4 Характеристика основного обладнання

4.1 Принципова будова освітлювача

Освітлювач ЦНИИ-3 продуктивністю 310м³/год складається з наступних основних частин (рис.4.1):

Рисунок 4.1 ̶ будова освітлювача ЦНИИ-3

а) корпусу, який ділиться на вхідну зону (нижню конічну частину), перехідну зону (центральна частина, також конічна) і вихідну зону (верхня циліндрична частина);

б) шлакоущілюнювача (15), вбудованого всередину освітлювача зі шлакоприймальними вікнами (13) і пристроєм у вигляді труби для відводу освітленої води, званим "відсічкою" (22), а також пристроєм в нижній частині для виведення шламу з безперервною і періодичної продувкою шлакоущілюнювача ( 23, 24);

в) вертикальних заспокійливих решіток (10) для гасіння турбулентного висхідного потоку води в перехідній зоні;

г) горизонтальних решіток (10) у верхній частині перехідної і вихідний зон, що створюють умови рівномірного підйому води по всьому перетину освітлювача;

д) збірного кільцевого жолоба (18) з розподільним пристроєм (19) для відведення обробленої води в бак вапняно-коагульованої води (20);

е) повітряного відділювача (3), вбудованого у верхню частину освітлювача і призначеного для видалення повітря з вихідної води перед надходженням її в реакційну зону освітлювача;

ж) штуцерів (6, 7, 8, 9) у нижній конічної частини освітлювача, призначених для введення розчину коагулянту, вапна, луги та промивної води. В умовах експлуатації використовується тільки введення вапна;

з) Пробовідбірних точок (1-11), розташованих по всій висоті освітлювача і дозволяють проводити відбір проб з усіх які підлягають контролю зон освітлювача і шлакоущілюнювача;

і) соплового пристрої (4) для введення води після повітряного відділювача у вхідні зону освітлювача.

4.2 Схема руху води в освітлювачі

Підігріта вода разом з коагулянтом подається у повітряний відділювач (3), з якого через тангенціально розташоване сопловий пристрій (4) надходить у нижню конічну частину освітлювача. Штуцер, підвідний розчин вапна (7) в межах освітлювача, спрямований радіально. Такий підвід рідин сприяє їх кращому взаємному перемішуванню.

У нижній конічної частини освітлювача, у вхідній зоні, протікають основні хімічні реакції. При цьому відбувається випадання пластівчастого осаду за рахунок утворення вуглекислого кальцію і гідроксиду магнію, формування яких закінчується в циліндричної частини апарату (5). Останній підтримується висхідним потоком оброблюючої води і утворює контактну середу (так званий зважений шламовий фільтр (12)). Пропуск води через товщу зваженого осаду поглиблює процеси сорбції, сприяє зм'якшенню, освітленню і стабілізації води.

У міру підйому води з конічної частини в циліндричну, обертальний рух, створений тангенціальним підведенням води в нижній частині освітлювача, гаситься, зустрічаючи на своєму шляху горизонтальну решітку (11) і вертикальні змішувальні перегородки (10), переходить в поступально-висхідне. Верхня розподіляюча решітка (17) вирівнює навантаження на площі перетину. Пройшовши верхню решітку, вода надходить в отвори збірного жолоби (18) і по ньому відводиться в колектор обробленої води (20).

Частина води, обробленої в освітлювачі, разом з захоплюється нею осадом надходить у шлакоущілюнювач (15) через вікна (13) у шлакоприймальних трубах (14). У шлакоущільнювачі відбувається відділення шлаку від рідини. Шлам осідає в нижній частині, ущільнюється і віддаляється в дренаж по лінії безперервної продувки (23). Освітлена ж вода ("відсічення") через отвори в збірному колекторі шлакоущілюнювача (21) надходить у трубу (22), що відводить її в розподільний пристрій (19). У розподільному пристрої потік води, що виходить з збірного жолоби, змішується з потоком освітленої води, що виходить з шлакоущільнювача. Вапнувати освітлена вода по трубопроводу (20) відводиться в бак вапняно-коагульованої води. Розміри "відсічення" залежать від якості утворюється осаду і складають 10-20% продуктивності освітлювача.

Вимір "відсічення" виробляється за висотою шару води (Н, см) над горизонтальною віссю вимірювальних отворів, розташованих в стінці розподільного пристрою.

Вимірювальні отвори в розподільному пристрої можуть бути перекриті пробками, щоб збільшити напір над віссю отворів. В роботі повинно бути залишено наступну кількість отворів залежно від встановленої на тривалий термін навантаження освітлювача (у% розрахункового значення): 125% - 5, 100% - 4 , 75% - 3, 50% - 2.

Безперервна продувка шлакоущільнювача (23) встановлюється в тих мінімальних розмірах, при яких ще не спостерігається скупчуванню осаду в шлакоущільнювачі і погіршення ефекту освітлення виходить з нього води.

Регулювання безперервної продувки проводиться автоматично регулятором безперервної продувки залежно від рівня шламу в шламоуплотнітеле. При ручному управлінні безперервної продувкою регулювання продування проводиться поворотом коркового крана. Вимірювання проводяться по тарований шкалою. Зазвичай розмір продувки становить 1.5-2% від продуктивності освітлювача.

Видалення великих часток досягається періодичними продуваннями конусної частини освітлювача (26) і шламоуплотнітеля (24).

Крім подачі сирої води в освітлювачі передбачена подача промивної води з бака промивної води (9)

Таблиця 4.1 ̶ Показники якості вхідної води

Твердість,мг-екв/кг	Лужність,мг-екв/кг	Fe,мг/кг	SiO32-,мкг/кг	Окиснюваність,мг /кг	Доза коагулянту/флокулянту,г/т	Доза вапна,г/т	SO4 2-,мг/кг	з/р
2,55	2	1,05	6,6	17,3	-	-	19,6	сл

Таблиця 4.2 ̶ Показники якості вихідної води

Твердість,мг-екв/кг	Лужність,мг-екв/кг	Fe,мг/кг	SiO32-,мкг/кг	Окиснюваність,мг /кг	Доза коагулянту/флокулянту,г/т	Доза вапна,г/т	SO4 2-,мг/кг	з/р
1,99	0,7	0,9	6,8	10	74	172	21,4	сл