Загальний та прикладний синтаксис

• За синтаксичним зв’язком:

• За будовою:

• За морфологічним вираженням головного слова:

1. Підрядні (узгодження, керування, прилягання);

2. Сурядні(день і ніч; не математика, а література, сніг чи дощ;

1. Прості: із двох повнозначних слів: високий будинок; або з 3: дівчина з синіми очима;

2. Складні: глибоке синє море; читати цікаву книгу (можна розкласти на прості).

1. Іменникові (дідова хата);

2. Прикметникові (достойний нагороди);

3. Числівникові (Двадцять днів);

4. Дієслівні (Намалювати картину);

5. Прислівникові (тобі весело).

Підмет

головний незалежний член речення, який називає предмет або поняття, ознака якого зазвичай передається присудку. Основні засоби вираження підмета - це іменник, займенник, числівник або інші частини мови в ролі іменника в Н.в. Н-д: Швидко і добре не завжди співпадають.(прислівник). Підмет може виражатися інфінітивом або сп.сп.(Багато літ перевернулося).

Присудок

головний член речення, граматично залежний від підмета, який позначає дію, стан, або змінну ознаку предмета, що називає підмет. За значенням присудки поділяються на присудки, що означають:активну дію(Ми промовляємо склади);якість;властивість;належність(Ця земля наша).

За структурою:1. Простий дієслівний - виражається дієсловом в будь-якому способі, також інфінітив.2. Складений дієслівний - виражається неозначеною формою дієслова в поєднанні з допоміжним словом. Н-д: Як любо йти коханою землею.3. Складений іменний - виражається іменником, прикметником, числівником* дієприкметником, займенником, прислівником + дієслово-зв’язка, яка може бути виражена або ні. Н-д: Темрява в саду стала густіша.4. Складні присудки являють поєднання елементів дієслівного та іменного присудків, вони бувають дієслівні та іменні.

Додаток

другорядний член речення, який називає об’єкт дії, виражається іменником і займенником у формах непрямих відмінків.Прямий д. залежить від перехідного дієслова, називає об’єкт на який спрямована дія, виражається формою З.в. без прийменника: Людину створює природа.Непрямий додаток виражається іншими відмінками.

Означення

називає ознаку і відповідає на питання який? чий? котрий? Виражається прикметником, дієприкметником, займенником, іменником.

-узгоджені(виражається частинами мови залежними від іменника: прикметником, дієприкметником, займенником);

-неузгоджені(приєднуються до означуваного слова зв’язком керування або прилягання. Виражаються іменником та інфінітивом. Н-д: Людину середнього віку.) Прикладка - різновид означення, яка називає ознаку предмета: якість, соціальну приналежність, національність, професію, спеціальність, і водночас будучи вираженою іменником дає йому нову назву. Відповідає на питання який?

Обставина

другорядний член речення, який хар-є дію, стан, рідше ознаку, називаючи спосіб, міру і ступінь, місце, час, причину, мету, умову. Найчастіше виражається прислівником, дієприслівником, іменником в непрямих відмінках, сл.сп.