ, суиерки, у туман дальності здаються збільшеними, а у світлий, сонячний день, навпаки, зменшеними.