
- •Питання 3. Організація безпечної експлуатації електроустановок.
- •Питання 4. Вимоги до працівників, що здійснюють оперативні обслуговування електроустановок.
- •Питання 5. Виконання робіт в електроустановках.
- •Питання 6. Організаційні заходи, що забезпечують безпеку робіт в електроустановках.
- •Питання 7. Роботи, що виконуються за нарядом-допуском, розпорядженням і в порядку поточної експлуатації.
- •Питання 8. Порядок видачі та оформлення наряду-допуску. Склад бригади працює за нарядом.
- •Питання 9. Підготовка робочого місця і допуск до виконання робіт.
- •Питання 12. Переклад бригади на нове місце роботи.
- •Питання 15. Організаційні заходи, що забезпечують безпеку робіт в електроустановках за розпорядженням.
- •Питання 16. Організація безпечного виконання окремих видів робіт в електроустановках в порядку технічної експлуатації.
- •Питання 20. Вивішування плакатів безпеки. Огородження робочого місця.
- •Питання 21. Установка заземлення. Зберігання та облік заземлення.
- •Питання 22. Виробництво робіт із запобігання аварій. Короткочасні роботи.
- •Питання 23. Обслуговування мереж зовнішнього освітлення. Обходи і огляд ліній.
- •Питання 24. Роботи на кабельних лініях.
- •Питання 25. Роботи на комутаційних апаратах і розподільних пристроях.
- •Питання 26. Роботи з обслуговування електродвигунів.
- •Питання 27. Роботи з вимірювальними приладами та електролічильниками.
- •Питання 28. Робота з переносними електричними машинами, електроприладами.
- •Питання 29. Порядок випробування електричної міцності ізоляції переносного електроінструменту.
- •Питання 30. Вимоги до робіт із застосуванням переносних електричних світильників.
- •Питання 31. Вимоги до електрозварювального устаткування.
- •Питання 34. Обслуговування електроустановок у вибухонебезпечних зонах.
- •Питання 35. Роботи, які забороняється виконувати у вибухонебезпечних зонах.
- •Питання 36. Основні та допоміжні засоби індивідуального захисту, що застосовуються в електроустановках до і вище 1000 в.
- •Питання 37. Проведення випробування обладнання. Робота з мегомметром.
- •Питання 38. Порядок огляду безпечного стану електроустановок.
- •Питання 42. Область застосування пуе
- •Питання 46. Занулення. Частини електроустановок, що підлягають зануленню або заземленню.
- •Питання 47. Заземлители, заземлюючі і нульові захисні провідники.
- •Питання 48. Особливості заземлення електроустановок, що експлуатуються у вибухонебезпечних зонах.
- •Питання 49. Кабельні лінії. Загальні технічні вимоги.
- •Питання 50. Способи прокладання кабельних лінії.
- •Питання 51. Розподільні пристрої. Загальні вимоги. Установка розподільних пристроїв.
- •Питання 52. Установка силових трансформаторів.
- •Питання 53. Електродвигуни. Вибір електродвигунів. Установка електродвигунів.
- •Питання 54. Захист електродвигунів, напругою до 1000 в.
- •Питання 55. Конденсаторні установки. Область застосування. Установка конденсаторів.
- •Питання 56. Внутрішнє освітлення. Загальні вимоги.
- •Питання 57. Електроустановки у вибухонебезпечних зонах. Вибір електрообладнання.
- •Питання 58. Світильники, електричні апарати та прилади, призначені для роботи у вибухонебезпечних зонах.
- •Питання 59. Електропроводка та кабельні лінії грп, гнс, агзс, гнп, псб. Випробування ел.Проводкі.
- •Питання 60. Блискавкозахист, зони захисту блискавкоприймачів.
- •Питання 63. Умови виникнення статичної електрики. Оцінка небезпеки його накопичення.
- •Питання 64. Способи захисту від статичної електрики обладнання грп, гнп, гнс і грс.
