5. Кут місця цілі. Порядок аналітичного визначення кута місця цілі.

Кутом місця цілі називається кут між горизонтальною площиною, що проходить через точку гармати (прилад розвідки) і лінією «гармата-ціль».Вимірюється в поділках кутоміра

А) Для вогневої позиції :

ВП

де Н _ц - абсолютна висота цілі, м;

Н _Б - абсолютна висота ВП, м;

Dh _Ц - перевищення цілі над ВП, м;

Д _т^ц- дальність топографічна ВП - ціль, м.

Б) Для спостережного пункту: Ц

Δ h ц

Дк

Н _СП

_{де М ц – кут місця цілі}

Н _ц - абсолютна висота цілі, м;

Н _СП - абсолютна висота СП, м;

Dh ц - перевищення цілі над СП, м;

Д к - дальність від СП до цілі, м.

6. Зближення меридіанів, його суть та способи визначення. Порядок визначення зближення меридіанів за картою.

Зближення меридіанів γ - кут, утворений північним напрямком істинного меридіана, який проходить через дану точку і північним напрямком вертикальної лінії координатної мережі. Зближення меридіанів використовують в артилерії для переходу від істинного азимута (А) до α і навпаки. Величина γ для точок, розташованих від осьового меридіану, на Захід - негативна, а на Схід - позитивна. Величина γ на осьовому меридіані зони та на екваторі рівна « 0 » і збільшується з віддаленням точки від осьового меридіану та від екватора. γ max буде на полюсі і = ±3° = ±0-50 ( 3⁰ / 6 ).

Зближення меридіанів визначається за: 1) картою; 2) графіком 3) формулою.

1. Для визначення зближення меридіанів за картою, користуються формулою:

γ_Т.К.= γ_Ц.Л.К + ( ± Δγ )

де: γ_Ц.Л.К.- зближення меридіанів центру листа карти, підпи­сується під південною стороною рамки карти;

Δγ- поправка на зміщення точки відносно центру листа карти по довготі. Береться з табл.6.1 (якщо точка розміщен­ня східніше центру листа - знак "+", якщо західніше - то "-").

Для широт України Δγ на 5 км = 0-01; 10 км – 0-02; 15 км - 0-03 і т.д.

7. Поправка бусолі. Порядок визначення поправки бусолі по карті і на місцевості

Поправка бусолі є кут між північним напрямком магнітного меридіану та північним напрямком вертикальної лінії координатної сітки карти у даної точки.

Для визначення Аm по карті: Аm = ( γ _{т к} ) – ( δ _{п р} )

1) γ _{т к} = γ _{ц л к} + ( Δ γ )

2. δ _{п р} = δ _{р в к} + ( ); “+”- ; “ –“ -

Δ δ ^΄ - річне змінення схилення ( беруть у хвилинах ! )

n - кількість років між виданням карти та поточним роком

Поправкою бусолі на місцевості визначають як різницю магнітного азимуту і дирекційного кута одного і того ж орієнтирного напрямку.

Вона дозволяє переходити від виміряного Ам до дирекційного кута  за формулою:

Аm=Аm_ср – 

Аm ср визначають не менш як за 5 незалежними вимірами.

Різниця між визначеними азимутами не повинна перевищувати 0-04

 вихідного орієнтирного напрямку визначають одним із способів, серединна помилка, якого не перевищує 0-01.

Аm , по можливості, визначається як можна ближче до району проведення топогеодезичних робіт. Аm залишається незмінною у радіусі 10 км від точки, на якій вона визначалась. Як виключення, дозволяється використовувати попередню Аm, ввівши до неї поправку на зміну зближення меридіанів () за формулою:

Аm н = Аmст + ( ±  )

8. Зміст топогеодезичної прив’язки СП. Норми точності та час на проведення топогеодезичної прив’язки

Топогеодезична прив'язка стартової позиції включає визначення:

• визначення повних прямокутних координат точок пуску, їхньої абсолютної висоти;

• визначення істинного азимуту вихідного напрямку.

