- •1. Призначення, завдання та організаційна структура радіотехнічних військ ппо
- •2. Призначення, склад та основні тактико-технічні характеристики рлс 19ж6 (п-37).
- •2.Включение станции из аппаратной машины
- •1. Тактична авіація. Призначення, завдання та тактико-технічні характеристики літаків тактичної авіації.
- •2. Перелік заходів при проведенні сто
- •3.Перевірка потужності передавального пристрою рлс п-18
- •2. Переліку заходів при проведенні то-2
- •3. Перевірка коефіцієнту шуму (чутливості) приймальних каналів рлс 19ж6 (п-37)
- •1. Радіоелектронна боротьба. Визначення, Складові частини радіоелектронної боротьби та їх зміст.
- •2. Пульт керування рлс п-18.Органи керування та їх призначення.
- •1. Класифікація бойових можливостей ртв. Основні показники бойових можливостей ртв.
- •2. Загальна характеристика капітального ремонту рет
- •Призначення,завдання,організаційна структура,класифікація та озброєння окремої радіолокаційної роти.
- •Принципи обробки сигналів на високій частоті рлс 19ж6 за функціональною схемою.
- •Вмикання та контроль порядку вмикання рлс п-18 зі станції апаратної. Включение
- •1. Принципи бойового застосування та бойові можливості радіотехнічних військ.
- •1. Радіоелектронне подавлення. Визначення, зміст, мета та завдання радіоелектронного подавлення в Повітряних Силах Збройних Сил України.
- •2. Загальна характеристика відновлюваного ремонту рет.
- •Зміст та основні заходи щодо протидії технічним засобам розвідки противника в підрозділах ртв повітряних Сил Збройних Сил України.
- •Порядок визначення координат цілей візуальним методом в оглядових рлс.
- •Проведення мінімального функціонального контролю рлс п-18.
- •Бойовий порядок орлр. Основні елементи бойового порядку орлр. Визначення та вимоги до бойового порядку орлр.
- •2.Вибір режимів роботи рлс 5н84а при відсутності перешкод в різній бойовій готовності.
- •3.Порядок встановлення режимів роботи індикаторного пристрою рлс п-37
- •Бойові можливості окремої радіолокаційної роти. Інформаційні показники бойових можливосте окремої радіолокаційної роти та порядок їх розрахунку.
- •Перелік заходів при проведенні то - 1 .
- •Робота оператора рлс 19ж6(п-37) при виявленні та супроводженні цілей ручним способом.
- •1. Принципи бойового застосування та бойові можливості радіотехнічних військ.
- •2)Порядок перевірки й оцінка догляду та збереження зразка техніки
- •2. Військовий ремонт рет ртв. Система ремонту рет. Середній (профілактичний) ремонт рет.
- •Призначення сітки ппо. Видача рлі з кп орлр в координатах сітки ппо. Зміст донесення про повітряну ціль.
- •Режими роботи рлс п-18.
- •Вмикання та контроль порядку вмикання рлс 19ж6 у бойовий режим.
- •1. Загальні положення з організації взаємодії в радіотехнічних військах. Сутність інформаційної взаємодії в ртв.
- •2. Призначення, склад та режими роботи системи відображення в рлс 19ж6 (п-37).
- •3. Перевірка приймально-індикаторного тракту рлс п-18 (на счет ответа не уверен)
- •Бойові можливості радіотехнічного батальйону. Просторові показники бойових можливостей радіотехнічного батальйону.
- •Загальна характеристика поточного ремонту рет.
- •Перевірка готовності робочого місця оператора рлс 19ж6 до бойової роботи.
- •1. Захист технічних засобів передачі, обробки, збереження та відображення інформації від
- •2.Зона виявлення радіолокаційних цілей. Показники зони виявлення радіолокаційних цілей.
- •3. Порядок використання органів керування режимами захисту рлс 19ж6 (п-37) від протирадіолокаційних ракет.
- •1. Загальні положення з організації та несення бойового чергування в ртв пс зс України. Завдання чергових сил.
- •Підготовка орлр до виконання бойового завдання. Етапи роботи командира орлр та їх зміст.
- •Підготовка рлс 19ж6 (п-37) до роботи. Органи керування режимами роботи рлс.
- •Установка вихідних положень органів керування рлс п-18.
- •1. Исходное положение органов управления
- •1. Бойові документи підрозділу ртв. Зміст робочої карти командира радіотехнічного
- •2. Призначення склад, технічні характеристики передавального пристрою рлс п-18.
