
- •В.П. Кідиба релейний захист електроенергетичних систем
- •1. Загальні положення
- •2. Захист за допомогою запобіжників
- •3. Захист за допомогою автоматичних вимикачів
- •6. Джерела оперативного струму
- •7. Захист ліній електропересилання
- •8. Захист трансформаторів та автотрансформаторів
- •9. Захист генераторів
- •10. Захист двигунів
- •Розділ 1
- •1.1. Призначення релейного захисту
- •1.2. Вимоги до виконання релейного захисту
- •1.3. Призначення та основні характеристики реле
- •1.4. Принцип дії та особливості виконання реле
- •1.4.1. Електромеханічні реле
- •1.4.1.1. Електромагнітні реле
- •1.4.1.2. Індукційні реле
- •1.4.1.3. Реле опору
- •1.4.1.4. Реле з фільтрами симетричних складових
- •1.6. Вимоги до пристроїв релейного захисту
- •Розділ 2
- •2.1. Основні характеристики запобіжників
- •2.2. Вибір запобіжників
- •Розділ 3
- •3.1. Основні характеристики автоматичних вимикачів
- •3.2. Вибір автоматичних вимикачів
- •Розділ 4
- •4.1. Призначення первинних вимірювальних перетворювачів струму
- •4.2. Принцип роботи трансформатора струму
- •4.3. Розрахункова схема та векторна діаграма трансформатора струму
- •4.4. Режим роботи трансформатора струму
- •4.5. Похибка трансформатора струму
- •4.6. Умовне та позиційне позначення трансформатора струму
- •4.7. Схеми з‘єднання обмоток трансформаторів струму
- •4.8. Перевірка трансформаторів струму
- •4.8.1. Перевірка однополярності виводів первинної та вторинної обмоток трансформаторів струму
- •4.8.2. Перевірка коефіцієнтів трансформації трансформатора струму
- •4.8.3. Характеристика намагнічування трансформатора
- •4.8.4. Перевірка трансформаторів струму на 10% похибку
- •4.8.4.1. Перевірка та на 10% похибку за дійсною вольт-амперною характеристикою та
- •Розрахунок вторинного навантаження та
- •4.8.4.2. Перевірка та на 10% похибку за паспортними даними
- •4.8.4.3. Перевірка та на 10% похибку за кривими граничних кратностей (кгк): ;
- •4.8.4.4. Методи зниження похибки трансформаторів струму
- •Розрахункова схема та векторна діаграма трансформатора струму.
- •Розділ 5
- •5.1. Призначення первинних вимірювальних перетворювачів напруги
- •5.2. Електромагнітні трансформатори напруги
- •5.2.1. Принцип роботи електромагнітного трансформатора напруги
- •5.2.2. Режим роботи трансформатора напруги, похибка трансформатора напруги
- •5.2.3. Умовне та позиційне позначення трансформатора напруги
- •5.2.4. Схеми з‘єднання обмоток трансформаторів напруги
- •5.2.5. Організація вторинних кіл трансформаторів напруги
- •5.2.6. Перевірка вторинних кіл трансформаторів напруги
- •5.3. Конденсаторні трансформатори напруги
- •5.4. Особливості режимів трансформаторів напруги в мережах з ізольованою та компенсованою нейтраллю
- •5.5. Особливості режимів трансформаторів напруги в мережах з ефективно заземленою нейтраллю
- •Розділ 6
- •Розділ 7
- •7.1. Пошкодження та особливі режими ліній електропересилання
- •7.2. Струмові захисти ліній з одностороннім живленням
- •7.2.1. Максимальний струмовий захист
- •Вибір струму спрацювання
- •7.2.2. Струмова відсічка без витримки часу
- •7.2.3. Комбінована відсічка за струмом та напругою
- •7.2.4. Неселективна струмова відсічка без витримки часу
- •7.2.5. Струмова відсічка з витримкою часу
- •7.2.6. Схеми струмових захистів
- •7.3.1. Максимальний струмовий спрямований захист
- •7.3.3. Вибір струму спрацювання мссз
- •7.3.4. Спрямована струмова відсічка та спрямована струмова відсічка з витримкою часу