Крім того, при необхідності, перераховують прямокутні координати точки пуску в зону цілей і визначення поправки в дирекційний кут за перехід з однієї зони в іншу.

Роботу по топогеодезичній прив’язці СП в підготовлюваному позиційному районі здійснюють силами і засобами топогеодезичного відділення стартової батареї; кожне тгв має на озброєнні топоприв’язник 1Т12 (навігаційна апаратура, гірокомпас 1Г17, бусоль ПАБ-2АМ, далекомір ДСП-30, 20 м мірна стрічка, прилади для обчислень та роботи на карті), теодоліт Т10В (ТТ-3) в комплекті з ДДИ, ЕКОМ 1В520. По результатам ТГП на кожну СП складають картку топогеодезичної прив’язки, яку передають командиру батареї при прибутті в ПР.

Топогеодезичну прив’язку СП при розгортанні батареї в непідготованому ПР здійснюють обслугою ПУ за допомогою системи топоприв’язки 1Т28, що входить до складу пускової установки. Контроль прив’язки точок пуску здійснюють за допомогою топогеодезичного відділення стартової батареї, що має на озброєнні топоприв’язник 1Т12.

Залежно від обстановки координати точок пуску визначають на геодезичній основі (відносно пунктів ДГМ, СГМ, АТГМ), по карті (масштабу 1:50 000 або 1:100 000, або спеціальній карті з координатами контурних точок) за допомогою топоприв’язника або кутомірних приладів.

Координати кожної точки пуску визначаються одним топоприв’язником дворазово від різних контурних точок; або двома топоприв’язниками; або одним топоприв’язником і приладами від контурних точок. При визначенні координат точки пуску за допомогою топоприв’язника довжина маршруту від початкової точки не повинна перевищувати 5 км.

Азимути вихідних напрямків визначають гіроскопічним, астрономічним або геодезичним способом.

Для проведення контролю ТГП може бути залучено геодезична обслуга старшого начальника.

Таблиця 3. Вимоги щодо точності прив’язки стартових позицій підрозділів РВ

№ з/п	Елементи бойового порядку	Серединні помилки визначення:
		координат, м	дирекійних кутів (азимутів)	висот, м
1	Вогневі позиції реактивної артилерії	20-25	0-02	5
2	Стартові позиції підрозділів ТР	20-25	1,0¢ – 2,0¢	10
3	Стартові позиції підрозділів ОТР	303-50	0,5¢ – 1,0¢	20

9. Призначення ,ТТХ и комплект ПАБ – 2А

Перископічна артилерійська бусоль ПАБ-2А призначена для визначення азимутів напрямків, орієнтування знарядь і приладів, для виміру горизонтальних кутів, кутів нахилу і відстаней при виконанні топогеодезичної прив'язки.

У комплект ПАБ-2А входять:

— бусоль;

— тринога;

— азимутальна насадка АНБ-1;

— футляр приладів;

— акумулятор із приладдям для освітлення;

— перископ у футлярі.

У футляр приладів укладаються бусоль, азимутальна насадка і наступні приналежності: висок, викрутки, осушувальний патрон (запасний), ключ до патрона осушення, світлофільтри, серветка, опис приладів і формуляр.

Основні дані перископічної артилерійської бусолі:

а) Оптичні

Збільшення монокуляра .................. 8^х

Поле зору ...................................... 0-83(5)°

Роздільлна здантість...........................6’’

б) Конструктивні

Ціна найменшої поділки:

кутомірного і бусольного кілець .............. 1-00

кутомірного і бусольного барабанів ........ 0-01

відлікової шайби монокуляра ................... 1-00

барабана вертикального наведення монокуляра ..... 0-01

в) Межі виміру кутів

горизонтальних ................. 60-00(360°)

вертикальних . ................ ±3-00 (±18°)

Перископічність ……………....350 мм

г) Маси

Маса прибору з футляром ............. 5,2 кг

Маса триноги .... 3,4 кг

Маса повного комплекту ......... 11,5 кг