
- •1 Характеристика енергослужби та систем електропостачання
- •2 Структура електростанції
- •Служби електростанції
- •4 Вивчення технологічного процесу
- •5 Схема електропостачання та споживачі електричної енергії
- •6 Облік електричної енергії та графіки електричних навантажень
- •7 Трансформаторні підстанції та розподільчі пристрої
- •8 Високовольтні та низьковольтні апарати
- •9 Електричні силові мережі
- •10 Електричне освітлення
- •11 Релейний захист та автоматика
- •12 Енергозбереження
- •13 Охорона праці та навколишнього середовища
- •14 Електричні двигуни приводів устаткування станції
- •15 Електролізна установка типу сэу-20
- •Заходи безпеки під час обслуговування електролізної установки
- •Список використаної літератури
Служби електростанції
До інженерних служб електростанції відноситься відділ головного конструктора, відділ головного технолога, відділ головного механіка.
Відділ головного технолога розробляє виробничо технічну документацію технологічні карти виготовлення і зборки виробів (деталей, вузлів машин, технологічної оснастки), здійснює проектування і керівництво їх виготовлення, керує втіленням нових технологічних процесів і оснащення.
Відділ головного конструктора здійснює проектування нових і вдосконалення діючих конструкцій; керує випробовуванням і монтажем машин, експериментальним цехом і лабораторіями, стандартизацією і креслярським господарством станції. Конструкторський відділ забезпечує економічність, надійність і довговічність розроблених деталей. Відділ складається з головного конструктора, заступника головного конструктора, старшого конструктора і з групи конструкторів.
Відділ з підготовки і проведення ремонтів забезпечує документальну і матеріальну підготовку до проведення ремонтів, проводить заміну зношеного обладнання на нове і безпосередньо займається ремонтом виробничого обладнання.
Виробничо - диспетчерський відділ займається оперативним плануванням виробництва, встановлює для основних цехів оперативні виробничі плани, розробляє графіки виробництва продукції і здійснює контроль за їх виконанням.
Все виробництво на підприємстві поділяється на основне і допоміжне.
До основного належать цехи і служби, які беруть безпосередню участь у виробництві основної продукції ТЕС: котло-турбінний цех, паливно-транспортний цех.
До допоміжного виробництва відносяться цехи і служби, які не беруть безпосередньої участі у виробництві продукції, але забезпечують нормальну і безперебійну роботу основних цехів і служб. До них відноситься: хімічний цех, цех теплової автоматики, ремонтно-будівельний цех, лабораторії металів, експериментальний цех.
Сукупність технологічного, енергетичного, транспортного, ремонтного обладнання, організаційних та обчислювальних засобів, інструментів та пристосувань, які необхідні для здійснення виробничого процесу, визначає стан матеріально-технічної бази (МТБ) підприємства.
Виходячи з цього, стан МТБ, тобто рівень її досконалості, повинен відповідати вимогам і особливостям даного виробництва. МТБ підприємства складають предмети і засоби праці.
Постачальниками основних виробничих фондів для Бурштинської ТЕС є: Таганрозький котельнобудівний завод, Санкт-Петербургзький металічний завод, Харківський завод “Електроважмаш”, Запорізький трансформаторний завод. Таким чином підприємство має усталені зв’язки як з постачальниками необхідних для виробництва матеріалів і обладнання, так і зі споживачами електроенергії. Особливістю структури ОФ БуТЕС є те, що найбільшу питому вагу в загальному обсязі ОФ складають машини і обладнання. При цьому в даній групі переважає силове обладнання. Саме силове обладнання і є основним виробничим обладнанням в даному підприємстві. Тому слід звернути більшу увагу на її стан. Характеристика даного виду ОФ приведена в таблиці 1.2.
Дане обладнання встановлене на кожному з 12 енергоблоків. При здачі електростанцій в експлуатацію її проектна потужність складала 12 х 200 МВт.
Зниження встановленої потужності відбулося внаслідок перемаркування енергоблоків, оскільки число відпрацьованих ними годин перевищує 20 000 годин (див табл. 1.1).
