Питання 66. Крокові напругу. Зона нульового потенціалу. Робота в зоні крокової напруги.

Якщо людина стоїть на поверхні землі, що мають різні потенціали в місцях розташування ступень, то на довжині його кроку виникає напруга кроку. Це відбувається в місцях, замикання на землю перерваного приводу або поблизу одиночного заземлювача малого розміру; поблизу опори лінії епектропередач напруга кроку має найбільшу величину. При попадання людини під дію крокової напруги струм через його тіло протікає по петлі "нога-нога". При малому його значенні, коли потерпілий знаходиться на ногах, визволення потерпілого полягає в обриві струму в ланцюгу "нога-нога" шляхом підняття однієї ноги-зникає різниця потенціалів і людина звільняється від дії електричного струму.

Видалення з зони дії крокової напруги-пересування невеликими стрибками на одній нозі. Якщо ж в результаті попадання потерпілого під дію крокової напруги, протікання струму по ланцюгу "нога-нога" викликало судоми м'язів ніг і людина впала, постраждалого можна визволити, ізолювавши ступні ніг, черевик за допомогою гумових чобіт, вовняний сухої тканини і т.д.

Питання 67. Електротравматизму. Величина струму небезпечного і смертельного для життя людини.

Весь персонал, що обслуговує ел.установкі, повинен періодично проходити інструктаж про небезпеку ураження ел.током і способи надання першої допомогипостраждалим. Основною умовою успіху при наданні першої допомоги постраждалим від ел.тока та інших нещасних випадках є швидкість дій, спритність і вміння подає допомогу.

Величина струму, небезпечною вважається для людини 50мА і більше.

Величина струму, смертельною для людини -0,1 А.

Питання 68.Фібріляція серця. Надання першої допомоги при ураженні електрострумом.

Перед початком штучного дихання необхідно дихальні шляхи зробити прохідними для повітря. Для цього відкривають рот постраждалого, очищають його від слизу. Потім закидають голову назад до відмови, підкладають одну руку під шию, а інший натискаючи на лоб. Якщо рот потерпілого стиснутий, то його слід розкрити. Штучне дихання виконується в наступному порядку: підтримуючи голову в закинутою стані (рот постраждалого відкритий) затискають ніздрі великим і вказівним пальцями тієї руки, яка лежить на лобі. Потім, глибоко вдихнувши повітря, притискають свій рот до відкритого рота потерпілого (можна через марлю, чи хустку) і різко видихають в нього повітря. У хвилину роблять 10-12 таких вдихів-видихів. За час штучного дихання необхідно стежити за обличчям постраждалого: якщо він поворухне губами, століттями, зробить ковтальний рух,. Потрібно перевірити, чи не почне він дихати самостійно. У цьому випадку штучне дихання слід призупинити. Якщо ж позначиться, що потерпілий не дихає, то штучне дихання негайно відновлюється.

При відсутності у потерпілого пульсу, одночасно з штучним диханням, треба виробляти непрямий масаж серця. Постраждалого кладуть на жорстку поверхню, тому що м'яка амортизує поштовхи. Дуже важливо правильно визначити місце на яке необхідно натискати-на два пальці вище кінця грудини. Поклавши на це місце нижню частину долоні однієї руки другу треба покласти на неї під прямим кутом. Натискати на грудину слід швидким поштовхом такої сили, щоб змістити її на 4-5 см. Після кожного натискання слід віднімати руки від грудної клітини, щоб не заважати її вільному випрямляння. Частота натискань 1 раз на секунду. Для перевірки стійкості пульсу масам переривають на 2-3 с. Якщо пульс зберігається, то масаж припиняють, в іншому випадку масах відновлюють.