- •7.3.5. Принципова схема струмового спрямованого захисту
- •7.24. Приклад схеми струмового спрямованого захисту
- •7.3.6. Загальна оцінка струмових спрямованих захистів
- •7.4.1. Особливості виконання захистів від коротких замикань на землю ліній 110–750 кВ
- •7.4.2. Розрахунок уставок спрацювання захистів від однофазних к.З. На землю
- •7.5. Диференційні струмові захисти
- •7.5.1. Призначення та принцип дії диференційних захистів леп
- •7.5.2. Вибір струму спрацювання поздовжнього диференційного захисту леп
- •7.5.3. Чутливість поздовжнього диференційного захисту
- •7.5.4. Особливості поздовжнього диференційного захисту ліній
- •7.5.5. Загальна оцінка поздовжнього диференційного захисту лінії
- •7.5.6. Поперечний диференційний захист ліній
- •7.5.7. Загальна оцінка поперечного диференційного захисту лінії
- •7.5.8. Поперечний спрямований диференційний захист ліній
- •7.5.9. Загальна оцінка спрямованого поперечного диференційного захисту паралельних ліній
- •7.6.1. Призначення, принцип роботи дистанційного захисту
- •7.6.2. Основні органи дистанційного захисту
- •7.6.3. Характеристики вимірних органів (реле опору) дистанційного захисту
- •7.6.4. Вибір параметрів спрацювання дистанційних захистів
- •III ступінь
- •7.6.5. Вибір параметрів спрацювання дистанційних захистів фірми siemens
- •7.6.6. Вибір параметрів спрацювання дистанційних захистів з лінійно-залежною характеристикою витримок часу
- •7.6.7. Пристрої блокування дистанційного захисту від хитань
- •7.6.8. Пристрої блокування дистанційного захисту у випадку несправностей в колах змінної напруги
- •7.7. Високочастотні захисти ліній
- •7.7.1. Загальна характеристика високочастотних захистів ліній
- •7.7.2. Організація високочастотного каналу захисту
- •7.7.3. Спрямований захист з високочастотним блокуванням
- •7.7.4. Диференційно-фазовий високочастотний захист
- •7.8.1. Особливості режимів у мережах з ізольованими або компенсованими нейтралями під час виникнення однофазних замикань на землю
- •7.8.2. Виконання захистів від однофазних замикань на землю в мережах з ізольованими або компенсованими нейтралями
- •7.9. Вибір захистів ліній електропересилання
- •Захисти повітряних леп напругою 110-220 кВ
- •Захисти повітряних ліній у мережах напругою 330 кВ та вище із заземленою нейтраллю
7.6.3. Характеристики вимірних органів (реле опору) дистанційного захисту
До
реле мінімального опору підводяться
струм лінії та напруга шин, від яких
відходить лінія. У дистанційному реле
реалізується співвідношення
,
яке визначає деякий комплексний опір
.
Тому характеристика реле може бути
побудована в фазовій системі координат
або в комплексній (імпедансній) площині.
В фазовій системі відкладається
максимальне значення опору, за якого
реле спрацьовує від кута
.,
який відповідає цьому опору. Кут
визначається як аргумент співвідношення
.
В комплексній (імпедансній) площині по
осі абсцис відкладається значення
активного опору R,
по осі ординат – значення реактивного
опору X.
На рис. 7.46 показані різні види
характеристик реле мінімального опору.
Реле буде спрацьовувати, коли вимірюване
комплексне значення опору буде знаходитись
у площині, обмеженій кривою, яка відповідає
максимальному комплексному опору. Кут,
який відповідає найбільшому опору
спрацювання, називається кутом
максимальної чутливості
–
За такого опору реле буде мати максимальну
чутливість.