- •3. Установка режимів роботи індикаторного пристрою рлс 19ж6 (п-37).
- •Оптична розвідка – виявлення та спостереження за допомогою оптичних приборів.
- •2. Порядок перевірки й оцінка догляду та збереження зразка техніки.
- •Якість проведення то
- •3.Перевірка працездатності системи захисту від пасивних перешкод рлс п-18
- •1. Основні організаційні та технічні заходи щодо захисту рлс підрозділів ртв від радіотехнічної розвідки та оцінка їх ефективності.
- •2. Принципи обробки сигналів на проміжній частоті рлс 19ж6(п-37) за функціональною схемою.
- •3. Перевірка потіжності передавального пристрою рлс п-18.
- •1. Основні поняття про бойовий порядок та позиційний район часу (підрозділу) ртв . Вимоги до бойового порядку радіотехнічного підрозділу.
- •3. Порядок взяття цілей на автосупроводження в рлс 19ж6
- •1. Проблема електромагнітної сумісності радіоелектронних систем та засобів угруповань військ. Захист радіоелектронних систем та засобів від ненавмисних перешкод.
- •2. Структурна схема рлс п-18 (5н84а). Основні тракти.
- •1. Визначення та зміст радіоелектронного захисту рлс. Основні організаційні заходи та технічні міри щодо радіоелектронного захисту рлс радіотехнічних підрозділів від активних перешкод.
- •2. Порядок вмикання рлс п-18. Види та зміст різних видів функціонального контролю апаратури рлс.
- •3. Установка режимів роботи індикаторного пристрою рлс 19ж6
- •1. Склад бойової обслуги неавтоматизованого кп окремої радіолокаційної роти. Порядок Виконання бойового завдання на кп.
- •2. Призначення, склад та основні тактико-технічні характеристики рлс п-18
- •3.Проведення контрольного огляду рлс 19ж6 (п-37)
- •1. Захист радіолокаційних станцій підрозділів ртв від самонавідної на випромінювання зброї.
- •2. Підготовка рлс п-18 (5н84а) до вмикання.
- •3. Включення рлс 19ж6 (п-37) в черговий режим та перевід її у бойовий режим.
- •1. Зміст та основні заходи протидії технічним засобам розвідки противника в підрозділах радіотехнічних військ.
- •2. Принципи побудови приймальних пристроїв оглядових рлс.
- •3.Робота оператора рлс п-18 в умовах впливу активних шумових перешкод
- •1. Призначення, завдання та організаційна структура радіотехнічних військ ппо
- •2. Підготовка рлс 19ж6 (п-37) до бойової роботи. Обладнання робочого місця оператора.
- •3. Робота оператора рлс п-18 (5н84а) в умовах впливу пасивних перешкод.
- •1. Визначення радіоелектронної боротьби. Складові частини радіоелектронної боротьби та їх зміст.
- •2. Перелік заходів при проведенні щоденного то.
- •3. Вмикання та контроль порядку вмикання рлс п-18 з виносного поста.
- •Призначення, завдання, організаційна структура та бойові можливості радіотехнічного батальйону.
- •Принципи побудови передавальних пристроїв рлс
- •Робота оператора рлс 19ж6 (п-37) при виявленні та супроводженні цілей ручним способом.
БІЛЕТ № 1
1. Призначення, завдання та організаційна структура радіотехнічних військ ппо
Повітряних Сил Збройних Сил України.
Радіотехнічні війська є основним джерелом інформації про повітряну обстановку. Вони ведуть радіолокаційну розвідку і видають інформацію на командні пункти корпусів (дивізій) ППО, командні пункти з’єднань та частин ЗРВ, ВА, частин РЕБ, здійснюють контроль польотів своєї авіації. РТВ можуть залучатися дo контролю за дотриманням правил використання повітряного простору України повітряними суднами усіх відомств та іноземних держав, а також для виявлення надводних цілей. Крім того, підрозділи РТВ у районах свого розташування ведуть розвідку наземного і морського противника, радіаційну, хімічну, біологічну розвідку, здійснюють спостереження за метеорологічною обстановкою.
Організаційна структура РТВ знаходиться у залежності від воєнної доктрини, рівня розвитку оперативного мистецтва військ ППО, їх тактики, озброєння, характеру і обсягу задач, що вирішуються. У зв’язку з цим організаційна структура з’єднань, частин і підрозділів РТВ неодмінно зазнає періодичних змін.
