Основна частина.
Зміст та основні заходи технічного забезпечення.
Сучасна війна характеризується застосоуванням великої кількости самої різної військової техніки. Бойова здатність військ, можливість їх безперерервного використання на протязі значного часу, досягнення успіху при виконанні бойових завдань у значній мірі залежать від наявності у строю бойової техніки і її стану, тому безперебійне технічне та тилове забезпечення є однією з основних умов успішного ведення бою підрозділом.
Основою організації технічного та тилового забезпечення, які діють між собою у тісній взаємодії під час виконання бойового завдання, є рішення командира батальону (роти) на бій, його вказівки і розпорядження старшого командира (начальника) щодо цих питань.
Технічне і тилове забезпечення, які є одним з важливих умов досягення успіху у вирішенні поставлених завдань, командир батальону (роти) організує особисто, через начальника штабу, заступників з озброєння і з тилу (старшого техніка роти, старшину роти, начальника медичного пункту батальону (санітарного інструктора роти) та командирів рот (взводів).
У ході бою з у батальоні розгортаються:
Пункт технічного спостереження
Ремонтно-евакуаційна (ремонтна) група
Пункт бойового постачання
Заправний пуункт
Продовольчий пункт
Медичний пункт
У роті розгортаються:
Пункт технічного спостереження
Пункт бойового постачання
Медичний пост роти
У батальоні (роті) створюється в установлених розмірах запаси ракет, боєприпасів, пального, продовольства та іншших матеріальних засобів, які утримуються і перевозяться транспортом взводу забезпечення батальону, в бойових та інших машинах, при озброєнні і особовому складу.
Запаси поділяються на видаткову частину і недоторканий запас, (для пального – незнищуючий), який витрачається з дозволу командира бригади (полку), а у начальних випадках – з дозволу командира батальону з наступною доповіддю про це старшому командиру.
Потреба батальону (роти) в матеріальних засобах на бій виизначається з урахуванням встановленого їх витрачання та збереження засобів на кінець бою.
Потреба у ракетах, боєприпасах, пальному та інших матеріальних засобах, забезпеченість ними підрозділів та норми витрачання вираховуються у розрахунково-постачальних одиницях (бойових комплектах, заправленнях пального, добових дачах комплектівв) та в інших одиницях виміру.
Бойовим комплектом називаєтьсяя кількість ракет та боєприпасів, встановлених на одиницю озброєння або на бойову машину. Він вираховується на все наявне озброєння (боєві машини).
Заправленням пального називається кількість пального, які вміщається у паливну систему машини (агрегату) або яке забезпечує установлений запас її ходу (час роботи). Заправлення пального вирахуовується на всю облікову техніку підрозділу.
Добова дача – кількість продовольства, яка належить за призначеними нормами для харчування одниєї людини на добу. Вона вираховується на обліковий склад підрозділу.
Комплект запастин частин інструменту та приладдя бо озброєння, техніки, а також речового медичного та іншого майна складається з набору предметів за визначеним переліком та в установленій кількості.
Технічне забезпечення представляє собою комплекс заходів, які здійснюються з метою своєчасного укомплектування військ озброєнням і технікою, забезпечення боєприпасами і військово-технічним майном, підтримання озброєння та техніки у постійній готовності до бойового застосування, забезпечення високої ефективності і здатності до роботи за любих умов обстановки, а також для швидкого відновлення та повернення у стрій озброєння та техніки при пошкодженнях.
Технічне забезпечення механізованих і танкових підрозділів заключається у організації і здійсненні технічно правильного використання, обслуговування, утримання (збереження), ремонту і евакуації бронетанкової техніки і автомобілів, а також у організації автомобільного, бронетанкового забезпечення.
В залежності від прізначення і виконуємих у бойових умовах задач1 бронетанкова техніка поділяється на бойові, базові і допоміжні машини, а автомобільна техніка – на бойові та допоміжні.
До бойових машин видносяться машини, які приймають безпоседню участь у бою, з бронетанковооїї техніки – це танкии, САУ, БМП, БТР і інші броньовані машини. До бойової автомобільної техніки відносяться машини, на яких встановлються артилерійське, зенітне, мінометне, кулеметне озброєння; машини, які призначені для буксировки артилеріійських систем та спеціальних причепів з бойовою технікою на них, а також машини, на яких змонтовано радіостанції, РЛС та інше.
Базові машини – це бронетанкова техніка, яка призначена для розміщення засобів зв”язку і ууправління, бойової і допоміжної техніки ракетних, інженерних, хімічних військ, військ ППО тощо.
До допоміжних машин відносяться спеціальні машини для бойового, технічного і матеріального забезпечення військ, гусенічні та колесні тягачі для евакуації пошкодженої техніки, машини з спеціальним обладнанням, майстерні усіх видів, електростанції, санітарні і штабні машини, автоцистерни і паливозаправники, а також вантажні транспортні автомобілі.
В умовах високого рівня моторизації і механізації підрозділів і частин усіх родів військ, спеціальних військ і тилу у досягнення і підтриманні необхідного рівня їх боєздатності.
Технічне забезпечення включає у себе наступні види забезпечення:
артилерійсько-технічне забезпечення;
танкотехнічне забезпечення;
автотехнічне забезпечення;
інженерно-технічне і хіміко-технічне забезпченення;
технічне забезпечення систем і засобів зв”язку;
технічне забезпечення по службам тилу.
