1. Лексична семантика. Лексико-семантична парадигматика. Принципи і методи опису лексичного значення слова. Лексична синтагматика.

Лексична семантика - розділ семантики, в якому вивчаються значення слів, як одиниць лекс. підсистеми мови і як одиниць мовлення. Лексикологія старша за ЛС. ЛС більш глибоко розглядає означуване слова; аналізує структуру значення (денотат і сигніфікат), проблему тотожності слів розглядає тільки у семантичному аспекті ( у лексикології – фонетична і морфологічна варіативність) – ці постулати Московської семантичної школи.

Лексичне значення — історично закріплена в свідомості людей співвіднесеність слова з певним явищем дійсності. Лексичним значенням, на думку Залізняка, є значення елементів відкритих класів (можна поповнювати – кореневі морфеми іменників, дієслів, прикметників, що несуть лексичне значення).

Ядром лексичного значення є концептуальне значення (мисленнєве відображення певного явища дійсності, поняття). Так, наприклад, слово обличчя має концептуальне значення "передня частина голови людини". Крім концептуального значення (його ще називають денотативним), слово може мати конотативне значення, тобто емоційні, експресивні, стилістичні "додатки" до основного значення. Наприклад, слова морда, пика, фізіономія мають таке ж концептуальне значення, як і обличчя, але на нього нашаровуються експресивно-стилістичні відтінки (конотації). Концептуальне й конотативне значення є загальноприйнятими, тобто належать мові й зафіксовані в словниках. Від таких значень потрібно відрізняти контекстуальні значення, тобто значення, які виникають у певних контекстах. Так, словами котик і лапочка пестливо називають дітей чи близьких, однак таке значення в цих словах не фіксується словниками.

Методи опису лексичного значення

Компонентний аналіз	Тезаурусний метод
базується на тому, що значення кожної одиниці мови складається з набору семантичних компонентів - сем. Компонентний аналіз лекс.значення - це послідовність процедур аналізу семантичних компонентів мовних одиниць. Варіанти КА: процедура побудови сем.пропорцій, процедура вертикально-горизонтального аналізу значень, процедура аналізу перехресних значень.	На вході маємо семантичні змістові категорії, а навиході - слова, що виражають дану змістову категорію. Два підходи: семасіологічний (дослідник, відштовхуючись від форми, йде до встановлення її змісту), ономасіологічний (вихідні одиниці змісту, а кінцеві-способи формального вираження цього змісту). Те саме слог-о може входити в кілька класів тезауруса.

Лексико-семантична парадигматика – розділ семантики, що займається вивченням відношення між словами і групами слів на основі спільності або протилежності їх значень. Такі відношення називають диференціальними: брат – сестра, дивитися – зирити, купити – продати. Городецький уводить поняття семантико-кореляційної характеристики мовної одиниці – сукупність усіх відношень.Лексико-семантична парадигма – це замкнені групи слів, пов’язані між собою певним набором однозначних протиставлень (терміни близькості). Найкрупнішим парадигматичним об’єднанням є лексико-семантичне поле - сукупність лексичних одниць, які обєднані спільністю змісту. Основоположником теорії семантичного поля вважається Йост Трір, який вперше в 1931році розмежував поняття понятійного та семантичного полів. Тому виділяють у структурній організації лексико-семантичного поля (ЛСП) такі його конституенти: ядро ЛСП – лексема, навколо якої будується лексико-семантичне поле, і яка знаходиться у гіпервідношеннях до всіх інших лексем; ядерна зона ЛСП – лексичні одиниці, що мають інтегральне, спільне з ядром і між собою значення; периферійна зона – лексичні одиниці, що є найвіддаленішими за своїм значенням від ядра та ядерної зони. Вони лише конкретизують або уточнюють основне значення поля.

Ядро	містяться найважливіші слова, вони повязані між собою сильним семантичними відношеннями і утворюють синонімічні, антонімічні, родо-видові групи
Перифія	функціонально меш важливі слова, які належать і до іншого лексико-семантичного поля.

Наприклад: ядро – вірність; ядерна зона – вірно, довіра, найвірніший, зрада; периферійна – правда, клятва, щирість.

Лексико-семантична синтагматика - це лінійні, контекстні звязки, сполучуваність слова.Семантичні реляції встановлюються між слова одного відрізка (словосполучення, речення): бити – бита (дії – інструмент). Засобами опису є відмінки Філмора:

1. Агентив – виконавець дії;

2. Інструменталіс – причини дії;

3. Датів – допоміжні дії дії;

4. Фактитив – наслідок дії;

5. Локатив – місце дії;

6. Обєктив – на що спрямована лія.