5. Прикладні аспекти семантики. Автоматичний логіко-семантичний аналіз тексту. Основні напрями дослідження у сфері формалізації семантики.

Прикладні аспекти:

1. Програми перевірки коректності текстів (сполучуваність значень – Голова відзначив – свято святкувалося);

2. Побудова тезаурусів;

3. Автоматичне реферування та анотування текстів – короткий опис основних тем тексту;

4. Класифікація й рубрикація документів, визначення тематики документів (бібліографії, класифіктори правових актів) із зазначенням тегів (заголовок), ключових слів,

5. Створення словників лематизації (приведення слів у початкову форму із первинним значенням).

Під автоматичним логіко-семантичним аналізом тексту розуміють - сукупність методів і прийомів, завдяки яким можно шляхом суворої і однозначної формальної процедури реалізації на комп’ютері, із достатньою точністю передати смисл висловлювання природною мовою у вигляді послідовності символів, що утворюють певну формальну систему. Складність аналізу полягає в тому, що при вивченні смислу доводиться виходити за межі мюви і звертатися до зовнішнього світу, до класифікації предметів і уяву, що лежать поза сферою мови.

Розпізнавання змісту тексту становить важливу ділянку в системах так званого інформаційного пошуку, якому, у свою чергу, передує процес індексування текстів, або їхнього розмічення за типами вміщеної в них інформації. Різновид таких систем становлять, наприклад, бібліотечні або архівні каталоги чи біобібліографічні інформаційно-довідкові системи різних установ та відомств, автоматизовані інформаційно-довідкові служби. Залежно від того, чи предмет пошуку стано-лять об’єкти дійсності (факти), чи описи таких об’єктів (фактів) – документи різної будови ( здебільшого реферати або патенти), інформаційно-пошукові системи (ІПС) поділяють на фактографічні та документальні. Кожна інформаційно-пошукова система має спеціальну мову доступу і роботи з нею – інформаційно-пошукову мову (ІПМ). Такі ІПМ можуть становити логічну класифікацію понять тієї предметної галузі, фактів або документів якої стосується інформаційний пошук. Прикладом ІПМ класифікаційного типу, або ІПМ-класифікацій є відомі всім читачам універсальна десятична класифікація (УДК), бібліотечно-бібліографічна класифікація (ББК) або система міжнародних стандартних номерів книги (ISBN, International Standard Book Number). Іншим способом унаочнення змісту в системах інформаційного пошуку є виділення в текстах так званих ключових слів, або слів-концептів. Такі слова в конденсованій формі виражають основну ін-формацію про зміст тексту. Для їх позначення використовують спеціальні одиниці – дескриптори, а тому й самі ІПМ такого типу -дескрипторних. ІПМ-класифікації та ІПМ дескрипторного типу не заперечують, а доповнюють одна одну. Мови дескрипторного типу більше прив’язані до текстів конкретної предметної галузі або тематики, а тому виявляють більшу гнучкість.

Дослідження у сфері формалізації семантики можна віднести до 2х напрямів:

1)- містить у собі дослідження, які здійснюються на дедуктивному абстрактно-теоретиному рівні і мають на меті: визначити місце семантики в межах біль загальної науки про знакові системи; побудувати моделі людського мислення і встановити зв'язок з процесом комунікації; сформулювати та розв’язати на рівні абстракції проблему людського мислення і мовленнєвої діяльності людини.

2) носить індуктивний характер. Він має на меті: проблему розв’язання машинного перекладу, інформаційний пошук.