Державотворчі процеси в Середньому Подніпров’ї

Центром зародження східнослов’янської держави було Середнє Подніпров’я, де сформувалося Полянське князівство. Першим полянським князем літопис називає Кия, який з братами Щеком і Хоривом та сестрою Либідь засновує Київ (V ст. – початок YI ст.) Кий, перший князь полянського союзу племен, побувавши на службі у Візантії заснував городок Києвець на Нижньому Дунаї, але не зміг там закріпитися і вирушив Подніпров’я, де заклав Київ та поклав початок династії Києвичів. Після його смерті Полянське князівство перейшло до нащадків. До полян приєднуються племена сіверян і деревлян В цей час відбувається формування апарату влади. Очолював князівство князь, який мав титул каган (хакан), позиції якого з часом зміцнюються. Князівства поступово об’єднуються у федерацію (державне утворення складається з кількох інших державних утворень). Правління князя з часом перестає в самодержавство (влада в руках однієї особи).

Утворення Київської Русі

Київська Русь - слов’янська держава, що існувала протягом ІХ – ХІІІ ст. Вона утворилася внаслідок об’єднання східнослов’янських племінних союзів навколо Полянського союзу з центром у Києві. Етапи розвитку Київської Русі: I етап (перша половина IX-X ст..) – об’єднання племен східних слов’ян, становлення та виникнення Київської Русі, розширення її території та розвиток феодальних відносин. II етап (кінець X – середина XI ст.) – розквіт Київської Русі, остаточне формування її території та об’єднання всіх східнослов’янських земель навколо Києва, зміцнення державної влади, вдосконалення управління та зростання її міжнародного авторитету. III етап ( кінець XI - середина XIII ст.) – занепад і політична роздробленість Київської Русі. Теорія утворення держави Київська Русь.

Питання «Звідки пішла Руська земля і хто в ній почав спершу княжити, і як Руська земля постала?», яке першим порушив літописець Нестор, так і не отримало в історичній науці однозначної відповіді. Сьогодні серед істориків побутує кілька наукових теорій походження назви «Русь». Однозначно можна стверджувати, що цей термін, як і термін «Руська земля», як правило, вживався у двох значеннях. У широкому розумінні ними охоплювалися всі східнослов'янські землі, у вузькому – територія Південної Русі – Київщини, Чернігівщини, Переяславщини. Існують різні точки зору на питання утворення Київської Русі: норманська теорія і теорія природно-історичного утворення Київської Русі (антинорманська теорія).. Норманська теорія з’явилася у XVIII ст. Її прибічники доводять, що Київську Русь заснували варяги – германо - скандинавська народність (вікінги, варяги). Цю теорію спростував російський вчений Михайло Ломоносов у XVIII ст., який довів першочергову роль слов’ян у створенні Київської Русі. Твердження Ломоносова одержало назву антинорманська теорія. Антинорманська теорія. Прибічники цієї теорії доводять, що утворення держави у східних слов’ян стало наслідком природного ходу історичних подій; для цього існували всі необхідні економічні і соціальні передумови. Цієї теорії дотримувалися Микола Костомаров і Михайло Грушевський.

Питання етнічної належності Київської Русі впродовж ХІХ–ХХ ст. неодноразово породжувало гострі дискусії науковців. Російські історики XIX ст. (Микола Карамзін, Михайло Погодін та ін.) стверджували, що Руську державу заснували росіяни (ототожнюючи поняття «Русь», «русини», «русичі» з поняттями «Росія», «росіяни»), а українці й білоруси відгалузилися від них значно пізніше. У радянській науці панувала думка, що в ці часи сформувалася давньоруська народність, яка в ХІV–ХV ст. розпалася на російську, білоруську й українську (тому називали Русь «колискою братніх народів»). Українські вчені XIX – першої третини XX ст. (Михайло Максимович, Михайло Грушевський, Агатангел Кримський та ін.) доводили, що формування українського, російського й білоруського етносів розпочалося до виникнення Руської держави.