3. Порядок використання органів керування режимами захисту рлс 19ж6 (п-37) від протирадіолокаційних ракет.

Отже, основними ознаками для розпізнавання ПРР є: напрямок польоту повітряного обєкта(ПО) співпадає з напрямком на РЛС, дальность до ПО неперевищує дальності виявлення ППР, швидкість польоту ПО первищує швидкість звуку (в двічі). Для розпізнавання ПРР за даними оглядових РЛС пропонується алгоритм. Робота алгоритму побудована на послідовному зменшені кількості ПО, які можуть бути класифіковані як ПРР. Для збільшення швидкості алгоритму доцільно розпочинати силекцію ПО за ознаками які дозволять суттєво зменшувати масив оброблюваних ПО . Тому в першу чергу відбираються ПО за дальністю оскільки в напрямку РЛС при масованому авіаційному ударі може діяти велика кількість цілей, в тому числі і швидкісних. Визначення напрямку польоту ПО є найбільш трудомістким етапом і тому він виконується лише для ПО, дальність та швидкість яких задовольняє умовам.

БІЛЕТ № 20

1. Загальні положення з організації та несення бойового чергування в ртв пс зс України. Завдання чергових сил.

РТВ ПС ЗС України знаходяться в постійній бойовій готовності. Вони і вмирний час несуть бойове чергування. Для організації бойового чергування встановлюються ступені бойової готовності.

Основними задачами чергового бойового розрахунку є:

-керівництво черговими силами;

- своєчасне приведення військ у вищі ступені бойової готовності;

- забезпечення польотів і перельотів своєї авіації.

Для КП радіотехнічних з¢єднань, частин та підрозділів встановлюються два ступені бойової готовності №1 і №2, а для радіотехнічних підрозділів -три ступені бойової готовності: готовність №1, №2 та №3.

Переведення радіотехнічних підрозділів та КП радіотехнічних частин в більш високі ступені бойової готовності проводиться по обстановці рішенням командирів (ОЧ) радіотехнічних частин та підрозділів, ОЧ старших КП та їх прямих начальників.

Для радіотехнічних підрозділів

Готовність № 1.

На КП, на включених радіолокаційних комплексах (РЛК), радіолокаційних станціях (РЛС) та комплексах засобів автоматизації (КЗА), на прийомних та передаючих радіоцентрах (радіопунктах) на робочих місцях знаходяться бойові обслуги, очолювані командирами підрозділів (особами, які їх заміщають). На виключених РЛК (РЛС) та КЗА - чергові бойові зміни.

Час прибуття на КП командирів підрозділів та офіцерів бойових обслуг встановлюється командиром радіотехнічної частини.

В підрозділі включені, ведуть розвідку та здійснюють видачу інформації один РЛК (РЛС), рухомий радіовисотомір (РРВ) та КЗА, а при забезпеченні бойових дій ЗРВ, авіації та РЕБ - два основних РЛК (РЛС) з радіовисотомірами, сполучених з КЗА. Типи РЛК (РЛС), що включаються, режими роботи визначаються рішенням командира частини. Інші РЛК (РЛС) та РРВ включаються в залежності від обставин.

На виключених РЛК (РЛС), КЗА агрегати електроживлення прогріті, апаратура та засоби об'єктивного контролю перевірені, настроєні і готові до включення для виконання бойового завдання в строки, передбачені експлуатаційною документацією, в тому числі і в режимі екстреного включення (де цей режим передбачений).

Радіотехнічні підрозділи вважаються приведеними в готовність № 1, якщо на КП прибули командир або особа, яка його заміщає, необхідна кількість офіцерів бойової обслуги, здатних забезпечити управління та обробку інформації, включені необхідні РЛК (РЛС), засоби зв'язку та автоматизації.

Готовність № 2.

На КП, одному РЛК (РЛС), а при наявності включеного РЛК (РЛС) - на двох РЛК (РЛС), одному РРВ, КЗА, прийомному та передаючому радіоцентрах (радіопунктах) на робочих місцях знаходяться чергові бойові обслуги, очолювані оперативним черговим. Апаратура КЗА включена для роботи по графіку або виключена.

Виключені РЛК (РЛС), РРВ та апаратура КЗА перевірені, настроєні і готові до включення.

Радіоприймачі радіомереж та радіонапрямків, а також радіопередаючі пристрої, що забезпечують роботу КЗА та передачу радіолокаційної інформації працюючих РЛК (РЛС), включені та настроєні на робочі частоти кореспондентів.

Готовність № 3.

На КП на робочих місцях знаходяться оперативний черговий, на приймальному радіоцентрі (радіопункті) - радіотелеграфіст командної радіомережі старшого КП.

РЛК (РЛС), РРВ, апаратура КЗА та засоби зв'язку перевірені, настроєні та підготовлені до включення.

Кількість та тип чергових РЛК(РЛС), час їх включення та виключення в радіотехнічних підрозділах, які створюють чергове РЛП, визначаються графіками чергування сил та засобів РТВ

2. Класифікація радіотехнічного озброєння РТВ.

