Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
все шо есть.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
792.06 Кб
Скачать
  1. Призначення,завдання,організаційна структура,класифікація та озброєння окремої радіолокаційної роти.

Окрема радіолокаційна рота є тактичним підрозділом РТВ і призначена для ведення радіолокаційної розвідки, видачі розвідувальної інформації на КП ртб (ртб, ртп) і бойової інформації на КП ЗРВ, КП (пункти наведення) авіації, КП підрозділів РЕБ.

Окрема радіолокаційна рота може залучатися для контролю за дотриманням порядку використання повітряного простору України повітряними судами усіх відомств та іноземних держав, а також для виявлення надводних цілей.

Крім того, окрема радіолокаційна рота в районі свого розташування веде розвідку наземного і морського противника, радіаційну, хімічну, біологічну розвідку, спостереження за метеорологічною обстановкою.

Окрема радіолокаційна рота виконує завдання в складі ртб або самостійно.

До складу орлр може входити декілька радіолокаційних відділень або РЛС, взвод (відділення) управління, взвод зв’язку, зенітно-кулеметного відділення та господарче відділення (взвод). До складу радіолокаційного відділення входять обслуги радіолокаційних станцій і висотомірів.

До складу орлр можуть входити окремі радіолокаційні взводи.

На озброєнні орлр може знаходитися до 2...4 РЛС різних діапазонів хвиль і до 3 РРВ, а на озброєнні орлр, які призначені для розвідки маловисотних цілей – 2 РЛС маловисотного поля і 1...2 РРВ.

На озброєнні орлр можуть знаходитися КЗА ротної ланки, які дозволяють автоматизувати на КП орлр процеси збору, обробки, відображення і передачі радіолокаційної інформації, а також приймати з КП ртб команди управління.

До складу засобів зв’язку входять 2...3 радіостанції середньої потужності, 1...2 радіорелейні станції, 2...4 УКХ радіостанції, 1 тропосферна станція, а також телеграфна, телефонна і комутаційна апаратура провідного зв’язку.

К

Рис. 1. Організаційна структура окремої радіолокаційної роти

рім того, для здійснення безпосереднього прикриття та наземної оборони на озброєнні роти знаходиться стрілецька зброя (автомати, кулемети), ручні гранати, зенітні кулеметні установки (ЗКУ), переносні зенітні ракетні комплекси (ПЗРК).

  1. Принципи обробки сигналів на високій частоті рлс 19ж6 за функціональною схемою.

Документація, що буде на екзамені сторінка 34-35!

  1. Вмикання та контроль порядку вмикання рлс п-18 зі станції апаратної. Включение

Выключатель «нагрузка включено-выключено»

Переключателем «меньше-больше» установить

Напряжение по вольтметру блока 28-30 вольт

Нажать кнопку «ПИТ. ВКЛ.» и держать ее нажатой 3-4 сек.

Тумблер «АНОД 14 кв»

Тумблер «АНОД 14 кв- ВЫКЛЮЧЕНО»

Тумблеры «АК 2» и «АК+П» включать при необходимости

Тумблер « ССП-ВЫКЛ.»

Нажать кнопку включения заданого канала

(1К,2К,3К или 4К)

Убедившись в нормальной роботе передатчика после

его включения, тумблер 50-100%

установить в положение «100%»

Ручкой «ЯРКОСТЬ» установить яркость изображения,

удобную для наблюдения

БІЛЕТ № 9

1. Принципи бойового застосування та бойові можливості радіотехнічних військ.

Основними принципами бойового застосування радіотехнічних з’єднань, частин і підрозділів є:

постійна бойова готовність до виконання поставлених бойових завдань;

повне використання бойових можливостей радіотехнічних з’єднань і підрозділів;

зосередження основних зусиль на головних напрямках дій повітряного противника;

готовність до маневру силами і засобами;

раптовість, активність та рішучість дій;

чіткість та безперервність управління, наполегливість у виконанні поставлених завдань;

тісна взаємодія з силами і засобами розвідки повітряного противника інших видів Збройних Сил і родів Військ ППО, Прикордонними військами, органами організації повітряного руху;

завчасне створення, уміле використання та своєчасне відновлення резервів;

стійкість і здатність до ведення тривалих та напружених бойових дій в умовах застосування противником високоточної зброї, сильного вогневого впливу та радіоелектронного придушення;

підтримка та своєчасне відновлення боєздатності;

всебічне та повне забезпечення бойових дій.

Під бойовими можливостями розуміють сукупність кількісних і якісних показників, що характеризують спроможність виконання ротою бойових задач у конкретних умовах обстановки за встановлений час.

Бойові можливості радіолокаційних рот складаються з можливостей із:

ведення радіолокаційної розвідки;

видачі розвідувальної і бойової інформації;

приведення до вищих ступенів бойової готовності;

здійснення маневру.

Бойові можливості підрозділу залежать від:

бойового складу;

укомплектованості особовим складом, його бойової виучки, морально-психологічного стану;

тактико-технічних даних і якісного стану військової техніки й озброєння;

тактики дій імовірного противника;

варіанта бойового порядку і якості позицій РЛК (РЛС);

засобу знімання, обробки і видачі радіолокаційної інформації;

стану усіх видів забезпечення;

рельєфу місцевості, погодних і кліматичних умов та ін.

2. Принципи вимірювання дальності цілей в оглядових РЛС.

Вимір дальності цілей здійснюється імпульсним методом за часом запізнювання луна-сигналів відносно зондуючих.

Тоді дальність до целі розраховується за формулою:

D = cTз/2,

де с – швидкість світла:

Tз – час запізнення луна-сигналів відносно зондуючих:

D – дальність до цілі.

Вимір координат здійснюється оператором ручним (візуальним) методом по екрану ІКО шляхом інтерполяції середини відмітки від цілі щодо масштабних відміток дальності, відображуваних на екрані.

На екранах ІКО відображаються 10 і 50-кілометрові відмітки дальності.

Вимір азимута здійснюється одноканальним методом по центру пачки луна-сигналів, отриманої за рахунок опромінення цілі в декількох періодах проходження при обертанні діаграми спрямованості антени (по середині відмітки від цілі на екрані ІКО). Вимір координат здійснюється оператором ручним (візуальним) методом по екрану ІКО шляхом інтерполяції середини відмітки від цілі щодо масштабних відміток дальності й азимута, відображуваних на екрані. Масштабні відмітки азимута (5 і 30). Масштабні відмітки дальності (10 і 50 км).

Вимір азимута постановників активних завад здійснюється по середині сектора засвічування індикатора завадою.

БІЛЕТ № 10