
- •В.П. Кідиба релейний захист електроенергетичних систем
- •1. Загальні положення
- •2. Захист за допомогою запобіжників
- •3. Захист за допомогою автоматичних вимикачів
- •6. Джерела оперативного струму
- •7. Захист ліній електропересилання
- •8. Захист трансформаторів та автотрансформаторів
- •9. Захист генераторів
- •10. Захист двигунів
- •Розділ 1
- •1.1. Призначення релейного захисту
- •1.2. Вимоги до виконання релейного захисту
- •1.3. Призначення та основні характеристики реле
- •1.4. Принцип дії та особливості виконання реле
- •1.4.1. Електромеханічні реле
- •1.4.1.1. Електромагнітні реле
- •1.4.1.2. Індукційні реле
- •1.4.1.3. Реле опору
- •1.4.1.4. Реле з фільтрами симетричних складових
- •1.6. Вимоги до пристроїв релейного захисту
- •Розділ 2
- •2.1. Основні характеристики запобіжників
- •2.2. Вибір запобіжників
- •Розділ 3
- •3.1. Основні характеристики автоматичних вимикачів
- •3.2. Вибір автоматичних вимикачів
- •Розділ 4
- •4.1. Призначення первинних вимірювальних перетворювачів струму
- •4.2. Принцип роботи трансформатора струму
- •4.3. Розрахункова схема та векторна діаграма трансформатора струму
- •4.4. Режим роботи трансформатора струму
- •4.5. Похибка трансформатора струму
- •4.6. Умовне та позиційне позначення трансформатора струму
- •4.7. Схеми з‘єднання обмоток трансформаторів струму
- •4.8. Перевірка трансформаторів струму
- •4.8.1. Перевірка однополярності виводів первинної та вторинної обмоток трансформаторів струму
- •4.8.2. Перевірка коефіцієнтів трансформації трансформатора струму
- •4.8.3. Характеристика намагнічування трансформатора
- •4.8.4. Перевірка трансформаторів струму на 10% похибку
- •4.8.4.1. Перевірка та на 10% похибку за дійсною вольт-амперною характеристикою та
- •Розрахунок вторинного навантаження та
- •4.8.4.2. Перевірка та на 10% похибку за паспортними даними
- •4.8.4.3. Перевірка та на 10% похибку за кривими граничних кратностей (кгк): ;
- •4.8.4.4. Методи зниження похибки трансформаторів струму
- •Розрахункова схема та векторна діаграма трансформатора струму.
- •Розділ 5
- •5.1. Призначення первинних вимірювальних перетворювачів напруги
- •5.2. Електромагнітні трансформатори напруги
- •5.2.1. Принцип роботи електромагнітного трансформатора напруги
- •5.2.2. Режим роботи трансформатора напруги, похибка трансформатора напруги
- •5.2.3. Умовне та позиційне позначення трансформатора напруги
- •5.2.4. Схеми з‘єднання обмоток трансформаторів напруги
- •5.2.5. Організація вторинних кіл трансформаторів напруги
- •5.2.6. Перевірка вторинних кіл трансформаторів напруги
- •5.3. Конденсаторні трансформатори напруги
- •5.4. Особливості режимів трансформаторів напруги в мережах з ізольованою та компенсованою нейтраллю
- •5.5. Особливості режимів трансформаторів напруги в мережах з ефективно заземленою нейтраллю
- •Розділ 6
- •Розділ 7
- •7.1. Пошкодження та особливі режими ліній електропересилання
- •7.2. Струмові захисти ліній з одностороннім живленням
- •7.2.1. Максимальний струмовий захист
- •Вибір струму спрацювання
- •7.2.2. Струмова відсічка без витримки часу
- •7.2.3. Комбінована відсічка за струмом та напругою
- •7.2.4. Неселективна струмова відсічка без витримки часу
- •7.2.5. Струмова відсічка з витримкою часу
- •7.2.6. Схеми струмових захистів
- •7.3.1. Максимальний струмовий спрямований захист
- •7.3.3. Вибір струму спрацювання мссз
- •7.3.4. Спрямована струмова відсічка та спрямована струмова відсічка з витримкою часу
- •7.3.5. Принципова схема струмового спрямованого захисту
- •7.24. Приклад схеми струмового спрямованого захисту
- •7.3.6. Загальна оцінка струмових спрямованих захистів
- •7.4.1. Особливості виконання захистів від коротких замикань на землю ліній 110–750 кВ
- •7.4.2. Розрахунок уставок спрацювання захистів від однофазних к.З. На землю
- •7.5. Диференційні струмові захисти
- •7.5.1. Призначення та принцип дії диференційних захистів леп
- •7.5.2. Вибір струму спрацювання поздовжнього диференційного захисту леп
- •7.5.3. Чутливість поздовжнього диференційного захисту
- •7.5.4. Особливості поздовжнього диференційного захисту ліній
- •7.5.5. Загальна оцінка поздовжнього диференційного захисту лінії
- •7.5.6. Поперечний диференційний захист ліній
- •7.5.7. Загальна оцінка поперечного диференційного захисту лінії
- •7.5.8. Поперечний спрямований диференційний захист ліній