Радіотехнічне забезпечення в апч містить радіолокаційне і радіосвітлотехнічне. Радіолокаційне забезпечення організовується і здійснюється для вирішення завдань виявлення, розпізнавання та супроводу повітряних цілей, видачі даних повітряної обстановки на ПУ, наведення літаків (вертольотів) на повітряні, наземні чи морські цілі та здійснення контролю за польотами своїх літаків (вертольотів). Для радіолокаційного забезпечення застосовуються радіолокаційні засоби і засоби автоматизованого управління, розміщені на місцевості для створення суцільного радіолокаційного поля в заданих кордонах повітряного простору. Радіосвітлотехнічне забезпечення організується і здійснюється для вирішення завдань управління авіацією, літаководіння, цілевказування, взаємного розпізнавання авіації, зльоту та посадки літаків (вертольотів) в районах аеродромів. Для радіосвітлотехнічного забезпечення застосовуються засоби, що розміщуються на аеродромах та підходах до них по типовим схемам, а також засоби розгорнуті рішенням старших і взаємодіючих штабів. За організацію РТЗ в авіаційній частині відповідає начальник зв’язку та РТЗ. Білет 21

1. Вимоги до позицій радіотехнічних підрозділів. Робота рекогніційної групи з вибору позиції радіотехнічного підрозділу.

Радіотехнічні підрозділи розгортаються на основних позиціях. Крім того обирається 1-2 запасні позиції (10-15 км від основної) та обладнується кілька удаваних (3-5 км від основної).

Основною характеристикою позиції є рельєф місцевості, який впливає на зону виявлення РЛК (РЛС).

Основні позиції радіотехнічних підрозділів вибираються, як правило, не ближче 5–10 км від Державного кордону України (лінії фронту), великих адміністративних центрів, промислових об'єктів, аеродромів і позицій зенітних ракетних дивізіонів з урахуванням вимог, які висуваються до позицій радіолокаційних станцій, комплексів засобів автоматизації і засобів зв’язку, що є на озброєнні підрозділів.

Обрані основні позиції повинні:

забезпечувати повну реалізацію тактико-технічних характеристик радіолокаційних станцій і засобів зв'язку;

виключати взаємне екранування радіолокаційних станцій у відповідальному секторі і можливість їхнього одночасного ураження при нанесенні противником ударів по бойових порядках;

забезпечувати маскування і інженерне обладнання з використанням захисних властивостей місцевості;

забезпечувати надійність прикриття від ударів повітряного і наземного противника, ефективність наземної оборони;

забезпечувати електромагнітну сумісність РЛС і засобів зв'язку;

забезпечувати можливість пересування на знову призначені позиції;

забезпечувати необхідну відстань від постійних ліній електропередач.

У випадках неможливості вибору позиції, яка задовольняє всім вимогам, вибирається така позиція, що забезпечила б максимальну реалізацію бойових можливостей радіолокаційних засобів радіотехнічних підрозділів у даних умовах.

Вибір бойового порядку радіотехнічного підрозділу здійснюється у районі, визначеному вищим штабом, та проводиться у наступній послідовності:

1). Наказом командира призначається рекогніційна група під керівництвом командира зєднання (ртб) або його заступника. До складу групи призначаються офіцери управління та служб зєднання, а також командир радіотехнічного підрозділу і начальник основного РЛК (РЛС), що знаходиться на озброєнні даного підрозділу.

2). Рекогносцировочна група здійснює попередній вибір декількох позицій по карті місцевості масштабу 1:50000 або 1: 100000. На карті в зазначеному районі визначаються 3 -4 позиції для попередньої їх оцінки.

Основні позиції радіотехнічних підрозділів вибираються, як правило, не ближче 5…10 км від Державного кордону (лінії фронту), великих адміністративних центрів, промислових об’єктів, аеродромів і позицій зенітних ракетних дивізіонів з урахуванням, які висуваються до позицій РЛС, РЛК, КЗА та засобів зв’язку, що є на озброєнні підрозділів.

Обрана ділянка місцевості радіусом 1,0 – 2 км вважається попередньо придатною для позиції при наступних умовах:

поверхня ділянки повинна бути рівною на відстані 1,0 – 2км від її центру;

на ділянці немає лісового масиву;

у секторі відповідальності підрозділу немає підйому рельєфу і сильної його порізаності;

відсутні кути закриття.

3). Після вибору ділянок місцевості для майбутньої позиції на карті, група проводить рекогносцировку на місцевості і визначає найбільш придатні ділянки для позицій.

4). На обраних позиціях топографом зєднання проводяться топогеодезичні роботи (прив’язка позиції до геодезичних пунктів, зйомка кутів закриття, зйомка профілів місцевості) та оформляються необхідні документи. На кожну обрану позицію відпрацьовуються такі документи:

Карта масштабу (1:50000) з нанесеними основною, запасними і удаваними позиціями та легендою, в якій вказуються координати та висоти над рівнем моря, точок розміщення РЛС, населені пункти, вузли зв’язку, наявність електромережі та ін.;

план місцевості позиції рлр масштабу 1:50000, на якій наносяться рельєф і місцеві предмети;

картка кутів закриття для кожної РЛС (РЛК);

профілі місцевості для кожної РЛС (РЛК) метрового і дециметрового діапазонів хвиль відносно точок розміщення через 10⁰ (для складного рельєфу через 5⁰).

2.Види та характеристика ЗИП

ЗИП — обозначение, принятое в технических системах для указания на: Запасные части, Инструменты, Принадлежности (ГОСТ2.601). Различают:

ЗИП-А — ЗИП аварийный,

ЗИП-Г — ЗИП групповой,

ЗИП-О — ЗИП одиночный, который в свою очередь делится на ЗИП возимый и ЗИП невозимый

ЗИП-Запасные Инвентарные Принадлежности

Білет 22