- •Питання 65. Захист персоналу від статичної електрики.
- •Питання 66. Крокові напругу. Зона нульового потенціалу. Робота в зоні крокової напруги.
Питання 66. Крокові напругу. Зона нульового потенціалу. Робота в зоні крокової напруги.
Якщо людина стоїть на поверхні землі, що мають різні потенціали в місцях розташування ступень, то на довжині його кроку виникає напруга кроку. Це відбувається в місцях, замикання на землю перерваного приводу або поблизу одиночного заземлювача малого розміру; поблизу опори лінії епектропередач напруга кроку має найбільшу величину. При попадання людини під дію крокової напруги струм через його тіло протікає по петлі "нога-нога". При малому його значенні, коли потерпілий знаходиться на ногах, визволення потерпілого полягає в обриві струму в ланцюгу "нога-нога" шляхом підняття однієї ноги-зникає різниця потенціалів і людина звільняється від дії електричного струму.
Видалення з зони дії крокової напруги-пересування невеликими стрибками на одній нозі. Якщо ж в результаті попадання потерпілого під дію крокової напруги, протікання струму по ланцюгу "нога-нога" викликало судоми м'язів ніг і людина впала, постраждалого можна визволити, ізолювавши ступні ніг, черевик за допомогою гумових чобіт, вовняний сухої тканини і т.д.
Питання 67. Електротравматизму. Величина струму небезпечного і смертельного для життя людини.
Весь персонал, що обслуговує ел.установкі, повинен періодично проходити інструктаж про небезпеку ураження ел.током і способи надання першої допомогипостраждалим. Основною умовою успіху при наданні першої допомоги постраждалим від ел.тока та інших нещасних випадках є швидкість дій, спритність і вміння подає допомогу.
Величина струму, небезпечною вважається для людини 50мА і більше.
Величина струму, смертельною для людини -0,1 А.
Питання 68.Фібріляція серця. Надання першої допомоги при ураженні електрострумом.
Перед початком штучного дихання необхідно дихальні шляхи зробити прохідними для повітря. Для цього відкривають рот постраждалого, очищають його від слизу. Потім закидають голову назад до відмови, підкладають одну руку під шию, а інший натискаючи на лоб. Якщо рот потерпілого стиснутий, то його слід розкрити. Штучне дихання виконується в наступному порядку: підтримуючи голову в закинутою стані (рот постраждалого відкритий) затискають ніздрі великим і вказівним пальцями тієї руки, яка лежить на лобі. Потім, глибоко вдихнувши повітря, притискають свій рот до відкритого рота потерпілого (можна через марлю, чи хустку) і різко видихають в нього повітря. У хвилину роблять 10-12 таких вдихів-видихів. За час штучного дихання необхідно стежити за обличчям постраждалого: якщо він поворухне губами, століттями, зробить ковтальний рух,. Потрібно перевірити, чи не почне він дихати самостійно. У цьому випадку штучне дихання слід призупинити. Якщо ж позначиться, що потерпілий не дихає, то штучне дихання негайно відновлюється.
При відсутності у потерпілого пульсу, одночасно з штучним диханням, треба виробляти непрямий масаж серця. Постраждалого кладуть на жорстку поверхню, тому що м'яка амортизує поштовхи. Дуже важливо правильно визначити місце на яке необхідно натискати-на два пальці вище кінця грудини. Поклавши на це місце нижню частину долоні однієї руки другу треба покласти на неї під прямим кутом. Натискати на грудину слід швидким поштовхом такої сили, щоб змістити її на 4-5 см. Після кожного натискання слід віднімати руки від грудної клітини, щоб не заважати її вільному випрямляння. Частота натискань 1 раз на секунду. Для перевірки стійкості пульсу масам переривають на 2-3 с. Якщо пульс зберігається, то масаж припиняють, в іншому випадку масах відновлюють.