- •7.5.9. Загальна оцінка спрямованого поперечного диференційного захисту паралельних ліній
- •7.6.1. Призначення, принцип роботи дистанційного захисту
- •7.6.2. Основні органи дистанційного захисту
- •7.6.3. Характеристики вимірних органів (реле опору) дистанційного захисту
- •7.6.4. Вибір параметрів спрацювання дистанційних захистів
- •III ступінь
- •7.6.5. Вибір параметрів спрацювання дистанційних захистів фірми siemens
- •7.6.6. Вибір параметрів спрацювання дистанційних захистів з лінійно-залежною характеристикою витримок часу
- •7.6.7. Пристрої блокування дистанційного захисту від хитань
- •7.6.8. Пристрої блокування дистанційного захисту у випадку несправностей в колах змінної напруги
- •7.7. Високочастотні захисти ліній
- •7.7.1. Загальна характеристика високочастотних захистів ліній
- •7.7.2. Організація високочастотного каналу захисту
- •7.7.3. Спрямований захист з високочастотним блокуванням
- •7.7.4. Диференційно-фазовий високочастотний захист
- •7.8.1. Особливості режимів у мережах з ізольованими або компенсованими нейтралями під час виникнення однофазних замикань на землю
- •7.8.2. Виконання захистів від однофазних замикань на землю в мережах з ізольованими або компенсованими нейтралями
- •7.9. Вибір захистів ліній електропересилання
- •Захисти повітряних леп напругою 110-220 кВ
- •Захисти повітряних ліній у мережах напругою 330 кВ та вище із заземленою нейтраллю
7.6.6. Вибір параметрів спрацювання дистанційних захистів з лінійно-залежною характеристикою витримок часу
Для захисту ліній 6–20 кВ у випадку, коли струмові захисти не задовольняють умовам чутливості застосовують спрощені дистанційні захисти. Так, промисловістю виготовляють неспрямовані дистанційні захисти повного опору ДЗ-10-У2 та КРЗА-С. Ці захисти застосовуються, як правило, в сільських мережах на секціонованих радіальних лініях. Крім того, пристрій КРЗА-С має пристрій двократного АПВ. Вимірним органом захистів є реле повного опору, яке спрацьовує з витримкою часу, що лінійно залежить від відстані до місця к.з. (рис. 7.44).
Параметрами спрацювання дистанційного захисту з залежною витримкою часу є опір спрацювання та час спрацювання.
Опір спрацювання вимірного органа захисту вибирається з наступних умов:
– забезпечення неспрацювання в максимальному режимі з урахуванням самозапуску двигунів
|
(7.77) |
де
–
номінальна напруга на шинах підстанції,
–
коефіцієнт відлагодження, дорівнює
1,25;
–
коефіцієнт, який враховує самозапуск
двигунів, приймається таким, що дорівнює
1,2;
–
коефіцієнт повернення реле 1,1,
.
– максимальний робочий струм лінії;
– забезпечення
неспрацювання в робочому максимальному
режимі. Визначається з виразу (7.56) за
;
– забезпечення неспрацювання під час к.з. за трансформатором, якщо він під'єднаний до відгалуження лінії. У цьому випадку опір спрацювання вимірного органа визначається за виразом (7.44);
– узгодження з захистом суміжного елемента, якщо він також реалізований на дистанційному принципі
|
(7.78) |
де
–
коефіцієнт відлагодження, приймається
таким, що дорівнює 0,85,
–
опір лінії, яка захищається;
–
уставка спрацювання дистанційного
захисту суміжного елемента.
З усіх умов вибирається найменше значення.
Опір уставки реле визначається з виразу
|
(7.79) |
де
– коефіцієнти трансформації трансформаторів
напруги та струму, до яких під’єднаний
вимірний орган дистанційного захисту.
Час
спрацювання дистанційного захисту
залежить від відстані до місця к.з.
(рис. 7.44). Це є лінійна залежність –
де
–
коефіцієнт нахилу характеристики. Час
спрацювання захисту визначається
вибором коефіцієнта
.
Для забезпечення відповідної чутливості,
швидкодії та узгодження з роботою
дистанційного захисту суміжного елемента
час спрацювання захисту лінії Л1
(рис. 7.44) визначається з виразу
|
(7.80) |
де
,
де
– час спрацювання захисту в незалежній
частині характеристики суміжного
елемента (лінії Л2
на рис. 7.44),
– ступінь селективності (для узгодження
з захистом суміжного елемента), приймається
0,5 с.
Чутливість захисту визначається коефіцієнтом чутливості під час к.з. у таких точках:
– під час к.з. в кінці лінії, яка захищається
|
(7.81) |
– під час к.з. в кінці попередньої лінії, коли захист виконує функції дальнього резервування
|
(7.82) |
– під час к.з. на вторинній стороні трансформатора, який під’єднаний до шин протилежної підстанції
|
(7.83) |