Інтервали

Слово „ інтервал”(від лат.–intervallum) в перекладі означає проміжок між двома будь – якими об’єктами ( в просторі ) чи подіями ( в часі) В музиці інтервалом називається співвідношення двох звуків по висоті. Нижній звук є основою інтервалу , а верхній – його вершиною .

Інтервали можуть бути викладеними у мелодичній та гармонічній формі.

Мелодичними називають інтервали , звуки яких йдуть послідовно один за одним.

Два звуки ,що звучать одночасно, утворюють гармонічну форму інтервалу.

Будь–який музичний інтервал має два виміри - тонову та ступеневу величини.

Ступенева величина інтервалу визначається кількістю основних ступенів діатонічного звукоряду, що входять до його складу ,і утворює назву інтервалу .

Для назви інтервалів використовуються італійські порядкові чисельники - пріма ,секунда , терція , кварта , квінта , секста , септима , октава .

Тоновою величиною називається кількість тонів і півтонів ,що охоплює даний інтервал.

Якщо від ступеневої величини залежить назва інтервалу, то тонова величина визначає вид інтервалу .

Всі інтервали в межах октави ( включно) називаються простими .

Обернення інтервалу - результат переміщення складових його тонів , коли основа стає вершиною , а вершина – основою . В результаті обернення виникає новий інтервал з новими властивостями . Так , вузькі інтервали стають широкими , малі – великими , великі – малими , збільшені – зменшеними і навпаки . Лише чисті інтервали утворюють чисті , а тритони – тритони , хоч з іншими властивостями .

Сума числових позначень кожної пари таких інтервалів дорівнює 9 , а сума тонів – 6.

Консонансами називаються ті інтервали , звуки яких на слух зливаються, доповнюючи один одного , утворюючи при цьому м’яке і акустично стійке звучання яке не потребує розв’язання .

Консонанси поділяються на три види :

1) абсолютні консонанси - інтервали чистої пріми і октави ;

2) досконалі консонанси - чиста квінта і чиста кварта ;

3) недосконалі консонанси – великі і малі терції , великі та малі сексти .

Усі інші інтервали , а саме - великі і малі секунди , великі і малі септими і тритони ( збільшена кварта і зменшена квінта ) є дисонансами .

Дисонансами називаються інтервали , звуки яких протирічать один одному і сприймаються роздільно , тобто не зливаються в слуховому сприйнятті в єдине ціле . Дисонанси звучать більш різко порівняно з консонансами , по своїй акустичній природі вони нестійкі і потребують розв’язання , тобто переходу в консонанс .

Характерні інтервали та тритони .

В гармонічних видах мажору та мінору утворилась група інтервалів, властивих лише для цих видів ладів , котра отримала назву характерні інтервали .

Отже , характерними називаються збільшені та зменшені інтервали гармонічного мажору та мінору ( за винятком тритонів) ,котрі утворилися в наслідок пониження на півтону VI ст. мажорного ладу і підвищення на півтону VII ст. мінорного ладу і стали характерними інтервалами гармонічних ладів. Їх усього чотири :

Зб . 2 і її обернення – зм . 7

Зб . 5 і її обернення – зм .

Характерні інтервали

Назва характ. інтервалів	мажор гарм .	мінор гарм.	кількість
зб.2	VI Ь	VI	1
зм .7	VII	VII #	1
зб. 5	VI Ь	III	1
зм .4	III	VII #	1

Крім характерних інтервалів у гармонічних ладах утворилось по парі тритонів , не властивих натуральному виду мажору та мінору :

Назва інтервалів	мажор гарм.	мінор гарм.	кількість
зб. 4	(IV) ,VIЬ	IV,(VI)	2
зм .5	II ,(VII)	(II),VII#	2