Тема 1. Політика і влада як суспільні явища План семінарського заняття

1. Зміст, походження та функції політики.

2. Взаємодія політики з іншими сферами суспільного життя.

3. Поняття та структура влади, її легітимність та легальність.

4. Політичні відносини та політичне життя суспільства.

5. Вибори та виборчі системи.

Політика і влада – найважливіші складові суспільного життя. Виявлення їх сутності дозволяє розібратися у складних проблемах сучасності та визначити свою позицію щодо них.

Політика – це сфера цілеспрямованих відносин між соціальними групами з приводу використання інститутів публічної влади для реалізації суспільно значущих інтересів і цілей.

Влада – це відносини між суб’єктом і об’єктом (соціальними акторами) при яких суб’єкт контролює об’єкт, або впливає на нього, панує над ним.

Вивчаючи цю тему, слід звернути увагу на категорії: політика, влада, ресурси влади, політичні відносини, політичні інтереси, політичні цінності, політичне життя, легальність і легітимність влади. Необхідно визначити різні підходи до розуміння влади. Питання про легітимність та легальність влади, її види та роль бажано пов’язувати із сучасною політичною практикою. Студент повинен розуміти, як взаємодіє політика з правом, мораллю, культурою, релігією тощо. З’ясувати для себе зміст політичних відносин і політичного життя, їх сутність, форми, слід за допомогою практичного матеріалу із сучасного політичного життя України та Світу.

Запитання та завдання для самоконтролю

1. Наведіть визначення політики і влади.

2. Чому суспільство не може обійтись без влади? Яке, на Ваш погляд, головне призначення влади у суспільстві? Аргументуйте свою відповідь.

3. Яке визначення влади: влада як сутність чи влада як відношення - більшою мірою відповідає дійсності?

4. Чим політична влада відрізняється від влади економічної, ідеологічної, релігійної?

5. Що таке ресурси влади?

6. Що означає поняття «легітимність влади»? Як воно співвідноситься з поняттям «легальність влади»?

7. У чому особливість традиційного типу легітимності? Чи зберігся цей тип сьогодні?

8. У чому особливість харизматичного типу влади? Наведіть конкретні приклади.

9. Які ресурси у раціонально-легального типу влади?

10. У чому суть розподілу влади?

11. Яка роль моралі у політиці?

Рекомендована література

1. Штанько В.І., Чорна Н.В., Авксентьєва Т.Г., Тіхонова Л.А.

Політологія: Навч. посібник. – Харків: ХНУРЕ, 2006.

2. Штанько В.І., Чорна Н.В., Авксентьєва Т.Г., Тіхонова Л.А. Політологія: Навч. посібник. Видання 2-е, – К.:Видавництво «Фірма «Інкос», Центр учбової літератури, 2007.

3. Політологія// Під. ред. М.І. Сазонова. – Харків: «Фоліо», 1998.

4. Политология: Учеб. Пособие для вузов / Сост. и ред. Н. Сазонова. – Харьков: «Фолио», 2001.

5. Вебер М. Избранные произведения: Пер. с нем. – М., 1990.

6. Политология. Хрестоматия/ Сост.: Б.А. Исаев, А.С. Тургаев, А.Е. Хренов. – СПб: Питер, 2006.

Тема 2. Політичні режими сучасності План семінарського заняття

1. Характеристики сучасних політичних режимів:

а) тоталітарний політичний режим та його різновиди;

б) авторитарний політичний режим та його різновиди;

в) демократичний політичний режим.

2. Сутність демократії:

а) історичні типи демократії;

б) сучасні форми демократії;

в) концепції демократії.

3. Проблеми розбудови демократії в сучасній Україні.

Політичний режим – це характеристика форм і методів здійснення політичної влади в тій чи іншій країні, порядок взаємовідношень громадянського суспільства і політичної влади. Характеризуючи політичний режим, слід відповісти на запитання, завдяки чому та як йде досягнення владою цілей суспільства, а також, які саме ці цілі.

Для визнечення тоталітаризму, слід згадати тоталітарні ідеї в історії політичної теорії і практики, виявити першоджерела тоталітарної моделі, звернути увагу на фактори психологічного, соціально-економічного, політичного плану, а також ознайомитися з різновидами політичного тоталітаризму у ХХ ст. , що існував у вигляді комунізму, фашизму і націонал-соціалізму.

Щодо авторитарного режиму, слід також виявити його особливості та різницю із тоталітарним. Студенти мають знати, що авторитаризм може мати консервативний або реформаторський характер і виявлятися у таких формах: деспотизм, диктатура, військовий режим, монархічний, неопатрімоніальний тощо.

Демократичний політичний режим є одним з найважливіших показників зрілості будь-якого суспільства. Студенти повинні розуміти, які основні риси притаманні цьому режимові. Крім того, слід пам’ятати, що термін «демократія» має багато значень. Є різні теорії демократії, історичні її типи та форми. Розглядаючи демократію, важливо відзначити її позитивні та негативні сторони і звернути увагу на реальну та ідеальну демократію, охарактеризувати практику існування демократичного режиму в сучасній Україні.

Представницька демократія – це така форма народовладдя, за якої громадяни не беруть безпосередньої участі в управлінні спільнотою і розв’язанні спільних проблем, а доручають це своїм представникам. Охарактеризуйте різновиди виборчих систем сучасної демократії.

Запитання та завдання для самоконтролю

1. Що означає поняття «політичний режим»?

2. Як співвідносяться поняття «політичний режим» та «політична система»?

3. Чим відрізняється політичний режим від форми правління?

4. Чому для політичного режиму важлива легітимність?

5. Яке значення мають та яку роль виконують політичні партії у різних політичних режимах?

6. Чим тоталітаризм відрізняється від диктатури?

7. Чому тоталітаризм виник у ХХ столітті?

8. Які різновиди тоталітаризму виділяються у політології?

9. Чим авторитаризм відрізняється від тоталітаризму?

10. Які різновиди авторитарного режиму ви знаєте? У чому їх особливості?

11. Як змінилося розуміння демократії з момента її першого згадування? Які значення тепер має цей термін?

12. У чому переваги та недоліки демократії? Назвіть ознаки демократичного політичного режиму.