На даний час радіотехнічні війська складаються з радіотехнічних бригад, що включають у свою структуру радіотехнічні батальйони, окремі радіолокаційні роти, окремі радіолокаційні взводи. Організаційно радіотехнічні бригади входять до складу корпусів і дивізій ППО та складають РТВ об’єднань (з’єднань) ППО.
Радіотехнічна бригада (ртбр) – тактичне з’єднання РТВ, що складається, як правило, з 4-5 радіотехнічних батальйонів, командного пункту, підрозділів управління і забезпечення.
Радіотехнічний батальйон (ртб)– основний тактичний підрозділ. Він складається з 2-4 окремих радіолокаційних рот, командно-технічного та радіолокаційного вузлів, радіолокаційного підрозділу при управлінні батальйону, окремих радіолокаційних взводів, підрозділів управління і забезпечення. Він здатний самостійно або у взаємодії із сусідніми радіотехнічними підрозділами вести радіолокаційну розвідку, видавати розвідувальну інформацію на КП ртбр і бойову інформацію на КП ЗРВ, ВА, РЕБ.
Окрема радіолокаційна рота (орлр)– тактичний підрозділ. Вона складається з радіолокаційних взводів (обслуг РЛС), взводів управління і зв’язку, відділення (взводу) матеріального забезпечення і здатна у складі ртб або самостійно вести радіолокаційну розвідку і видавати розвідувальну інформацію на КП ртб (ртбр) і бойову інформацію на КП ЗРВ, ВА, РЕБ.
Окремий радіолокаційний взвод (орлв) складається з обслуг РЛС та засобів зв’язку і призначений для нарощування або посилення радіолокаційного поля бригади на найбільш імовірних напрямках польоту ЗПН противника і відновлення порушеного радіолокаційного поля. Він здатний самостійно або у складі ртб (орлр) вести радіолокаційну розвідку і видавати радіолокаційну інформацію.
2. Призначення, склад та основні тактико-технічні характеристики рлс 19ж6 (п-37).
РЛС призначена для ведення радіолокаційної розвідки повітряних цілей, забезпечення наведення винищувальної авіації і цілевказівки зенітним ракетним комплексам. РЛС перебуває на озброєнні радіотехнічних батальйонів і радіолокаційних рот і по якості і точнісних характеристиках радіолокаційної інформації відноситься до класу РЛС бойового режиму.
РЛС забезпечує:
виявлення повітряних цілей і вимір їхніх площинних координат: азимута і дальності;
визначення державної приналежності виявлених цілей за принципом «свій-чужий» і індивідуальне пізнавання своїх об'єктів за допомогою НРЗ середньої потужності 1Л22, із яким сполучається РЛС;
пеленгацію постановників активних завад за азимутом;
визначення характеристик цілей (склад, бойові порядки, курс, швидкість, маневр).
Таким чином, РЛС забезпечує вимір площинних координат, тобто є дальноміром. Знімання радіолокаційній інформації здійснюється ручним способом – візуально з екранів ІКО.
До складу РЛС входить 8 транспортних одиниць.
Машина N1 (ППК) – платформа 52-У-415М з обертовою кабіною 636А, у якій розміщається приймально-передавальна апаратура і антенні пристрої.
Машина N2 (індикаторна) на автомобілі ЗИЛ-131М з апаратурою індикації, хронізації і керування режимами роботи РЛС.
Машини N3 і 4 – причепи МАЗ-8925 з основною і резервною електростанціями живлення АД-60-Т230-1Р.
Машина N5 – тягач АТС-668С із підйомною стрілою і краном для розгортання і згортання антенних пристроїв.
Машина N6 – причеп 2-П5,5 для розміщення агрегату підвищеної частоти ВПЛ-30Д і контейнерів із майном РЛС при транспортуванні.
Машина N7 – одноосьовий причеп ТАПЗ-755 з агрегатом живлення радіотрансляційної лінії РЛ-30-1М.
Машина N11 – автомобіль Урал-43203 з апаратурою НРЗ 1Л22.
У РЛС П-37 здійснюється послідовний огляд простору за азимутом шляхом обертання антени з вузькою діаграмою спрямованості вкругову і рівнобіжний (одночасний) огляд за кутом місця. Зона виявлення у вертикальній площині формується методом парциальних діаграм і має косекансну форму. Для створення такої зони в складі РЛС є п'ять незалежних приймально-передавальних каналів працюючих на свої антени.
Діаграми спрямованості антен зміщені за кутом місця і взаємно перекриваються на рівні половинної потужності для створення суцільної безпровальної зони.