Розглянемо найтиповіші характеристики вимірних органів мінімального опору.
Кругова характеристика з центром у початку координат. Уставка спрацювання такого органа (рис. 7.46, а) не залежить від кута , тобто спрацювання його не залежить від напрямку потужності. Таку характеристику мають реле повного опору.
Кругова характеристика, яка проходить через початок координат
Уставка
спрацювання такого реле залежить від
кута
(рис. 7.46, б).
Орган з такою характеристикою не охоплює
третього квадранта, тобто він не буде
спрацьовувати за напрямку потужності
від лінії до шин. Найбільшу чутливість
реле буде мати, коли
де
– реактивний та активний опори лінії,
яка захищається. Тому в реле з такою
характеристикою кут максимальної
чутливості вибирають таким, що дорівнює
75
або 87,
що відповідає реальним параметрам ліній
110–330 кВ
та лініям 750 кВ
відповідно. Застосовують також кругову
характеристику, яка зміщена в третій
квадрант (рис. 7.46, в).
Така форма характеристики підвищує
надійність спрацювання захисту під час
близьких к.з., коли різко понижується
напруга на шинах підстанції.
г
д
е
а
б
в
ж з к
Рис. 7.46. Характеристики вимірних органів опору дистанційного захисту
Овальна характеристика, яка проходить через початок координат. (рис. 7.46, г). Така форма характеристики дозволяє відлагодити реле від хибного спрацювання в максимальних режимах навантаження, а також отримати більшу чутливість реле.
Чотирикутна характеристика (рис. 7.46, ж). Така форма кривої вимірного органа має низку переваг. Верхня сторона чотирикутника дозволяє чітко фіксувати зони I та II ступенів захисту, а також запобігати спрацювання III ступені у випадку навантаження із значною реактивною складовою. Права бокова сторона характеристики дозволяє відлагодити роботу захисту від робочих максимальних режимів навантаження. Ліва бокова сторона допомагає відлагодити захист від потужностей навантажень, які передаються до місця ввімкнення захисту (від лінії до шин). Нижня сторона хаорактерисики у випадку застосування вимірного органу в ролі I ступені забезпечує його роботу під час близьких к.з. Для забезпечення роботи II та III ступенів нижня сторона чотирикутника повинна бути зміщена в третій квадрант. Також можливе застосування вимірного органа з характеристикою, яка має форму трикутника.
Спеціальні форми характеристик. Вони можуть бути виконані у вигляді кола, яке знаходиться в 1-му та частково в 2-му квадранті (рис. 7.46, д). Така форма характеристики дозволяє відлагодитись від хибної роботи захисту під час максимальних навантажень. Але реле з такою характеристикою не може реагувати на близькі к.з. Тому таку характеристику не можуть мати реле, які застосовують для I та II ступенів дистанційного захисту. Застосовують також характеристики реле, зміщені в 3-й та 4-й квадранти (рис. 7.46, е). Такі характеристики мають дистанційні органи, які застосовують у пристроях автоматики, які виявляють асинхронний хід генераторів на електричних станціях.
Сучасний
розвиток техніки дозволяє отримати
характеристики будь-якої форми. Так, в
мікропроцесорних пристроях дистанційних
захистів фірми SIEMENS для всіх трьох
ступенів захисту застосовують форми
характеристик, зображені на рис. 7.46, з.
Пускові органи дистанційного захисту
цієї фірми мають форму чотирикутника
(рис. 7.46, к).
Для пуску захисту під час однофазних
к.з. по осі абсцис прямокутник обмежений
прямими, які проходять через характерні
точки
(на рисунку показані штриховою лінією).
Складнішу форму має пусковий орган,
який діє під час міжфазних к.з. Він має
форму шпулі (на рис. 7.46, к
показаний суцільною лінією).