- •1. Призначення, завдання та організаційна структура радіотехнічних військ ппо
- •2. Призначення, склад та основні тактико-технічні характеристики рлс 19ж6 (п-37).
- •2.Включение станции из аппаратной машины
- •1. Тактична авіація. Призначення, завдання та тактико-технічні характеристики літаків тактичної авіації.
- •2. Перелік заходів при проведенні сто
- •3.Перевірка потужності передавального пристрою рлс п-18
- •2. Переліку заходів при проведенні то-2
- •3. Перевірка коефіцієнту шуму (чутливості) приймальних каналів рлс 19ж6 (п-37)
- •1. Радіоелектронна боротьба. Визначення, Складові частини радіоелектронної боротьби та їх зміст.
- •2. Пульт керування рлс п-18.Органи керування та їх призначення.
- •1. Класифікація бойових можливостей ртв. Основні показники бойових можливостей ртв.
- •2. Загальна характеристика капітального ремонту рет
- •Призначення,завдання,організаційна структура,класифікація та озброєння окремої радіолокаційної роти.
- •Принципи обробки сигналів на високій частоті рлс 19ж6 за функціональною схемою.
- •Вмикання та контроль порядку вмикання рлс п-18 зі станції апаратної. Включение
- •1. Принципи бойового застосування та бойові можливості радіотехнічних військ.
- •1. Радіоелектронне подавлення. Визначення, зміст, мета та завдання радіоелектронного подавлення в Повітряних Силах Збройних Сил України.
- •2. Загальна характеристика відновлюваного ремонту рет.
- •Зміст та основні заходи щодо протидії технічним засобам розвідки противника в підрозділах ртв повітряних Сил Збройних Сил України.
- •Порядок визначення координат цілей візуальним методом в оглядових рлс.
- •Проведення мінімального функціонального контролю рлс п-18.
- •Бойовий порядок орлр. Основні елементи бойового порядку орлр. Визначення та вимоги до бойового порядку орлр.
- •2.Вибір режимів роботи рлс 5н84а при відсутності перешкод в різній бойовій готовності.
- •3.Порядок встановлення режимів роботи індикаторного пристрою рлс п-37
- •Бойові можливості окремої радіолокаційної роти. Інформаційні показники бойових можливосте окремої радіолокаційної роти та порядок їх розрахунку.
- •Перелік заходів при проведенні то - 1 .
- •Робота оператора рлс 19ж6(п-37) при виявленні та супроводженні цілей ручним способом.
- •1. Принципи бойового застосування та бойові можливості радіотехнічних військ.
- •2)Порядок перевірки й оцінка догляду та збереження зразка техніки
- •2. Військовий ремонт рет ртв. Система ремонту рет. Середній (профілактичний) ремонт рет.
- •Призначення сітки ппо. Видача рлі з кп орлр в координатах сітки ппо. Зміст донесення про повітряну ціль.
- •Режими роботи рлс п-18.
- •Вмикання та контроль порядку вмикання рлс 19ж6 у бойовий режим.
- •1. Загальні положення з організації взаємодії в радіотехнічних військах. Сутність інформаційної взаємодії в ртв.
- •2. Призначення, склад та режими роботи системи відображення в рлс 19ж6 (п-37).
- •3. Перевірка приймально-індикаторного тракту рлс п-18 (на счет ответа не уверен)
- •Бойові можливості радіотехнічного батальйону. Просторові показники бойових можливостей радіотехнічного батальйону.
- •Загальна характеристика поточного ремонту рет.
- •Перевірка готовності робочого місця оператора рлс 19ж6 до бойової роботи.
- •1. Захист технічних засобів передачі, обробки, збереження та відображення інформації від
- •2.Зона виявлення радіолокаційних цілей. Показники зони виявлення радіолокаційних цілей.
- •3. Порядок використання органів керування режимами захисту рлс 19ж6 (п-37) від протирадіолокаційних ракет.
- •1. Загальні положення з організації та несення бойового чергування в ртв пс зс України. Завдання чергових сил.
