За Коломацькими статтями

• Гетьман не мав права без царського указу позбавляти старшину керівних посад, а старшина - скидати гетьмана.

• Значно обмежувалося право гетьмана розпоряджатися військовими землями.

• Гетьманському урядові заборонялося підтримувати дипломатичні зносини з іншими державами.

• Передбачалося розміщення в гетьманській столиці - м. Батурині - полку московських стрільців.

• Гетьман мав удаватися до особливих заходів, аби "усіма силами з'єднувати в міцну й нерозривну згоду обидва руські народи"; щоби"Малоросію не називали землею Гетьманською, а лише визнавали землею, яка знаходиться в царській самодержавній владі". Пункт 19 Коломацьких статей до таких заходів відносив, зокрема, шлюби між українцями та московитами.

Коломацькі статті визначали гетьманський уряд як слухняне знаряддя для здійснення в Україні московської політики, спрямованої на цілковиту ліквідацію Української держави, на ще більшу "прозорість" кордонів України з Московською державою, а також на поступове, але невпинне "розчинення" українців серед московського населення.

• На початку весни 1689 р. 112- тисячна московська армія під командуванням Голіцина та 40 тис. українських козаків на чолі з Мазепою знову вирушили в похід на Крим.(Невдало)

• Діяльність Мазепи змінила архітектурні обриси багатьох міст, зокрема Києва, Чернігова, Переяслава, Глухова, Лубен, Батурина, Бахмача та ін.

Мазепа фундував більше десятка нових храмів, сприяв відбудові багатьох церков княжої доби.

Видання мазепинської доби належать до найкращих зразків українського друку.

• Сам гетьман, маючи одну з найбагатших в Україні книгозбірень, обдаровував книжками з неї монастирі, церкви, окремих осіб.

Не менше, ніж церквами і монастирями, опікувався гетьман Києво - Могилянською академією:

збудував перший поверх нового будинку академії;

домігся підтвердження статусу академії;

надавав у володіння села й землі;

матеріально підтримував студентів.

Академію стали називати навіть Могилянсько-Мазепинською.

Дбав Мазепа і про створення нових осередків культури, одним із яких ставЧернігівський колегіум.

Хронологія подій

1687 р., липень	Козацька рада на р. Коломак. Усунення Івана Самойловича від влади та обрання гетьманом Івана Мазепи. Укладення Коломацьких статей із московським урядом.
1689 р., весна	Другий кримський похід.
1689-1725 рр.	Царювання в Росії Петра І.
1700-1721 рр.	Північна війна Росії проти Швеції.
1700-1704 рр.	Національно-визвольне повстання на Правобережній Україні на чолі із Семеном Палієм.
1704-1709 рр.	Правління в Речі Посполитій Станіслава Лещинського.

1708 р.	Похід шведського короля Карла ХІІ на Москву через Україну.
1708 р., жовтень	Початок антиколоніального повстання гетьмана Івана Мазепи проти Росії.
1708 р., листопад	Зруйнування московськими військами гетьманської столиці Батурина. Обрання гетьманом І.Скоропадського.
1709 р., березень	Перехід на бік І.Мазепи запорозьких козаків на чолі з кошовим отаманом К.Гордієнком.
1709 р., травень	Зруйнування Чортомлицької Січі царськими військами.
1709 р., 27 червня	Полтавська битва.