Стійкі та нестійкі інтервали
В умовах ладу інтервали несуть у собі стійкість та нестійкість ладових ступенів.Таким чином , в умовах певного ладу інтервали поділяються на дві категорії : стійкі та нестійкі .
Стійкими є ті консонуючі інтервали , які утворюються тільки із
стійких ступенів ладу , всі інші - є нестійкими і потребують розв’язання у
стійкий інтервал .
Ладовим розв’язанням називається перехід нестійких інтервалів у стійкі .
Збільшені інтервали за ладовим тяжінням при розв’язанні розширяються
( переходять в інтервал з більшою кількістю ступенів ).
Зменшені інтервали - звужуються ( переходять в інтервал з меншою кількістю ступенів ).
Щоб вірно розв’язати нестійкий інтервал , потрібно знати тональність і лад , в яких він знаходиться , і визначити значення в ладу ступенів , котрі його утворюють . При розв’язанні нестійкий ступінь переходить в стійкий , а стійкий залишається на місці .
Один і той самий інтервал може мати декілька розв’язань в залежності від
того , в якій ладо тональності і на якому ступені він розглядається , і яке значення в ладу мають ці ступені .
Акорди .
Акордом ( від італ. аccordo – узгодження ) називається співзвуччя , яке складається з трьох і більше звуків, розташованих за певним принципом .
Кількість звуків в акорді визначає тип акорду .
Акорд з трьох звуків , розташованих по терціях , крайні звуки якого утворюють квінту , називається тризвуком .
Акорд з чотирьох звуків , розташованих по терціях, крайні звуки якого утворюють септиму , називається септакордом .
Акорд з п’яти звуків , розташованих по терціях , крайні звуки якого утворюють нону , називається нонакордом .
Акорд , що складається з трьох звуків , розташованих по терціям , крайні звуки якого утворюють квінту , називається тризвуком
Від комбінацій великих та малих терцій утворюється чотири різновиди тризвуків .
Великий ( мажорний ) тризвук складається з великої та малої терцій.
Його крайні звуки утворюють інтервал чистої квінти .
Позначається В5/3 або маж .5/3 .
Малий ( мінорний ) тризвук складається з малої та великої терцій .
Його крайні звуки утворюють інтервал чистої квінти .
Позначається М5/3 або мін.5/3.
Зменшений тризвук складається з двох малих терцій . Між його крайніми звуками утворюється зменшена квінта , від якої він отримав свою назву .
Позначається зм. 5/3.
Збільшений тризвук складається з двох великих терцій . Між його крайніми звуками утворюється збільшена квінта . від якої він отримав свою назву . Позначається зб.5/3.
2. Отримання нового акорду шляхом переміщення тонів тризвуку , в якому нижнім звуком стане його терція або квінта називається оберненням тризвуку . Кожен тризвук окрім свого основного виду має два обернення – секстакорд і квартсекстакорд .
Секстакорд будується на терцієвому тоні тризвуку і складається з терції
і кварти . Визначальним тоном для нього є секста між нижнім звуком і переміщеним основним тоном, від чого секстакорд отримав свою назву .
Внутрішня інтервальна структура секстакорду залежить від тризвуку , від якого утворено секстакорд :
В 6 = м3 + ч4
М 6 = в3 + ч4
Зм 6= м3 +зб4
Зб 6 =в3 + зм4
Квартсекстакорд будується на квінтовому тоні тризвуку і складається з кварти і терції . Визначальним інтервалом для нього є кварта між нижнім звуком і основним тоном тризвуку .
В 6/4 = ч4 +в3
М 6/4 = ч4 +м3
Зм 6/4 = зб4+м3
Зб 6/4 = зм4 +в3
3. З семи тризвуків , які можна побудувати на основних ступенях ладу ,
три є головними – тоніка , субдомінанта і домінанта , решта – побічними .
Тризвуки T ,S та D називаються головними тому , що в натуральних видах мажору та мінору відповідають ладовому нахилу ( в мажорі вони будуть мажорними , в мінорі – мінорними ) і тим самим виявляють специфіку ладу .
Головні тризвуки ладу використовуються не лише в основному виді , а й у вигляді обернень:
Т5/3 - Т6 - Т6/4 ; S5/3 - S6 - S6/4 ; D5/3 - D6 - D6/4 .
I III V IV VI (Ь) I V VII(#) II
В розв’язанні тризвуків та обернень S та D стійкі звуки залишаються на місці, нестійкі – рухаються за ладовим тяжінням в потрібному напрямку :
S - T6 D - T6/4
S 6 - T6/4 D 6 - T
S6/4- T D6/4 - T6