- •Підготовка орлр до виконання бойового завдання. Етапи роботи командира орлр та їх зміст.
- •Підготовка рлс 19ж6 (п-37) до роботи. Органи керування режимами роботи рлс.
- •Установка вихідних положень органів керування рлс п-18.
- •1. Исходное положение органов управления
- •1. Бойові документи підрозділу ртв. Зміст робочої карти командира радіотехнічного
- •2. Призначення склад, технічні характеристики передавального пристрою рлс п-18.
- •3. Установка режимів роботи індикаторного пристрою рлс 19ж6 (п-37).
- •Оптична розвідка – виявлення та спостереження за допомогою оптичних приборів.
- •2. Порядок перевірки й оцінка догляду та збереження зразка техніки.
- •Якість проведення то
- •3.Перевірка працездатності системи захисту від пасивних перешкод рлс п-18
- •1. Основні організаційні та технічні заходи щодо захисту рлс підрозділів ртв від радіотехнічної розвідки та оцінка їх ефективності.
- •2. Принципи обробки сигналів на проміжній частоті рлс 19ж6(п-37) за функціональною схемою.
- •3. Перевірка потіжності передавального пристрою рлс п-18.
- •1. Основні поняття про бойовий порядок та позиційний район часу (підрозділу) ртв . Вимоги до бойового порядку радіотехнічного підрозділу.
- •3. Порядок взяття цілей на автосупроводження в рлс 19ж6
- •1. Проблема електромагнітної сумісності радіоелектронних систем та засобів угруповань військ. Захист радіоелектронних систем та засобів від ненавмисних перешкод.
- •2. Структурна схема рлс п-18 (5н84а). Основні тракти.
- •1. Визначення та зміст радіоелектронного захисту рлс. Основні організаційні заходи та технічні міри щодо радіоелектронного захисту рлс радіотехнічних підрозділів від активних перешкод.
- •2. Порядок вмикання рлс п-18. Види та зміст різних видів функціонального контролю апаратури рлс.
- •3. Установка режимів роботи індикаторного пристрою рлс 19ж6
- •1. Склад бойової обслуги неавтоматизованого кп окремої радіолокаційної роти. Порядок Виконання бойового завдання на кп.
- •2. Призначення, склад та основні тактико-технічні характеристики рлс п-18
- •3.Проведення контрольного огляду рлс 19ж6 (п-37)
- •1. Захист радіолокаційних станцій підрозділів ртв від самонавідної на випромінювання зброї.
- •2. Підготовка рлс п-18 (5н84а) до вмикання.
- •3. Включення рлс 19ж6 (п-37) в черговий режим та перевід її у бойовий режим.
- •1. Зміст та основні заходи протидії технічним засобам розвідки противника в підрозділах радіотехнічних військ.
- •2. Принципи побудови приймальних пристроїв оглядових рлс.
- •3.Робота оператора рлс п-18 в умовах впливу активних шумових перешкод
- •1. Призначення, завдання та організаційна структура радіотехнічних військ ппо
- •2. Підготовка рлс 19ж6 (п-37) до бойової роботи. Обладнання робочого місця оператора.
- •3. Робота оператора рлс п-18 (5н84а) в умовах впливу пасивних перешкод.
- •1. Визначення радіоелектронної боротьби. Складові частини радіоелектронної боротьби та їх зміст.
- •2. Перелік заходів при проведенні щоденного то.
- •3. Вмикання та контроль порядку вмикання рлс п-18 з виносного поста.
- •Призначення, завдання, організаційна структура та бойові можливості радіотехнічного батальйону.
- •Принципи побудови передавальних пристроїв рлс
- •Робота оператора рлс 19ж6 (п-37) при виявленні та супроводженні цілей ручним способом.
1. Основні поняття про бойовий порядок та позиційний район часу (підрозділу) ртв . Вимоги до бойового порядку радіотехнічного підрозділу.