Основними заходами технічного забезпечення є:
укомплектування військ озброєнням і технікою;
забезпечення боєприпасами і війського-технічним майном;
здійснення технічно правильної експлуатації озброєння і техніки;
своєчасне проведення їх евакуації і ремонту;
організація освоєння техніки особовим складом і управління силами і засобами технічного забезпечення.
Ці заходи здійснюються силами і засобами бойових підрозділів, а також спеціальними підрозділами технічного обслуговування, ремонтними і ремонтно-відновллювальними підрозділами, підрозділами складів з запасами військово-технічного майна і ін.д
У механізованому і танковому батальонах функції технічного і тилового забезпечення покладені на взвод забезпечення, який у своєму складі має 3 відділення – транспортне, господарче, технічного обслуговування, і медиичний пункт батальону. Варіант розміщення підрозділів технічного обслуговування і типу батальону у обороті може мати вигляд:
У військах існує чітка система укомплектування озброєннямм, бойовою і іншою технікою, забезпечування боєприпасами і війського-технічним майном. Ця система перебачає централізоване укомплектування і забезпечення цими засобами підрозділів і частин по плану старшого начальника, а також сувору відповідальність насадових осіб вищої ланки за своєчасне і безперебойне укомплектування підлеглих військ озброєнням,., бойовою та іншою технікою. Це здійснюєтьсяя у відповідності зі штатами і табелями, які виизначають чисельність і призначення особового складу, а також перелік озброєння і техніки для оснащення і забезпечення підрозділів і частин.
Забезпечення підрозділів ракетами і боєприпасами здійснюється через батальонні (роти) пункти боєпостачання, які створюються за наказом командирів підрозділів і призначаються для прийому, охорони та видачі ракет і боєприпасів у підрозділи, обліку їхнього надходження та витрачання, а також для прийому та здачі стріляних гільз та упаковки (тари). Начальником пункту боєпостачання у батальоні призначається артилерійський технік батальону, у роті – старшина роти. Ракети та боєприпаси на батальонні пункти доставляються зі складу бригади (полку), а на ротні – з батальонного пункту боєпостачання.
Технічне обслуговування проводиться в установлий командиром батальону (роти) час перед боєм (маршем) і після виконання бойового завдання та здійснюється екіпажами, обслугою, маханіками-водіями (водіями) та особовим складом підрозділу технічного забезпечення під безпоседенім керівниццтвом заступника командира батальону (роти) з озброєння (старшого техніка роти) та командирів взводів.
Технічне обслуговування включає: заправлення машин пальним, перевірку справностсі і готовності до застосування озброєння, приладів стрільби, спостереження, агрегатів, систем та механізмів, їхнє очиищення, промивання, змащування, вивірку і регулювання, усунення дрібних пошкоджень та виконання кріпильних робіт. Заряджання (підзарядження) акуумууляторних батарей; перевірку укомплектованості та поповнення озброєння і техніки запасними частинами, инструментом та приладдям, засобами підвиищення прохідності та іншими табельними засобами; перевірку наявності та справності обладнання на автомобілях, призначених для перевезення особового складу, озброєння, техніки та майна. При необхідності під час технічного обслуговування може здійснюватися поповнення боєкомплекту озброєння ракетами та боєприпасами.
Спостереження за технікою вживання заходів щодо ремонту або евакуації пошкодженої техніки і озброєння здійснюється пунктом технічного спостереження батальону (роти), який очолює заступник командира батальону (роти) з озброєння (старий технік роти).
Евакуація пошкоджених (несправних) озброєння та техніки здійснюється приданими евакууаційними засобами, а іноді й обладнаними для цієї мети бойовими або іншими машинами підрозділів. У першу чергу евакууються ті бойові машини, яким загрожує небезпека захоплення та техніка, які потребують найменшого обсягу робіт.
Поточний ремонт пошкодженого озброєння і техніки проводиться, як правило, в місцях виведення з ладу або у найближчих укритях силами екіпажів, обслуг. Механиків-водіїв (водіїв) та ремонто-евакуаційними (ремонтними) групами. Ремонт озброєння залежно від характеру несправностей може проводитися безпосередньо у підрозділах або ремонтній роті бригади (полку).
Відремонтовані (евакуйовані) озброєння і техніка приводяться в готовність до бойового застосування і негайно повертаються у свої підрозділи.
Організація освоєння озброєння і техніки ведеться з метою забезпечення технічно правильної експлуатації, підтримання їх у постійній бойовій готовності до застосування і при висуванні на великі відстані. Для цього особовий склад повинен добре знати і володіти закріпленою за ним озброєння і технікою, мати необхідні знання та навики експлуатації.
Час на освоєння особовим складом озброєння і техніки, обсяг і зміст питань, вивчаємих у процесі технічної підготовки, визнаються командирами підрозділів і частин. У залежності від умов обстановки заняття проводяться у складі обслуг, екіпажів обслуг, екіпажів безпосередньо на матеріальній частині у період підготовки до бою чи маршу, у перерві між боями або під час розміщення військ на місці.
Управлеіння силами і засобами технічного забезпечення є складовою частиною управління військовими. Враховуючи особливу важливість технічного забезпечення для успіху дій військ, керівництво їх командир здійснює особисто, а також через штаб, своїх заступників по технічній частині, (по озброєнню) і по тилу.
Управління силами і засобами технічного забезпечення здійснюється з командно-спостережних пунктів і пунктів технічного спостереження, з командних і тилових пунктів управління. Для вирішення питань технічного забезпечення використовуються діючі канали зв”язку, але може утворюватися окрема радіомережа технічного забезпечення.