Українсько-шведський союз

• Похід шведського короля на Москву через Україну спонукав українського гетьмана до рішучих дій задля визволення Гетьманщини.

• Мазепа вирішив об'єднатися зі шведами для війни проти Московії.

• 24 жовтня 1708 р. Іван Мазепа виїхав на зустріч із Карлом ХІІ. З ним вирушили чотиритисячне військо, генеральна старшина та 7 із 12 полковників.

• Надвечір 28 жовтня гетьман прибув до шведського табору. Наступного дня відбулася зустріч Мазепи з Карлом ХІІ.

• 29-30 жовтня 1708 р. між українцями та Карлом ХІІ було укладено договір.

Договір передбачав:

• Україна має бути незалежною і вільною;

• усі загарбані Московією землі, що колись належали "руському" народові, мають бути повернені Українському князівству;

• шведський король зобов'язаний захищати країну від усіх ворогів і посилати допомогу, коли про це просять гетьман і "стани";

• Мазепа має бути довічним князем України;

• шведський король не має права претендувати на титул князя чи командувача збройних сил князівства;

• для стратегічних потреб шведське військо може займати п'ять українських міст (Стародуб, Мглин, Батурин, Полтаву, Гадяч).

• У відповідь на дії Мазепи Петро І звернувся до українців. У численних відозвах він звинуватив Мазепу у "зраді", у намірі віддати Україну Польщі, а православні церкви й монастирі - уніатам.

• Цар наказав також старшині й полковникам терміново зібратися у Глухові для обрання нового гетьмана. Водночас Петро І звелів Меншикову зруйнувати гетьманську резиденцію - Батурин.

Знищення Батурина

• Отримавши царський наказ, московські війська рушили на столицю Гетьманщини.

• У Батурині знаходилися значні військові сили, було чимало продовольства та боєприпасів. Місто захищали міцні укріплення.

• Тому спроби швидко здобути Батурин виявилися безрезультатними: жителі були налаштовані захистити гетьманську столицю.

• Та через зраду одного з полкових старшин Прилуцького полку Івана Носа, який вказав на потаємний хід, московські вояки 2 листопада проникли до міста і влаштували в ньому криваву різанину - жорстоко вбили всіх його мешканців, навіть жінок та немовлят. Батурин було вщент зруйновано.

Знищення Батурина та його мешканців не було тільки помстою. Цим каральним актом Петро І намагався залякати українців та остаточно упокорити їх, позбавивши прагнень до волі.

Обрання гетьманом Івана Скоропадського

• Згідно з іншим наказом царя 6 листопада в Глухові відбулася Старшинська рада.

• Щоправда, прибули тільки чотири полковники: стародубський, чернігівський, переяславський та наказний ніжинський.

• Гетьманом було обрано стародубського полковника Івана Скоропадського.

• Виборам гетьмана передувала церемонія "покарання" Івана Мазепи. Його подобу протягли вулицями Глухова до спеціально спорудженого ешафота.

• Перш ніж "стратити" опудало, було зачитано список гетьманових "провин" та виголошено вирок. 12 листопада у присутності царя у глухівській Свято-Троїцькій церкві було проголошено церковне прокляття (анафему) Мазепі.

Січова рада вирішила підтримати Мазепу й перейти на бік шведського короля.

• 26 березня 8-тисячний загін запорожців, розбивши дорогою підрозділи московської армії, прибув до Диканьки, неподалік Полтави. У Диканьці запорожців вітав Іван Мазепа.

Звідти гетьман разом з кошовим отаманом Костем Гордієнком вирушив до Великих Будищ на зустріч із Карлом ХІІ.

• Зустріч Мазепи, Гордієнка та шведського короля відбулася 27 березня 1709 року.