Радіотехнічні підрозділи розгортаються в бойовий порядок на основній позиції. Бойовий порядок радіотехнічного підрозділу, як правило, включає позиції РЛС і КЗА, командний пункт, передавальний і приймальний радіоцентри (радіопункти), пост візуального спостереження, позицію зенітної кулеметної установки або позицію переносного зенітно-ракетного комплексу, інженерні споруди, запасні, резервні і удавані позиції (рис. 1).
Приймальний і передавальний радіоцентри (радіопункти) розгортаються на віддаленні від позиції РЛС, що виключає вплив взаємних радіоперешкод. Приймальні радіоцентри батальйонів і приймальні радіопункти рот можуть розміщуватися безпосередньо на командних пунктах батальйонів та рот у разі достатнього їхнього віддалення від позицій РЛС.
Основні позиції радіотехнічних підрозділів вибираються з урахуванням вимог, які висуваються до позицій радіолокаційних станцій, комплексів засобів автоматизації і засобів зв’язку, що є на озброєнні підрозділів.
Резервні позиції призначаються для розгортання радіотехнічних підрозділів з метою створення прихованого радіолокаційного поля або його нарощування на відповідальних напрямках (у заданих районах), насамперед, на малих і гранично малих висотах, а також для відновлення діючого радіолокаційного поля, порушеного у результаті вогневих ударів противника, і для вирішення раптово виникаючих завдань.
Запасні позиції радіотехнічних підрозділів вибираються на відстані 15…20 км від основних позицій і призначені для маневру підрозділів у ході підготовки й у ході бойових дій. Для кожного підрозділу завчасно вибираються декілька запасних позицій, проводиться їхня топогеодезична прив’язка й обробка.
У радіотехнічних підрозділах можуть обладнуватися удавані позиції, які призначені для дезинформації противника відносно бойового складу, бойового порядку радіотехнічних з’єднань і підрозділів, а також місця розташування основної позиції підрозділу для зниження імовірності нанесення по ній ударів. Вони повинні забезпечити максимально правдоподібну імітацію основної позиції. З цією метою на удаваних позиціях можуть розгортатися випромінюючі елементи радіолокаційних станцій і засобів зв’язку, інші елементи бойового порядку. Відстань від основної позиції 3..5 км.
Для успішного виконання бойового завдання проводяться:
інженерне обладнання основних позицій підрозділів, основних і запасних командних пунктів, будівництво ліній зв’язку і електропередач;
маскування і заходи з протидії іноземним технічним розвідкам;
обладнання удаваних позицій;
вибір, топогеодезична прив’язка й обробка запасних позицій;
будівництво і ремонт доріг, складів, укриттів для особового складу, техніки і матеріальних засобів.
Безпосереднє прикриття і наземна оборона радіотехнічних підрозділів і командних пунктів організовуються вкругову із посиленням на окремих напрямках, виходячи з оцінки противника і умов місцевості.
Пости візуального спостереження обладнуються для ведення розвідки повітряного, наземного (морського) противника, засічки ядерних вибухів. Їхнє розміщення має забезпечувати найкращий огляд повітряного простору і підступів до позиції.
2.Первина обробка радіолокаційної інформації в оглядових РЛС Радіолокаційна розвідка – це процес добування відомостей про об’єкти (цілі) противника в призначеній області повітряного простору за допомогою засобів радіолокації.
Радіолокаційна розвідка ведеться з метою своєчасного виявлення, розпізнавання, опізнавання і визначення координат та характеристик цілей, безперервного супроводження, своєчасного викриття дій повітряного противника і визначення напрямку головного удару, кількісного складу і бойового порядку, застосування радіоперешкод та способів його дій.
У процесі радіолокаційної розвідки добуваються відомості також і про свої літаки для вирішення задач забезпечення бойових дій авіації та радіолокаційного контролю порядку використання повітряного простору.
Всі виявлені радіолокаційними засобами об’єкти іменуються локаційними цілями. Всі локаційні цілі поділяються на повітряні цілі і свої літаки.