Зондуючий сигнал формується магнетронним автогенератором і являє собою некогерентну послідовність одиночних немодульованих радіоімпульсів у 10-сантиметровому діапазоні хвиль.
Кожне з п'ятьох незалежних передавальних пристроїв формує зондуючий сигнал на своїй несучій частоті в межах частот 2700-3100 МГц.
Потужність зондуючого сигналу в імпульсі 800 кВт.
Передавальний пристрій працює в наступних режимах запуску:
рідкий запуск РІ, використовуваний в амплітудному режимі з основною частотою повторення 375 Гц і можливістю установки однієї із семи фіксованих частот в інтервалі 300-375 Гц;
рідкий запуск РІІ, використовуваний у когерентному режимі. При цьому реалізується шестиперіодна вобуляция частоти повторення із шістьма фіксованими частотами в інтервалі 300-375 Гц;
частий запуск Ч, використовуваний у когерентному режимі з реалізацією двоперіодної вобуляции із середньою частотою повторення 750 Гц.
тривалість зондуючого імпульсу у режимах рідкого запуску 2,7 мкс, частого запуску – 1,7 мкс.
Білет №2
1.Стратегічна авіації. Призначення, завдання та тактико-технічні характеристики літаків стратегічної авіації. Серед усіх літальних апаратів військового призначення стратегічна авіація займає особливе місце. У війні із застосуванням ядерної зброї їй приділяється роль головної повітряної ударної сили, що істотно доповнює можливості ракетних балістичних засобів нападу. У ході ядерної війни на стратегічну авіацію покладається рішення таких основних задач: руйнація найважливіших військово-промислових центрів противника; знищення рухомих, недостатньо розвіданих і малорозмірних об‘єктів; придушення засобів ППО, що перешкоджають виконанню бойової завдання; знищення кораблів флоту на базах та у морі; ведення стратегічної повітряної розвідки в глибині території противника з одночасним нанесенням ударів по знов виявлених цілях. У разі використання стратегічної авіації в звичайній війні вона має вирішувати такі завдання: безпосередня авіаційна підтримка сухопутних військ; ізоляція району бойових дій; ведення розвідки на океанських і морських театрах; постановка мінних загороджень для блокування важливих зон, військово-морських баз і портів; знищення надводних сил флоту; прикриття тактичної авіації радіоелектронними перешкодами. До літаків, що вирішують стратегічні завдання, відносяться стратегічні бомбардувальники і стратегічні розвідники. Стратегічні бомбардувальники призначені для нанесення ударів ядерним і звичайним озброєнням по наземних об‘єктах у глибокому тилу противника, по його морських об‘єктах у ядерній або звичайній війні. Вони підрозділяються на важкі (В-52, В-1, В-2, Ту-95МС, Ту-160) і середні (FB-111, Mirage-IV, Ту-22М3). Важкі стратегічні бомбардувальники можуть нести різноманітні види озброєння і засобів РЕБ, що дозволяють їм долати систему ППО й вражати об‘єкти на відстанях більш ніж 8000 км від баз вильоту. Їх максимальне бомбове навантаження може досягати 50 тонн. Стратегічні бомбардувальники планувалося використовувати, в основному, в ядерній війні, проте вони широко застосовувалися в локальних війнах та збройних конфліктах (В‘єтнам, Перська затока, Югославія, Афганістан, Ірак). На найближчі роки вони залишаться одним з найбільш могутніх засобів повітряного нападу. Середні стратегічні бомбардувальники призначені для виконання завдань у ядерних і обмежених війнах. Їх радіус дії дозволяє уражати об‘єкти на відстані 2000...4000 км від аеродромів базування. Для збільшення дальності польоту може здійснюватися їх дозаправлення в повітрі. Варіанти озброєння таких літаків можуть бути різноманітні. Вони можуть нести ядерні і звичайні бомби, керовані ракети "повітря-земля", засоби РЕБ. Навігаційне обладнання дозволяє здійснювати політ бомбардувальників на малих висотах. Стратегічні літаки-розвідники (U-2C, RC-135B, TR-1A, Ту-95МР) призначені для ведення стратегічної повітряної розвідки в інтересах усіх видів збройних сил. Стратегічна повітряна розвідка ведеться в мирний час і передбачена під час воєнних дій. У мирний час розвідувальні польоти здійснюються уздовж державних кордонів. Стратегічні розвідники не мають оборонного озброєння, але можуть нести засоби РЕБ.