Таблиця 1.1 — Число відпрацьованих годин по кожному енергоблоку
Блок |
Число відпрацьованих годин |
Блок |
Число відпрацьованих годин |
№ 1 |
217077 |
№ 7 |
217737 |
№ 2 |
212107 |
№ 8 |
215230 |
№ 3 |
211525 |
№ 9 |
214284 |
№ 4 |
222836 |
№10 |
209565 |
№ 5 |
217940 |
№11 |
188835 |
№ 6 |
216328 |
№12 |
169593 |
Таблиця 1.2 — Характеристика основного енергетичного обладнання
Вид обладнання |
Тип обладнання |
Основні параметри |
1 |
2 |
3 |
1. Котлоагрегати енергетичні |
ТП-100 ТП-100А |
|
2. Турбоагрегати |
К-200-130 |
1. Встановлена енергетична потужність, МВт – 185;195 2. Тиск свіжої пари, кгС/см2 – 130 3. Тиск пари після проміжного перегріву, кгС/см2 – 21,2 4. Температура свіжої пари, С – 540 5. Температура пари після проміжного перегріву,С – 540 |
3. Генератори |
ТГВ-200 АСТГ-200-2АУЗ ТГМ-200М |
1. Потужність, тис. кВт – 200 2. Напруга на виводах, кВ – 15.75 3. Збудження – високочастотне з випрямною установкою 4. Охолодження – воднево-водяне і водневе |
4. Трансформатори |
ТДЦГ-250/220 ТДЦГ-250/330 |
1. Потужність, тис. кВт – 250 Напруга, кВ – 15,75/220 15,75/330 |
Максимально можливий рівень відпрацьованих годин для кожного енергоблоку становить 240000 год. Тому енергоблоки мають запас ресурсів ще на 8-10 років при річному відпрацюванні 5000 год.
Для нормальної роботи електростанції важливе значення має безперебійне паливозабезпечення. В якості основного палива на Бурштинській ТЕС використовується кам’яне вугілля Львівсько-Волинського басейну, Донецького басейну, Сілезьке, Ханаське. Крім вугілля на Бурштинській ТЕС спалюється газоподібне паливо, яке подається по газопроводу “Київ — Західна Україна - ІІ”, а також мазут Дрогобицького, Надвірнянського, Кременчуцького та інших нафтопереробних заводів.
Структура палива, що використовується на підприємстві приведена в таблиці 1.3.
Таблиця 1.3 — Структура палива Бурштинської ТЕС
Вид палива |
Роки |
|||||||||
1997 |
1998 |
1999 |
2000 |
2001 |
||||||
|
т. у. п. |
% |
т. у. п. |
% |
т. у. п. |
% |
т. у. п. |
% |
т. у. п. |
% |
Всього в т. г. : |
3237052 |
100 |
2310844 |
100 |
2385516 |
100 |
2173579 |
100 |
1678445 |
100 |
Вугіл- ля |
2320788 |
71,7 |
1968056 |
85,2 |
1860464 |
78,0 |
1601936 |
73,7 |
1059650 |
63,1 |
Мазут |
307109 |
9,5 |
167930 |
7,3 |
108477 |
4,5 |
130584 |
6 |
18783 |
1,1 |
Газ |
609155 |
18,8 |
174858 |
7,5 |
416575 |
17,5 |
441059 |
20,3 |
600012 |
35,8 |
Як видно з таблиці 1.4, найбільшу питому вагу в структурі палива займає вугілля, при чому на протязі аналізованого періоду вона постійно зростає. Найбільш оптимальною була структура палива у 1997 році, оскільки згідно проекту у паливному балансі палива тверде паливо повинно складати 70 %, а рідке та газоподібне—30%. Тобто на протязі аналізованого періоду маємо незбалансованість палива як по складових, так і по загальній кількості. Ця незбалансованість пояснюється ритмом цін на енергоносії, зокрема на газ та нафтопродукти.
Для економічної роботи електростанції велике значення має використання доброякісного палива. Простежимо якість палива, що використовується на протязі аналізованого періоду (таблиця 1.4).
Таблиця 1.4 — Якість спаленого вугілля за 1997-2001 р.р.
Роки |
Характеристики |
||
теплота згоряння, ккал/кг |
вологість, % |
зольність, % |
|
1997 |
4037 |
9,0 |
35,4 |
1998 |
4464 |
10,2 |
29,0 |
1999 |
4445 |
10,2 |
29,4 |
2000 |
4553 |
10,15 |
28,3 |
2001 |
4294 |
9,5 |
33,2 |
Так, протягом даного періоду якість вугілля характеризується стрибкоподібними змінами значень, та в загальному можна говорити про погіршення якості вугілля через велику різницю між фактичною та проектною калорійністю (5500 ккал/кг). Спостерігаємо зниження зольності. Ці негативні явища пояснюються зменшенням поставок вугільного шламу і високозольного вугілля Донецького басейну.
Також погіршилась якість палива по вологості. Як бачимо, вона становить 9,0-10,2 % при проектній 6,8 %. Погіршення якості палива приводить до нестачі вугільної теплоти, обмежує продуктивність системи.
Отже, як видно з приведеної механіко-технологічної характеристики виробництва на Бурштинській ТЕС, процес випуску електроенергії технологічно та технічно підтримується на досить високому рівні. Виключенням є високий рівень зношення основного обладнання енергоблоків. Така ситуація зумовлює необхідність постійного підтримання відповідного технічного стану основних фондів. Також необхідно звернути увагу на якість палива, а значить використовувати висококалорійне, низькозольне кам’яне вугілля, збільшувати частку газу в структурі палива. І лише за такої умови, можливе в свою чергу ефективне використання матеріальних ресурсів.