До повітряних (надводних) цілей відносяться:
літаки та інші засоби повітряного нападу противника;
літаки (літальні апарати) – порушники державного кордону України;
іноземні літаки (літальні апарати), що спостерігаються за кордоном;
локаційні цілі, належність яких не встановлена;
літаки – порушники встановленого режиму польотів;
літаки, що позначають повітряного противника на маневрах, навчаннях, тренуваннях, а також літаки, що здійснюють контрольні польоти.
До своїх літаків відносяться:
літаки – винищувачі, які вилетіли на перехоплення повітряних цілей або в зони чергування в повітрі;
літаки (літальні апарати), які вилетіли на розвідку повітряних (морських) цілей;
літаки, що здійснюють польоти та перельоти за заявками.
Повітряні об’єкти (повітряні судна, метеоутворення, зграї птахів і та ін.), що не розпізнані, до моменту їх розпізнавання вважаються повітряними цілями.
До радіолокаційної розвідки висуваються такі загальні вимоги, як цілеспрямованість, безперервність, активність, оперативність і прихованість.
Цілеспрямованість полягає у суворій підпорядкованості всіх розвідувальних заходів замислу бойових дій, у зосередженні зусиль на виконанні найважливіших задач на головних напрямках та на добуванні найбільш важливих у даний момент відомостей про противника.
Безперервність розвідки забезпечується постійним її веденням у мирний і воєнний час, вдень та вночі, в будь-яку погоду, в будь-яких умовах обстановки.
Активність – це наполегливе прагнення командирів підрозділів, частин і з’єднань РТВ використовувати всі сили, засоби і способи, які є в їх розпорядженні, для безумовного здобуття необхідних відомостей про повітряного противника. Ні в якому разі не можна допускати нерішучості і пасивності.
Під оперативністю радіолокаційної розвідки розуміється своєчасність (у реальному масштабі часу) добування і доведення до командування необхідних відомостей про противника, а також швидкість реакції командирів і штабів на раптові зміни обстановки і розвідувальні задачі, які щойно виникли.
Прихованість полягає в необхідності зберегти в таємниці від противника точні дані про склад, розташування, бойові можливості і розподілення сил і засобів, що плануються.
Видача радіолокаційної інформації ЗРВ включає видачу розвідувальної інформації для бойового управління зрбр (зрп) і видачу бойової інформації зрбр (зрп) для цілерозподілу і цілевказування зенітним ракетним дивізіонам.
Видача розвідувальної інформації для управління зрбр (зрп) полягає у забезпеченні її КП інформацією про повітряну обстановку з метою оцінки обстановки, приведення зрбр (зрп) у бойову готовність, постановки завдань зрдн, взаємодії з авіацією сусідніми частинами ЗРВ.Вимоги до видачі радіолокаційної інформації ЗРВ поділяються на вимоги до рубежів видачі, якості інформації, кількості цілевказівок, які забезпечуються одночасно.
Рубежі видачі радіолокаційної інформації ЗРВ залежать від дальньої межі зони ураження ЗРК , швидкості Vц і висоти Hц польоту цілі, часу запізнення цілевказування , часу приведення зрдн у бойову готовність і часу виконання бойового завдання .
Розрахунки показують, що для правильного вирішення завдань цілерозподілу ЗРК з імовірністю не менше 0,9 необхідно, щоб середньоквадратичні помилки вимірювання площинних координат і висоти складали ≤ 3000 м, ≤ 1000 м за часом запізнення інформації ≤ 60 с і дискретності видачі Т ≤ 60 с.
Вимоги до кількості одночасних цілевказувань визначаються за щільністю удару, який може відбити дане угруповання ЗРВ. Однак для скорочення часу перенесення вогню зрдн з однієї цілі на іншу необхідно, щоб на екрані індикатора автоматизованого робочого місця офіцера з бойового управління КП зрбр одночасно відображалося “m“ цілей на кожний дивізіон (кількість цілей, за якими дивізіон веде вогонь, і кількість цілей, які можуть бути йому призначені).